Постанова

від 23.10.2014 по справі 805/5255/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/29413/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» до Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити фінансування, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року позивач - ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ» звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив визнати протиправними дії Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо повернення заяви-розрахунку від 02.10.2012 року без виконання; зобов'язати Макіївську міську виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування на рахунок ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ» для надання матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АВП № 879527 від 26.04.2012 року у розмірі 26904,78 грн.; судові витрати стягнути з відповідача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що заява-розрахунок (вх. № 4632 від 02.10.2012 року), яка була подана позивачем до Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

У поданій касаційній скарзі виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявила вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Як на доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що заяву-розрахунок від 02.10.2012 року позивачем складено без урахування ч. 2 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМ України від 26.09.2001 року № 1266, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в межах суми 2690,10 грн.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 24 лютого 2009 року, ідентифікаційний код 36388923. Згідно з Довідкою АБ № 044047 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» знаходиться на даний час у ЄДРПОУ, діє на підставі Статуту, затвердженого Протоколом установчих зборів про створення ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ» № 1 від 24 лютого 2009 року.

2 жовтня 2012 року позивач звернувся до Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою-розрахунком щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду. До заяви від 2 жовтня 2012 року був доданий, у тому числі, листок непрацездатності ОСОБА_4 серії АВП № 879527. У розділі «Довідка про заробітну плату» лікарняного листа зазначена середньоденна заробітна плата - 213,53 грн., у розділі лікарняного «Належить до виплати» вказаний розмір денної допомоги, що застосовується при здійсненні розрахунку по вагітності та пологах - 213,53 грн.

Листом № 20-02-1411 від 4 жовтня 2012 року Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» про необхідність до завершення перевірки надати додаткові документи.

Листом № 05-10/12 від 5 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» направило відповідь Макіївській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на їх лист № 20-02-1411 від 4 жовтня 2012 року разом з витребуваним наказом.

Листом № 20-02-1460 від 11 жовтня 2012 року Макіївська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повернула без виконання заяву-розрахунок (вх. № 4632 від 02.10.2012 року) та інші документи, зокрема лікарняний лист № 879527 виданий ім'я ОСОБА_4, наказ по ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ» № 5К ізм від 12.08.2009 року. Відповідач повідомив, що заява-розрахунок може бути профінансована Фондом у разі якщо допомога по вагітності та пологах по лікарняному листку АВП № 879527 буде розрахована відповідно до діючого законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі - Закон № 2240) та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Пунктом 3 частини 1 статті 29 Закону № 2240 передбачено, що застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Стаття 34 Закону № 2240 передбачає види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, згідно з пунктом 2 - допомогу по вагітності та пологах.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону № 2240 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Пунктом 3 статті 13 Закону № 2240 передбачено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом, що кореспондується з пунктом 1 частини 2 Закону статті 27, яким передбачено, що страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 21 Закону № 2240 підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділення Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

3 1 січня 2011 року, після внесення змін до законодавства, фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників для надання ними матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється на підставі заяв-розрахунків, які подаються страхувальниками до робочих органів Фонду.

Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 року за № 111/188493, затверджено форму заяви-розрахунку.

З метою посилення контролю за достовірністю інформації, зазначеної страхувальниками в заявах-розрахунках для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, та недопущення їх нецільового використання Виконавчою дирекцією Фонду 19.04.2011 року затверджена Методика опрацювання заяв-розрахунків робочими органами Фонду.

Зазначеною методикою передбачено, що при опрацюванні заяв-розрахунків робочі органи Фонду:

1) перевіряють правильність заповнення страхувальниками реквізитів згідно облікових даних за реєстраційною карткою страхувальника Реєстру страхувальників Фонду та відповідність форми заяви-розрахунку Порядку;

2) до надання Пенсійним фондом України даних про сплату страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюють перевірку сплати єдиного внеску, при необхідності, на підставі поданої страхувальником копії платіжного доручення.

У разі несплати страхувальником єдиного внеску, робочі органи Фонду повідомляють органи Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо сплати страхувальником єдиного внеску.

Методикою опрацювання заяв-розрахунків передбачено, що у разі оформлення страхувальниками-роботодавцями неналежним чином заяв-розрахунків, робочі органи повертають страхувальникам такі заяви без виконання.

До реєстрації заяви-розрахунку повернення здійснюється особисто під підпис представника страхувальника із зазначенням дати. Копія повернутої заяви-розрахунку з підписом представника страхувальника зберігається в робочому органі Фонду.

Після реєстрації заяви-розрахунку повернення здійснюється поштовим відправленням або особисто представнику страхувальника під підпис із зазначенням причин повернення.

Суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 39 Закону 2240, оскільки статтю 39 доповнено частиною другою згідно із Законом № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, однак вказану зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 (v010p710-08 ) від 22.05.2008 року.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є директором ТОВ «Сімейне підприємство «ЛСВ», що підтверджується протоколом № 1 установчих зборів від 24.02.2009 року, почала виконувати свої обов'язки 26.02.2009 рогу згідно наказу № 1к від 26.02.2009 року.

Згідно штатного розпису співробітників товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» кількість штатних одиниць складає - 1 (директор із посадовим окладом у розмірі 6500 грн.).

Відповідно до наказу № 5к від 05.08.2009 року, ОСОБА_4 виконувала обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» у період з 05.08.2009 року по 26.05.2012 року у режимі неповного робочого дня (із 2-х годинним робочим тижнем).

Відповідно до наказу № 8к від 26.04.2012 року, ОСОБА_4 була надана відпустка по вагітності і пологам з 26.04.2012 року по 29.08.2012 року.

Згідно наказу № 9к від 30.08.2012 року ОСОБА_4 приступила до виконання обов'язків директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» з оплатою праці згідно штатного розпису.

Наказом № 10к від 31.08.2012 року ОСОБА_4 приступила до виконання обов'язків директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» у режимі неповного робочого дня. Пунктом 2 цього наказу, їй було встановлено 2-х годинний робочий тиждень з оплатою 0,05% від щомісячної ставки заробітної плати.

Частиною 1 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМ України від 26.09.2001 року № 1266 (далі - Порядок), передбачено, що якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (в тому числі знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Місячна тарифна ставка встановлена позивачу 26.02.2009 року у розмірі 6500,00 грн. та не змінювалась до теперішнього часу.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що у разі, коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу - 6500) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Наказом від 05.04.2009 року № 5к ОСОБА_4 було встановлено 2-х годинний робочий тиждень з оплатою 0,05 % від щомісячної ставки заробітної плати. Наказом від 12.08.2009 року № 5к ізм були внесені зміни до наказу від 05.04.2009 року № 5к, а саме, ОСОБА_4 було встановлено 2-х годинний робочий тиждень з оплатою 10 % від щомісячної ставки заробітної плати.

Частиною 2 п. 10 Порядку встановлено, що у разі коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що, з огляду на вимоги до абз. 2 п. 10 Порядку № 1266, при здійсненні розрахунку середньої заробітної плати слід виходити з 10% від щомісячної ставки заробітної плати ОСОБА_4, а саме 650 грн.

З огляду на вимоги пункту 14 Порядку суд касаційної інстанції вважає, що заява-розрахунок від 02.10.2012 року складена із порушенням вимог Порядку. В свою чергу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2690,10 грн. (650 грн. : 30.44 х 126 днів = 2690,10 грн.), а тому саме в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що ж до позовних вимог про визнання протиправним дії Макіївської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо повернення заяви-розрахунку від 02.10.2012 року без виконання, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось вище, заява-розрахунок від 02.10.2012 року складена із порушенням вищевказаних вимог Порядку, а тому відповідач, повертаючи вказану заяву-розрахунок, діяв на підставі, в межах та у спосіб що передбачені вищевказаною Методикою опрацювання заяв-розрахунків, Порядком та Закону № 2240, а тому в задоволенні вищевказаної вимоги необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем фактично визнається заявлений позов у частині стягнення з нього на користь позивача 2690,10 грн., колегія суддів приходить до висновку, що саме в цій частині позов підлягає задоволенню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 805/5255/13-а - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» задовольнити частково.

Зобов'язати Макіївську міську виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейне підприємство «ЛСВ» для надання матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АВП № 879527 від 26 квітня 2012 року у розмірі 2690 (дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. 10 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска