Ухвала

від 10.11.2014 по справі 756/2141/14-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10.11.2014 Справа № 756/2141/14-к

Унікальний №756/2141/14-к

Справа № 1/756/24/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

в присутності підсудного ОСОБА_7 , проводячи в приміщенні суду судове засідання по розгляду кримінальної справи за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Харкові, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого в «Агентстві комплексної безпеки» фахівцем з фінансово-економічної безпеки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190, ч. 4 ст. 190 КК України, -

Судовим слідством Оболонський районний суд встановив:

в с т а н о в и в :

Органами досудового розслідування громадянин ОСОБА_9 обвинувачуються в наступному.

У період з 08.12.2008 р. по 16.12.2008 р. невстановлені слідством особи з використанням втраченого паспорта гр. ОСОБА_10 , серії НОМЕР_1 виданого 20.05.1997 р. Красногвардійським РВ ГУМВС України АРК Крим та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, перереєстрували у органах державної влади Шевченківського району м. Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасіфік Тревел» (код ЄДРПОУ 33156654) на ім`я ОСОБА_10 без його згоди та відома, з метою прикриття незаконної діяльності (за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Пасіфік Тревел» 14.02.2011 р. порушено кримінальну справу та виділено в окреме провадження).

У невстановлений слідством день у період до 27.01.2009 р. у гр. ОСОБА_7 , виник намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

З метою реалізації своїх намірів 27.01.2009 р., ОСОБА_9 , вводячи працівників ЗАТ «Легхарчопостачзбут» в оману щодо власної посади та обсягу своїх повноважень на ТОВ «Пасіфік Тревел», безпідставно видаючи себе за представника ТОВ «Пасіфік Тревел», використавши печатку ТОВ «Пасіфік Тревел» неправомірно заключив договір оренди № 06-2009 від 27.01.2009 та погодив акт прийому-передачі приміщення від 27.01.2009 р., предметом яких було нежитлове приміщення: склад 1300,0 кв.м.,+ офіс 15,30 кв.м. з метою використання в подальшому орендованого приміщення як склад для тимчасового зберігання отриманих на адресу ТОВ «Пасифік Тревел» товарів та розміщення офісного приміщення для обману майбутніх постачальників товару.

В подальшому, у невстановлені слідством дні, в період з 19.03.2009 р. по 24.03.2009 р. ОСОБА_9 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та реалізуючи його, безпідставно видаючи себе за представника ТОВ «Пасіфік Тревел», вводячи в оману щодо дійсних намірів вчиняємих ним правочинів, запрошуючи до офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15 представників підприємств, що реалізують товари, діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення, використавши печатку ТОВ «Пасіфік Тревел» неправомірно заключив низку договорів поставки з ТОВ «Вінчуай Україна», ТОВ «СКС», ТОВ «Торговий Дім Тульчинка», ТОВ «ЕвроДнепр», ТОВ «Компанія Рікон» та отримавши продукцію від вказаних підприємств, реалізував дану продукцію та розрахунок із вказаними підприємствами повністю не провів.

Таким чином, БАРАНОВСЬКИЙ обвинувачується у тому, що він, 26.05.2009 р. та 27.05.2009 р. шляхом обману заволодів майном ТОВ «Вінчуай Україна» на загальну суму 49 035 грн., що є значною шкодою, яким розпорядився на власний розсуд.

Крім того, в період з 20.03.2009 р. по 18.05.2009 р. БАРАНОВСЬКИЙ, шляхом обману, діючи повторно, заволодів майном ТОВ «СКС» на загальну суму 21 698,56 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 19.05.2009 р. БАРАНОВСЬКИЙ, шляхом обману, діючи повторно, заволодів майном ТОВ «ЕвроДнепр» на загальну суму 17 000,40 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, БАРАНОВСЬКИЙ обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Крім того, БАРАНОВСЬКИЙ, обвинувачується у тому, що він в період з 15.04.2009 р. по 25.05.2009 р., шляхом обману, діючи повторно, заволодів майном ТОВ «Компанія Рікон» на загальну суму 825 030,70 грн., тобто в особливо-великих розмірах, яким розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразились у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В судовому засіданні 06 листопада 2014 р. прокурором було заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового розслідування, зокрема неможливості дослідити в судовому засіданні докази, якими орган досудового розслідування обґрунтовують пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення.

Підсудний ОСОБА_9 підтримав заявлене клопотання, вважав його обґрунтованим, крім того пояснив, що по справі не проведено ряд слідчих дій, зокрема очних ставок з комірником ТОВ «Пасіфік Тревел» та менеджерами для усунення наявних в їх показах розбіжностей.

Заслухавши прокурора, підсудного, вивчивши та проаналізувавши матеріали кримінальної справи у сукупності з дослідженими в судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку про те, що подане клопотання прокурора є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Пунктом 9 вказаної Постанови визначено, що у відповідності до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).

Також звернуто увагу судів на те, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

У пункті 4 Постанови зазначено, що повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

З`ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст. 26 КПК, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи, про відмову в її порушенні щодо іншої особи або про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

У відповідності до п.5 Постанови, повернення справи на додаткове розслідування у зв`язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред`явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред`явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника.

Приймаючи рішення про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, суд, крім наведеного враховує також наступне.

Так, представник цивільного позивача ЛОГВИНЕНКО суду показав, що він є представником ТОВ «Євро Днепр». У 2009 р. керівником цього представництва у Києві був ОСОБА_13 , який укладав договір з компанією «Пасифік Тревел» в особі ОСОБА_7 . За цим договором компанія «Євро Днепр» повинна була поставити товар ТОВ «Пасіфік Тревел». Після розвантаження товару ТОВ «Пасіфік Тревел» повинно було заплатити кошти у сумі 18 тис. 40 коп., однак гроші були не сплачені і коли почали виходити на зв`язок з БАРАНОВСЬКИМ, то з`ясувалося, що грошей немає і сплачувати ніхто не збирається. Після цього було виявлено факт того, що компанія «Пасіфік Тревел» вже не працює, потім було виявлено, що вони не одні такі клієнти, які підписали з ТОВ «Пасіфік Тревел» такі договори. Тоді вони звернулися до міліції із заявою. Потім як з`ясувалося, БАРАНОВСЬКИЙ вдавав себе за представника компанії «Пасіфік Тревел» незаконно чи неправомірно. Так як гроші були не сплачені ні ним ні ТОВ «Пасіфік Тревел» вони розцінили це як шахрайство зі сторони БАРАНОВСЬКОГО.

У той же час ЛОГВИНЕНКО суду уточнив, що він особисто не бачив договори, які начебто підписав БАРАНОВСЬКИЙ і він це стверджує, оскільки так йому доповідали його юристи по тих матеріалах, що були подані по цій справі. Йому також не відомо, чиє прізвище стояло у договорі. Договір між ТОВ «Пасіфік Тревел» та ТОВ «Євро Днепр» організовував БАРАНОВСЬКИЙ, однак підпис стояв можливо і інший. Підсудний на його думку міг підробити підпис, зробити незаконно печатку і по суті товаром «Пасіфік Тревел» розпоряджався він, ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що на компанію «СКС» він працює з кінця 2008 року на посаді начальника торговельного відділу. Безпосередньо з БАРАНОВСЬКИМ почав контактувати з початку 2009 року. На момент їхнього знайомства розмова йшла про укладення договору поставки кондитерських виробів, зокрема «Баунті», «Марс». На той момент, були передані контакти БАРАНОВСЬКОГО торговому представнику ОСОБА_15 . ОСОБА_16 повинен був укладати договір поставки товару з БАРАНОВСЬКИМ. Далі проводилося розвантаження товару, після чого проводилась проплата. Момент останньої поставки був у середині травня, поставки завжди збільшувалися. В кінці травня 2009 року, сума за товар була приблизно 21 500 грн., строк відстрочки був тиждень чи два. На момент оплати клієнт не вийшов на зв`язок. Тоді вони день пробували зв`язатися з ним по телефону, на наступний день вони поїхали на фактичне місце його перебування, тобто склад на вул. Новокостянтинівській, 22, однак там було пусте офісне приміщення, і їм охорона сказала що ТОВ «Пасіфік Тревел» виїхало вчора чи позавчора. Тоді з`ясувалось, що їх обманули, про що вони повідомили юриста і директора.

Свідок також уточнив, що КАЛІНІЧЕНКО підписував з БАРАНОВСЬКИМ договір. Як йому сказали, останній є директором ТОВ «Пасіфік Тревел». Тому зі слів він вирішив, що ОСОБА_11 є директором, однак точно він цього не може стверджувати, оскільки особисто не бачив документ про те, що ОСОБА_11 є директором ТОВ «Пасифік Тревел» і перевіряти цю інформацію не входить в його обов`язки. Чи мав обвинувачений право підписувати угоди, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що він працював керівником групи торгових представників торгового дому «Тульчинка». З БАРАНОВСЬКИМ спілкувався, приїжджав до нього на вул. Новокостянтинівську укладати договір поставки продукції, зокрема масла. Всього підсудного він бачив рази три. Угоду підписали, їх юристи казали, що ТОВ « Пасифік Тревел» зареєстровано недавно.

Дали згоду на розвантаження товару, розвантажили продукцію відповідно до договору. До кінця закінчення строку по відстрочці зателефонував БАРАНОВСЬКОМУ, він сказав, що сплатять, однак кошти ніхто так і не сплатив. За місцем знаходження ТОВ « Пасифік Тревел» вже не знаходилось. Він, БАХМАЧ, точно не пам`ятає прізвище директора ТОВ « Пасифік Тревел», однак йому здається, що це був ОСОБА_11 , хоча документи він не перевіряв.

Всі документи для укладення угоди були в наявності, у юристів питань не виникло, у нього тим більше. Заборгованість залишилась лише за одну поставку.

Товар відвантажували туди, де був офіс, там були і склади. Машина приїхала, розвантажила товар, водій поставив підписи і печатки про розвантаження товару. Кошти мали бути повернуті за даний товар на розрахунковий рахунок, безготівково, оскільки ТД «Тульчинка» працює тільки безготівково.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона працювала і працює на цей час секретарем референтом на ПРАТ «Легхарчопостачзбут». В січні 2009 року ОСОБА_11 прийшов оглянув приміщення, а саме під офіс та склад. Вони йому сподобалось. Він під час цього зазначив, що він не керівник, а співробітник підприємства ТОВ «Пасифік Тревел». Оскільки йому все сподобалося, то сказав, що донесе до відома керівництва, якщо керівництву сподобається то будуть укладати договір оренди. Через певний час він прийшов, надав документи, які потрібні для укладення договору. Вона підготувала договір оренди з їхніми підписами та передала ОСОБА_12 для передачі його керівництву. Керівництво через деякий час підписало, внесли оплату і вони почали співпрацювати. Продовжувалася співпраця з січня 2009 року, поки підприємство не закрилось.

Свідок суду також уточнила, що коли ТОВ «Пасифік Тревел» закрилося, вона не пам`ятає. Це підприємство орендну плату сплачувало вчасно, документи повертало вчасно. В оренду було взято просто складське приміщення, без опалення, без якогось особливого призначення. Чи було там обладнання, в якому могли зберігатися швидкопсувні продукти, вона не знає. Їх обладнання, в якому могли зберігатися швидкопсувні продукти там не було. Мети використання приміщення їй не повідомляли, вона не знає. В договорі не зазначалась мета оренди, просто був укладений договір оренди. Директора особисто вона бачила. Чим працівники ТОВ «Пасифік Тревел» займалися в офісі, їй не відомо.

Крім того, свідок зазначила, що у її присутності на офіційних документах ОСОБА_11 не підписував, печатку не ставив. В них взагалі поширена така методика роботи, що якщо директор сидить у іншому офісі або в іншому місті, менеджер віддав документи, там підписали і повернули. Вони так можуть працювати 10 років і не знати один одного.

Барановський брав документи, їхав кудись ставити печатки та підписи, потім їм приносив.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що десь 4-5 років назад, він працював водієм-експедитором в ТОВ «Рікон». Там працювала менеджером ОСОБА_20 . Покупці подавали заявки, а менеджери розподіляли, хто, до якого клієнта повинен їхати. Йому ОСОБА_21 дала заявку, що треба їхати до ТОВ Пасифік Тревел» та доставити 4 тони риби. Він завантажився, взяв документи, свідоцтва, сертифікати, отримав адресу. Знаходилась ця компанія на території підприємства кабельних мереж. Йому дали перепустку. Коли він під`їхав, піднявся на другий поверх, там сиділа людина, віддав пакет документів, людина сказала де треба розвантажуватись. За офісом був ангар, у ангарі було два вантажника. Він допоміг розвантажити їм товар. Коли товар співпав по вазі, він піднявся до цієї людини в офіс, останній розписався, поставив печатку в накладній та повернув її. Далі він, ЗАБРОДСЬКИЙ, приїхав на фірму і віддав накладну ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що, директором ТОВ «Легхарчопостачзбут» він працює з 2010 р. Вони здавали в оренду приміщення. Порядок був такий. Спочатку приходить орендар, спілкується з секретарем. Вона займається пошуком потенційних орендарів. Йому договір принесла секретар, сказала що з підписом і з печаткою. БАРАНОВСЬКИЙ взяв в оренду складське приміщення, однак йому не відомо, чи підписував БАРАНОВСЬКИЙ договір, чи хтось інший. На питання по оренді відповідав ОСОБА_11 . Він приходив, домовлявся і на цьому спілкування закінчилось.

Свідок також уточнив, що в момент підписання договору він ще не був директором, а директором був ОСОБА_24 . Він був власником та генеральним директором, а він, ОСОБА_25 , мав право підпису та укладав договір з ТОВ «Пасифік Тревел»; по оплаті поставок були один чи два рази затримки; крім БАРАНОВСЬКОГО від їхньої фірми ніхто інший не приходив. Орендоване приміщення не було спеціальним складом, ні холодильних камер, ні іншого спеціального обладнання не було. Цей склад був термоскладом. На момент здачі в оренду був пустим, збудований був з шлакоблоку. Торгувало ТОВ «Пасифік Тревел» рибою замороженою і все, більше там нічого не було.

Співпраця ТОВ «Легхарчопостачзбут» з ТОВ «Пасифік Тревел» закінчилась десь через 8 місяців, оскільки хлопці просто перестали працювати і охорона нам доповідала, що контрагенти шукають їх з приводу оплати. Вони просто пропали і все. Після цього вони працівників ТОВ «Пасифік Тревел» не зустрічали. Склад здали в оренду далі.

Крім того, свідок зазначив, що не пам`ятає, чи БАРАНОВСЬКИЙ представлявся директором ТОВ «Пасифік Тревел». Вони спілкувались тільки з БАРАНОВСЬКИМ. Крім нього, на складі були ще люди, які йому допомагали. Після того як ТОВ «Пасифік Тревел» з`їхало, до них 2-3 рази в тиждень протягом пів року приходили люди, вимагали грошей.

Представник цивільного позивача ОСОБА_26 суду показав, що він працює директором компанії «Рікон» з 31.05.2007 р. В його обов`язки входить підписувати договори, вести господарську діяльність та слідкувати за розрахунками. Його установа займається продажем свіжозамороженої рибної продукції. Менеджери особисто спілкуються з менеджерами контрагентів та підшукують клієнтів, постачають їм вантаж, з директорами не спілкуються. Був такий клієнт ТОВ «Пасифік Тревел», з`явився в 2009 році.

У них був менеджер та був такий клієнт ТОВ «Пасифік Тревел», вони частково сплачували за товар, брали товар. Але потім ситуація зайшла в тупік, утворився дуже великий борг. Менеджер поїхав до них, не знайшов, після чого вони подали заяву про порушення кримінальної справи.

Саме менеджер визначав перелік асортименту товару, організовував доставку. У компанії «Рікон» є власні транспортні засоби, які здійснюють доставку товару. Менеджери слідкували за своєчасним розрахунком. Поставок було більше 10, що підтверджується накладними. Постійно йшла робота. Поставлявся товар, менеджер вказував, що ТОВ «Пасифік Тревел» частково розраховувався. Тобто вони платили не в повному обсязі, а частково, весь час просили нову поставку товару. І здається, виявилося одного разу, що уже дуже велика заборгованість більше 600-800 тис грн. Після цього поставки припинилися, оскільки грошові кошти вони перестали отримувати. На дзвінки ніхто не відповідав. На місці, де орендували склад, нікого не знайшли. Крім міліції, паралельно біла подана заява до Господарського суду м. Києва, який задовольнив їх вимоги і вони отримали наказ виконавчої служби, пред`явили до виконання, а приблизно через місяць державний виконавець перевірив майновий стан, і виявилось, що ніякого майна на рахунку ТОВ «Пасифік Тревел» не було взагалі. І виконавчий повернули його без виконання.

Представник цивільного позивача ОСОБА_26 також уточнив, що йому не відомо, хто саме підписував договір з боку фірми «Пасифік Тревел». Йому вже приносять готові, підписані договори. При ньому також ОСОБА_11 не підписувався за отримання товару.

Розрахунок здійснювався в такий спосіб: на підприємстві «Рікон» був встановлений касовий апарат, клієнти вносили грошові кошти в касу. Якщо грошові кошти на рахунок банку вносили, то це була грошова виписка з «Укрсиббанку». Якщо приносили грошові кошти в касу готівкою, то в касі видавався товарно-приходний касовий ордер з печаткою. На підприємстві «Рікон» була виїмка, всі оригінали касових ордерів були долучені до матеріалів справи

ОСОБА_27 суду показав, що у 2008 р. перебував у пошуку роботи в порядку 3-4 місяців. За спеціальністю він ветеринарний лікар, однак в процесі роботи отримав другу освіту, економічну.

В кінці року йому надійшла пропозиція з приводу роботи менеджером по закупівлі на підприємстві «Пасіфік Тревел». В його функціональні обов`язки входило спілкування з постачальниками. Задачі ставилися керівником відділу. Після того, як він пропрацював біля 4-5 місяців, то в кінці травня з`ясувалося, що немає зв`язку з керівництвом компанії та керівником підрозділу, після цього він звернувся с заявою до правоохоронних органів на Володимирську, 15, де заяву офіційно прийняли, однак відповіді поки що не має. Звернувся ще й тому, що постачальники почали зверталися до нього, а він не знав що відповісти, тому також звернувся до правоохоронних органів за допомогою. Протягом 2009 р. слідчий з Володимирської декілька разів запрошував по телефону до нього. Вони спілкувалися, у тому числі разом із потерпілими. Через рік справа опинилася в Оболонському РУ ГУ, де слідчий декілька запрошував його, БАРАНОВСЬКОГО, на допит, після чого він опинився в СІЗО.

Йому не було відомо, чи були гроші у фірми, щоб розрахуватися з постачальниками. Була людина, яка давала гроші на проплату, він давав команду на покупку товару, з ним не було зв`язку. Тоді вже до нього були претензії, де керівництво, як із ним зв`язатися, що з розрахунками за поставлену продукцію.

Підсудний уточнив, що «Пасіфік Тревел» закуповувало полуфабрикати заморожені. В основному замовляли конкретну продукцію, іноді, навіть, від конкретного виробника. Йому керівництво замовляло продукцію, потім він займався пошуком постачальників продукції в інтернеті, по телефону, знайомства, які були напрацьовані в минулому. Після того, як знайшов фірму, спілкується з менеджером по продажам, або з керівництвом фірми. Заключали договір. Договір підписували реально. В цьому договорі оговорювали всі умови, в тому числі і проплату. Підписали договір. Товар надходив до компанії «Пасіфік Тревел». Комірник отримував товар, а також розписувався в накладній. Доставили товар, розрахунок проводився по умовам договору, безготівково чи приїздив ОСОБА_28 і забирав гроші, які привозив керівник компанії «Пасіфік Тревел». Накладні передавав комірник, із готівкою мав справу він, ОСОБА_11 . Керівник залишав йому гроші, а він розраховувався із постачальником. Гроші йому привозив водій компанії. Гроші в касу він не здавав. Передавав гроші через водія. Водій привозив заявку на наступну поставку, він її приймав, а за попередню розраховувався. В наступний раз коли приїжджав водій з товаром, привозив чеки і касові ордери, якщо за попередню поставку товару не розраховувались, то товар не поставлявся. Кошти також привозив керівник підприємства під накладні на дату розрахунку відповідно до договору. Так фіксувалась передача грошей.

Він, ОСОБА_11 , всі дані по руху коштів записував в свій журнал, щоб до нього не було ніяких претензій. Журнал цей був у офісі на Новокостянтинівській вулиці, однак в матеріалах справи, коли ознайомлювався з ними, він його не бачив, і не знає куди він подівся, а там була вся документація, папки, договори. Склади, офіс, орендувалися та знаходилися на АДРЕСА_2 .

Підсудний також зазначив, що він не був матеріально-відповідальною особою. Його лише ознайомлювали із наказом про працевлаштування.

Адреса по АДРЕСА_3 йому не відома, можливо це юридична адреса.

Відповідно до положень ст. 281 КК України (1960 р.), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. ст. 22, 64 66 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин справи. Однак, на думку державного обвинувачення, підсудного, як вбачається із матеріалів судового слідства по даній кримінальній справі, зазначених вимог закону орган досудового слідства не виконав.

При цьому слід зазначити, що більшість тверджень в пред`явленому обвинуваченні, а саме те, що ОСОБА_11 використовував печатку ТОВ «Пасіфік Тревел»; проводив часткові проплати, маючи при цьому особисту непогашену заборгованість перед контрагентами за попередні партії товарів поставлених на адресу ТОВ «Пасіфік Тревел»; що рештками товару на різні суми заволодівав шляхом обману, реалізовував його та розрахунок з контрагентами не проводив; безпідставно видавав себе чи то за представника ТОВ «Пасіфік Тревел» чи то за особу уповноважену вчиняти дії від імені ТОВ «Пасіфік Тревел», на які посилається обвинувачення, матеріалами справи жодним чином не підтверджуються (т.1 а/с 43-72, т.2 а/с 78-89, т.3 а/с 121-133, т.5 а/с 11-19, т.5 а/с 210-215; т.6а/с 16-28).

З досліджених судом, посвідчених нотаріусом ОСОБА_29 (за №№ в реєстрі 4853, 4854, 4855) заяв від 08.12.2008 р. видно, що громадяни ВУ ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , вийшли зі складу учасників ТОВ «Пасіфік Тревел», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та відступили свою частку громадянину ОСОБА_33 (т.1 а/с 110, 111, т.3 а/с 86).

З дослідженого судом наказу ТОВ «Пасіфік Тревел» №3 від 08.12.2008 р. видно, що громадянин ОСОБА_34 , виходячи з Протоколу зборів учасників № 08/12 ТОВ «Пасіфік Тревел» від 08.12.2008 р., прийняв на себе обов`язки директора ТОВ «Пасіфік Тревел», з правом підпису на всіх документах (т.1 а/с 105).

З досліджених судом прибуткових касових ордерів, виданих ЗАТ «Легхарчопостачзбут», видно, що від ТОВ «Пасіфік Тревел» приймались готівкові кошти (т.1 а/с 135, 136).

Як видно с заяви громадянина ОСОБА_10 , останнім 30.05.2008 р. було подано заяву про видачу паспорта в зв`язку з його втратою (т.1 а/с 142, 145).

Судом досліджено Висновок почеркознавчої експертизи №823 від 08.09.2010 р., у відповідності до якого: «Підписи від імені гр. ОСОБА_10 в документах ТОВ «Пасіфік Тревел», що надані на дослідження виконані 10 різними особами.

Відповісти на питання, «Чи підписи в документах, наданих на дослідження виконані від імені директора ТОВ «Пасіфік Тревел» ОСОБА_34 , виконані ОСОБА_35 .?» та вирішити питання експертизи по суті не представилось можливим» (т.1 а/с 252-253).

Судом досліджено Висновок почеркознавчої експертизи №920 від 30.09.2010 р., у відповідності до якого: «відповісти на питання, «Чи виконані підписи від імені директора ТОВ «Пасіфік Тревел» ОСОБА_34 , в наданих на дослідження документах самим ОСОБА_34 , чи іншою особою?» та вирішити питання по суті не представилось можливим» (т.4 а/с 24-27).

Вищезазначені обставини не були належним чином досліджені органом досудового слідства та ним не дана об`єктивна оцінка, хоча вони можуть вказувати на наявність в діях як ОСОБА_7 , так і інших осіб, що можуть бути співучасниками у вчиненні злочину, ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч. 4 ст. 190 КК України, і дана обставина в свою чергу може свідчити про упередженість та необ`єктивність органу досудового слідства при розслідуванні цієї справи.

Про можливу наявність таких обставин свідчить і заява громадянина ОСОБА_7 на ім`я начальника управління МВС м. Києва, генерал-лейтенанта міліції ОСОБА_36 від 28.05.2009 р. за № Б-2829 (т.1 а/с 75-77).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при створенні слідчої групи у кримінальній справі №05-16231, до її складу входили начальник відділення розслідування економічних злочинів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. лейтенант ОСОБА_37 , слідчий СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_38 . В подальшому справа була прийнята до провадження слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_39 (т.1 а/с 1, 25).

У той же час, ряд слідчих дій по справі проведено слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_40 , зокрема порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 КК України, (т.1 а/с 2); винесено постанову про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства від 10.09.2010 р. (т.1 а/с 4-16); винесено постанови: про виділення матеріалів справи в окреме провадження від 20.09.2010 р. (т.1 а/с 17-21); відмову в задоволенні заявленого клопотання від 29.09.2010 р. (т.4 а/с 10-14); відновлення досудового слідства від 29.09.2010 р. (т.4 а/с 16-21); призначення додаткової почеркознавчої експертизи від 29.09.2010 р. (т.4 а/с 20-21) та ряд інших.

Положеннями ст. 113 КПК України (1060 р.) визначено, що досудове слідство в справі може вестися лише після порушення та прийняття слідчим справи до свого провадження, про що має бути складена постанова.

Таким чином, складені ОСОБА_40 процесуальні документи не відповідають вимогам ст. 113 КПК України (1960 р.), тому у відповідності до положень статті 62 Конституції України, такі сумніви суд тлумачить на користь підсудного.

Таким чином, аналізуючи вказане вище з приводу наявності підстав для повернення справи та даючи оцінку обвинуваченню, пред`явленому громадянину БАРАНОВСЬКОМУ, суд визнає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та фактичному перебігу події.

При цьому суд враховує, що допитані свідки ОСОБА_25 , КОЗОРІЗ, БАХМАЧ, ЗАБРОДСЬКИЙ, БІЛИЙ, представники потерпілих ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , яких було попереджено судом за дачу завідомо неправдивих свідчень, дали в засіданні покази, що узгоджуються з встановленими судом фактичними обставинами події, а відповідно їм вірить, та кладе в основу судового рішення.

До того ж, органами досудового слідства в сукупності з наведеними вище фактичними обставинами справи не надано оцінки відсутності в матеріалах справи Договору про повну або часткову матеріальну відповідальність, укладеного директором ТОВ «Пасіфік Тревел» ОСОБА_34 з одного боку та громадянином ОСОБА_35 з іншого.

Враховуючи наявну необхідність встановлення та з`ясування вказаних вище та інших обставин, які мають важливе значення для правильного, повного та всебічного розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що вони не можуть бути встановлені та перевірені судом під час судового слідства.

У відповідності до положень ст. 281 КК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

За змістом ст. 190 КК України, шахрайство полягає у протиправному заволодінні майном, або придбанні права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою.

Обман створення неправдивого уявлення про щось, хибної думки. На обмані ґрунтується шахрайство, яке є способом вчинення злочину і полягає у наданні потерпілому неправдивої інформації або приховуванні фактів, повідомлення про які було обов`язковим, і ці дії вводять потерпілого в оману, справляючи дієвий психологічний тиск (вплив) на потерпілого, викликаючи у нього почуття впевненості або спокусливості вигоди для нього передачі майна чи майнових прав шахраю.

Зловживання довірою, будучи різновидом обману, полягає використання довір`я з боку потерпілого, яке ґрунтується на особистих або юридичних стосунках з особою, яка володіє майном.

Кваліфікація дій за цією ознакою вимагає, щоб потерпілий, виходячи з почуття довіри до винуватого і оманливої впевненості, що останній діє правильно і добро сумлінно, передав йому майно чи право на нього, а також щоб винуватий своєю поведінкою викликав до себе довір`я потерпілого, або уже мав його внаслідок відносин, що склалися між ними раніше.

Тобто, для обвинувачення за відповідними частинами ст. 190 КК України, заволодіння має бути фактичним та безпосередньо конкретною особою.

Між тим, судовим слідством встановлено, що майно ТОВ «Вінчуай Україна», ТОВ «СКС», ТОВ «Торговий Дім Тульчинка», ТОВ «ЕвроДнепр», ТОВ «Компанія Рікон» передавалось ТОВ «Пасифік Тревел» на підставі цивільно-правових угод (договорів поставки). Такі договори були укладені сторонами на основі власного вільного волевиявлення, розуміння при цьому всіх наслідків, як добросовісного їх виконання, так і не виконання його з боку учасників правочину.

ТОВ «Вінчуай Україна», ТОВ «СКС», ТОВ «Торговий Дім Тульчинка», ТОВ «ЕвроДнепр», ТОВ «Компанія Рікон», а також ТОВ «Пасифік Тревел», укладаючи цивільно-правові угоди допускали можливість їх невиконання будь якою стороною, і забезпечили його виконання штрафними санкціями.

До того ж, цивільно-правові угоди укладалися між суб`єктами господарювання, а не обвинуваченим. БАРАНОВСЬКИЙ не має до вказаних правовідносин жодного відношення, окрім того, що виконував покладені на нього трудові обов`язки, які, як це безспірно встановлено в судовому засіданні, жодним чином не пов`язані з укладеними Сторонами правочинами і не передбачають його відповідальності за наслідки невиконання умов договорів.

Відомостей, що спростовують у будь-який спосіб такий висновок суду під час судового слідства не встановлено. Більш того, такий висновок суду підтверджується дослідженим рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2009 р. у справі №45/272 за позовом ТОВ «Компанія Рікон» до ТОВ «Пасифік Тревел» про стягнення заборгованості, яким позов ТОВ «Компанія Рікон» задоволено та стягнуто з ТОВ «Пасифік Тревел» заборгованість (т.4 а/с 5-9). При цьому Господарським судом встановлено наявність відносин суто між господарюючими суб`єктами та які регулюються виключно в межах Цивільного законодавства. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Крім того, приходячи до висновку про необхідність задоволення клопотання, суд зазначає, що органом досудового розслідування в повному обсязі не з`ясовано дійсний розмір шкоди заподіяний вчиненням злочину потерпілим, не надано правової оцінки можливих спільних дій громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_43 (т.8 а/с 109-111) на предмет наявності або відсутності в їх діях складу злочину, передбаченого відповідною частиною ст. 190 КК України шахрайства як у особливо великих розмірах, так і вчинених організованою групою.

Зокрема матеріали справи не містять жодного процесуального рішення з даного приводу, як то порушення чи відмови в порушенні кримінальної справи, виділення матеріалів справи у відношенні громадянина ОСОБА_43 для проведення розслідування, його розшуку, допиту, проведення очних ставок тощо.

Підсумовуючи все наведене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку для повноти та об`єктивності розслідування даної справи необхідно проведення обшуку, виїмки, розшуку інших свідків, відшукання документів, речових доказів та ін., або проведення слідчих дій в такому обсязі, який є неможливим з урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду, чого в даному судовому засіданні зробити неможливо, і можливості суду для цього на цій стадії процесу вичерпано.

Крім того, виходячи з суті даної справи, для повноти та об`єктивності її розслідування та для встановлення реального розміру заподіяної шкоди необхідно проведення експертизи, яка тісно пов`язана з із збиранням додаткових матеріалів (документів, речових доказів, зразків та ін.), у відповідності до яких можуть бути встановлені такі дані, які можуть викликати зміну обвинувачення на більш тяжке, утому числі таке, що істотно відрізняється (за фактичними обставинами) від пред`явленого.

До того ж, з матеріалів справи, наданих суду видно, що орган досудового розслідування ретельно не перевірив, чи не було при можливому вчиненні шахрайства, що інкримінується БАРАНОВСЬКОМУ, скоєно інший злочин, який міг створювати відповідні умови або результати якого утворили б спосіб здійснення обману чи зловживання довірою, зокрема підроблення документів, печаток, з метою їх подальшого використання під час шахрайства, а оскільки диспозицією ст. 190 КК України такі дії не охоплюються, то можуть за належних для цього умов утворювати сукупність злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що при розслідувані справи органом досудового розслідування допущені суттєві як неповнота, так і неправильність слідства, а також того, що суд без повернення справи на додаткове розслідування позбавлений можливості дослідити всі обставини справи, наявності чи відсутності підстав притягнення до кримінальної відповідальності вказаних вище осіб, окремий розгляд справи стосовно яких в контексті викладеного вище неможливий, а також з метою встановлення, перевірки й уточнення інших фактичних даних, керуючись ст.281 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання державного обвинувача ОСОБА_44 , про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України на додаткове розслідування задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України повернути для проведення додаткового розслідування прокурору Оболонського району м. Києва.

Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_7 підписку про невиїзд залишити без змін.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_45