Ухвала

від 18.11.2014 по справі 915/1340/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 листопада 2014 року Справа № 915/1340/14

Кредитор: ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Кредитор: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 , код ЄДРПОУ 38790690.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна», 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 34319308.

Ліквідатор : Герман Оксана Степанівна (АДРЕСА_2).

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна».

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора 1: представник не з»явився.

Від кредитора 2: Болдуреску О.В., довіреність від 25.11.2013 № 1005/9/14-02-10-007.

Від банкрута: Захар»єва Я.В., довіреність від 06.11.2014 № 1.

Ліквідатор: не з»явився.

Суть спору: розгляд реєстру вимог кредиторів.

Представник кредитора 1 до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник кредитора 2 у судовому засіданні не заперечував проти наданого ліквідатором реєстру вимог кредиторів та погодився із визначеною ним черговістю задоволення кредиторських вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора та представника кредитора, дослідивши докази, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014р. за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна» було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна».

У відповідності до постанови господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Герман Оксану Степанівну.

На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.09.2014 року за номером 8645 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Герман Оксану Степанівну.

Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду та ліквідатора з заявами про визнання грошових вимог звернулись кредитори:

- ОСОБА_1 з грошовими вимогами в сумі 2 218 492,42 грн.;

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з грошовими вимогами в сумі 11 898,00 грн.

Крім того, 10.11.2014 року поза межами встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» місячного строку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області звернулась до суду із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 428 841,94 грн. З урахуванням поданої до судового засідання заяви у зв'язку з допущеною технічною помилкою розмір заявлених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області становить 431 771,91 грн.

Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п»яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Розглянувши вимоги кредиторів, господарський суд зазначає наступне.

30.09.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 2 218 492, 42 грн.

Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву кредиторські вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, та вказав, що вони будуть включені до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

23 травня 2012 року між ТОВ «Профінструмент-Україна» та ОСОБА_1 укладено договір позики.

У відповідності до укладеного ТОВ «Профінструмент-Україна» та ОСОБА_1 договору позики, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позикодавець надає позичальнику грошові кошти для розрахунків з контрагентами.( п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4.)

Позика надається шляхом оплати позикодавцем грошових зобов'язань позичальника перед його контрагентами, перелік яких визначається додатковими угодами до даного договору.

Розмір грошових коштів, що сплачується позикодавцем кожному з контрагентів позичальника та строк оплати визначаються додатковими угодами до даного договору.

Проте, в будь - якому випадку, розмір позики, що надається позикодавцем позичальнику не може бути більшим ніж 2 220 000,00 грн.

Після виконання позикодавцем п. 1.2 даного договору сторони складають акт, що разом із первинними документами підтверджує факт надання позики.

Умовами п. 2.2. договору позики сторони домовилися, що позичальник повертає всю суму позики до 30 грудня 2013 року.

Додатковою угодою № 1 від 23.05.2012 р. сторони погодили, що позикодавець зобов'язується розрахуватися із контрагентами ТОВ «Профінструмент-Україна» в загальній сумі 702 438,42 грн.

Додатковою угодою № 2 від 08.10.2012 р. сторони погодили, що позикодавець зобов'язується розрахуватися із контрагентами ТОВ «Профінструмент-Україна» в загальній сумі 801 279,66 грн.

Додатковою угодою № 3 від 11.01.2013 р. сторони погодили, що

позикодавець зобов'язується розрахуватися із контрагентами ТОВ «Профінструмент-Україна» в загальній сумі 714 774,34 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи та складений 11.01.2013 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Профінструмент-Україна» акт до договору позики, в період з 28.05.2012 р. по 11.07.2013 р. ОСОБА_1 оплатив грошові зобов'язання ТОВ «Профінструмент-Україна» перед його контрагентами на загальну суму 2218492,42 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як встановлено п.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Профінструмент-Україна» перед ОСОБА_1 складає 2 218 492,42 грн.

Враховуючи викладене, судом визнаються грошові вимоги кредитора та у відповідності до вимог ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в сумі 1218,00 грн. - витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 2 218 492,42 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

09.10.2014р. від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області надійшла до суду заява про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 11 898,00 грн.

Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву кредиторські вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області визнав в повному обсязі, та вказав, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

У відповідності до наданого розрахунку та первинних документів заборгованість перед ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області становить 11 898,00 грн., у тому числі:

- борг з податку на додану вартість в сумі 2 113,00 грн. виник у зв'язку з несплатою визначеного за цим видом податку податкового зобов'язання в розмірі 2 113,00 грн. згідно декларації № 9091135015.

- Заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 9785,00 грн. виник у зв'язку з несплатою визначеного за цим видом податку податкового зобов'язання в розмірі 9785,00 грн. згідно декларації № 9087325967.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Враховуючи викладене, судом визнаються грошові вимоги кредитора в загальному розмірі 11 898,00 грн. та у відповідності до вимог ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги в сумі 11 898,00 грн. відносяться до третьої черги задоволення кредиторських вимог.

Крім того, 10.11.2014р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області звернулась до суду із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 428 841,94 грн. З урахуванням поданої до судового засідання заяви у звязку з допущеною технічною помилкою розмір заявлених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області становить 431 771,91 грн.

Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву кредиторські вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області визнав в повному обсязі, вказав, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

У відповідності до наданої заяви заборгованість банкрута становить 431 771,91 грн., у тому числі:

- заборгованість по податку на прибуток становить 274 315,71ґрн., у тому числі недоїмка - 274 163,75 грн., пеня - 151,96 грн.;

- борг по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 747,95 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну сплату з 28.02.2014 по 02.09.2014 згідно декларації № 9087325967 від 11.02.2013;

- податок на додану вартість в сумі 156 708,25 грн. - заборгованість, яка утворилась у зв'язку з несплатою визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 № 0000842202 та від 13.03.2013 № 00002202 податкових зобов'язань та штрафних санкцій у вказаному загальному розмірі.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

За приписами п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим кодексом.

У відповідності до п. 3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Враховуючи, що кредитор звернувся до суду 10.11.2014 року, тобто з пропуском встановленого місячного строку для подання заяви про визнання кредиторських вимог, судом визнаються грошові вимоги кредитора в розмірі 431 771,91 грн. та відносяться до шостої черги кредиторських вимог.

У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення представника кредитора, банкрута, господарський суд вважає, що реєстр підлягає затвердженню.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінструмент-Україна» на загальну суму 2 663 380,33 грн., в тому числі:

- вимоги першої черги:

1) ОСОБА_1 в сумі 1218,00 грн.

- вимоги третьої черги:

1) ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в сумі 11 898,00 грн.

- вимоги четвертої черги:

1) ОСОБА_1 в сумі 2 218 492,42 грн.

- вимоги шостої черги:

1) ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в сумі 431 771,91 грн.

2. Ухвалу надіслати на адресу всіх кредиторів, банкрута, ліквідатора.

Суддя О.В. Ткаченко