Рішення

від 13.11.2014 по справі 910/20786/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20786/14 13.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інкор» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сістем препрес солюшнс» простягнення 28 247,41 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: - Топчій О.П. дов. № б/н від 26.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інкор» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем препрес солюшнс» про стягнення 21 373,40 грн. - основного боргу, 2 657,92 грн. - пені, 2 712,60 грн. - інфляційних втрат, 434,82 грн. - 3% річних, 1 068,67 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 69/10010 від 10.10.2013 року не в повному обсязі оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 21 373,40 грн.

Ухвалою від 06.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.10.2014 року.

22.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 24.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 24.10.2014 року представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.11.2014 року.

В судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Інкор» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем препрес солюшнс» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 69/10010 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця витратні поліграфічні матеріали (далі - Товар), а покупець прийняти та оплатити вищевказаний товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна суму Договору складає загальну вартість товару, зазначену у накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору покупець здійснює 100% оплату кожної партії Товару протягом 30 календарних днів з моменту її поставки.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 22 373,40 грн., що засвідчується, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, видатковими накладними: № РН-0001334 від 13.12.2013 року на суму 7 520,40 грн., № РН-0001367 від 20.12.2013 року на суму 7 520,40 грн., №РН-0001381 від 24.12.2013 року на суму 2 319,00 грн., № РН-0001396 від 25.12.2013 року на суму 5 013,60 грн.

В свою чергу, відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 1 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача від 20.05.2014 року.

У зв'язку з вищевикладеним у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 21 373,40 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 21 373,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.2 Договору при порушенні порядку розрахунків за поставлений Товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 657,92 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 8.2 Договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, суми здійснених проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 1 819,93 грн.

Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку затримки по оплаті більше 10 днів, покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.

Позивач на підставі п. 8.2 Договору просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1 068,67 грн.

З урахуванням п. 8.2 Договору прострочення по сплаті грошового зобов'язання, суми здійснених проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають господарський задоволенню в повному обсязі, в сумі 1 068,67 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 434,82 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 712,60 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в межах сум заявлених позивачем, а саме, 3% річних в сумі 434,82 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 712,60 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем препрес солюшнс» (місцезнаходження : 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 38546700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Інкор» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 38 «В», офіс 46, код ЄДРПОУ 01282331) 21 373 (двадцять одну тисячу триста сімдесят три) грн. 40 коп. - основного боргу, 1 819 (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять) грн. 93 коп. - пені, 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 60 коп. - інфляційних втрат, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 82 коп. - 3% річних, 1 068 (одну тисячу шістдесят вісім) грн. 67 коп. - штрафу, 1 772 (одну тисячу сімсот сімдесят дві) грн. 19 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

18.11.2014 року