Постанова

від 17.11.2014 по справі 808/5745/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року (12 год. 53 хв.)Справа № 808/5745/14 провадження № ДО/808/10/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Стратулат С.В.

за участю:

представника позивача - Пільчевського А.Є.,

представника відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдінг Юрт-Індастрі»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдінг Юрт-Індастрі» (далі - позивач, ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі») до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» в розрізі контрагентів на підставі Акту перевірки від 23.05.2014 №984/05-66-22-0313/33703226;

зобов'язати відповідача відновити інформацію про податкові зобов'язання ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» з ПДВ за період з 01.10.2013 по 31.01.2014 та податковий кредит з ПДВ за період з 01.10.2013 по 31.01.2014, відповідно до поданої податкової звітності ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» в базах даних АС «Податковий блок», АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» тощо;

заборонити ДПІ у Куйбишевському районі використовувати інформацію, відображену в акті від 23.05.2014 №984/05-66-22-0313/33703226 щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» по взаємовідносинах з ТОВ «УБР ПЛЮС» та ТОВ «Нова пошта», у тому числі розміщувати інформацію в базах даних АС «Податковий блок», АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказав на протиправність дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки, на протиправність дій відповідача по корегуванню показників податкової звітності у інформаційній базі даних АС «Податковий блок», АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Також зазначив, що неправомірні висновки акту негативно впливають на контрагентів ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі», а тому вважає за необхідне заборонити відповідачу використовувати викладену в акті інформацію. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення. Зокрема зазначає, відповідачем правомірно та обґрунтовано відкориговане податкове зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі». Також надав суду копії витягів із АС за спірний період, де відображено коригування показників податкової звітності позивача, проведене на підставі акту.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У період з 19.05.2014 по 23.05.2014 посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі проводилась перевірка ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі», за результатами якої складений акт від 23.05.2014 №984/05-66-22-0313/33703226 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» код за ЄДРПОУ 33703226 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «УБР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 38769428 за період з 01.10.2013 по 31.01.2014» (далі - Акт від 23.05.2014.).

У розділі 4 акту «Висновок» зазначено, що:

документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» з ТОВ «УБР плюс» за жовтень 2013 року - січень 2014 року, їх вид, якість та розрахунки;

порушено п.185.1 ст. 185, п. 186.1, п.186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п.10 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, підприємством ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» не підтверджено реальність правочинів по операціям з реалізації ТМЦ за жовтень 2013 року - січень 2014 року на суму ПДВ 4 129 241 грн.;

п.198.6, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» до складу податкового кредиту по операції з ТОВ «УБР плюс» віднесено суму ПДВ за жовтень 2013 року - січень 2014 року у розмірі 3 981 202,58 грн.

Відповідач у своїх запереченнях на позов від 06.11.2014 №17486/10/0581-10 зазначив, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем відкориговані показники перевіряємого періоду та на підставі акту зняті задекларовані суми кредиту за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року та податкові зобов'язання.

Вважаючи проведене ДПІ у Куйбишевському районі коригування протиправним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем, при перевірці позивача використано лише дані інформаційних систем державної податкової служби, дані податкової звітності позивача, установчі документи, реєстри податкових накладних, оборотно-сальдова відомість та акт ДПІ у Київському районі м.Донецька про результати зустрічної звірки ТОВ «УБР плюс» та ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі». У акті зазначено, що позивач до перевірки не надав інших документів.

У судовому засіданні представник позивача пояснював, що товариство не отримувало від відповідача запиту про надання документів, а також не отримувало наказ про проведення перевірки і взагалі не було обізнано про проведення такої перевірки. З боку відповідача жодних документів щодо проведення перевірки суду не надано.

З цього приводу, відповідач вказує, що відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 18.07.2014 №4, функціональні обов'язки Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області покладено на Жовтневу ОДПІ м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецкій області. Проте, жодних документів від ДПІ у Куйбишевському районі до Жовтневої ОДПІ м.Маріуполя не надходило. Тому відповідач не в змозі виконати вимоги суду щодо надання документів про підстави проведення перевірки ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі».

Проте, суд звертає увагу, що використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи всі первинні документи, які є необхідними для спростування висновків, викладених у акті №984/05-66-22-0313/33703226 від 23.05.2014.

В той же час, у судовому засіданні та у позові позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо не надсилання на адресу позивача: запиту про надання документів, наказу про проведення перевірки тощо.

Проте, у позовних вимогах позивачем не ставиться питання про протиправність таких дій відповідача, тому у суду відсутні підстави надавати оцінку правомірності чи протиправності діям податкового органу щодо проведення перевірки та складання акту.

Також, судом встановлено та у запереченнях відповідачем підтверджений той факт, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ у Куйбишевському районі відкориговані показники перевіряємого періоду та на підставі акту зняті задекларовані суми кредиту за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року та податкові зобов'язання.

Суд вважає таки дії податкового органу протиправними з огляду на наступне.

У податковому праві превалює критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників), до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Відповідно до ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію», а саме, податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України. Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 справа №1-10/2004).

Таким чином, у позивача є охоронюваний законом інтерес, який полягає у достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційних системах органу доходів і зборів, згідно раніше поданих позивачем податкових декларацій.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Відповідно до п.37.1 ст.37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як зазначено у п.37.2 ст.37 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Суд дійшов висновку, що передбачений у ст.ст.36, 37 ПК України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 ПК України і поданій до контролюючого органу у порядку ст.49 ПК України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 ПК України податковому повідомленні-рішенні.

При цьому, відповідно до ст.54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку ПК України не містить.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перевірку позивача, виявлені та зафіксовані у акті відповідні порушення ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» податкового законодавства, проте відповідного податкового повідомлення-рішення не винесено.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пункту 58.1 статті 58 ПК України, У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, законодавство не передбачає.

Між тим, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки та за наслідками акту від 23.05.2014 відповідачем податкового повідомлення-рішення не приймалось, що є порушенням норм статті 58 ПК України.

Згідно з статті 20 ПК України, податковий орган здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів обов'язкових платежів, а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України, Міністерством доходів і зборів України.

Наказом Міністерства доходів і зборів «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» №165 від 14.06.2013 року, наказом ДПС України від 15.05.12 №420, яким затверджено Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН та Інструкцію користувача АС «Система співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)».

Зазначеними наказами створені такі програмні продукти, а саме: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, зареєстрованим Мінюстом 20.12.11 за №1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пункту 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 затверджені «Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 ПК України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників, поданих таким платником податків, податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників податкової звітності та податкового зобов'язання позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача.

Виходячи із специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача.

Суд зазначає, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, ураховуючи вище викладене, за змістом норм Податкового кодексу України, у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 ПК України, юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи те, що за наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до АІС у вигляді коригування показників податкової звітності ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі».

З огляду на зазначене, суд вважає дії відповідача щодо коригування в АІС відомостей про податкові зобов'язання позивача - неправомірними та такими, що створюють негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі показників, задекларованих позивачем за відповідні періоди.

Щодо вимог позивача заборонити ДПІ у Куйбишевському районі використовувати інформацію, відображену в акті від 23.05.2014 №984/05-66-22-0313/33703226, то суд вважає, що така вимога задоволенню не підлягає.

Так, позивачем не ставилось питання щодо правомірності дій відповідача щодо проведення перевірки, складання відповідного акту та обґрунтованості висновків. Крім того, задоволення позову у частині зобов'язання податкового органу відновити показники податкової звітності позивача усуває, порушене право. Тому у суду відсутні законні підстави для задоволення указаної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо проведення коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдінг Юрт-Індастрі» в розрізі контрагентів, проведеного на підставі Акту від 23.05.2014 №984/05-66-22-0313/33703226 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Слайдінг Юрт-Індастрі» код за ЄДРПОУ 33703226 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «УБР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 38769428 за період з 01.10.2013 по 31.01.2014».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області відновити в інформаційних базах даних АС «Податковий блок», АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 31.01.2014, відповідно до поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Слайдінг Юрт-Індастрі» податкової звітності.

4. В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдінг Юрт-Індастрі» (код ЄДРПОУ 33703226) судовий збір у розмірі 48,72грн. (сорок вісім грн. 72 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник