Рішення

від 12.11.2014 по справі 922/3709/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р.Справа № 922/3709/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Прокуратури Ленінського району, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серп і Молот Плюс", м. Харків про стягнення 32628,65 грн. за участю :

прокурора - Кріцина Н.Г., службове посвідчення № 006801 від 28.09.14 р.,

представника позивача - Шафоростова О.М., довіреність №223 від 06.12.13 р.,

представник відповідача - Лежнін В.І., довіреність б/н від 03.10.13 р.,,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Ленінського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Серп і Молот Плюс" заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень №4686-Н від 18.08.10р. в сумі 30173,47 грн., пеню в сумі 343,04 грн., штраф в сумі 2112,14 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

20.10.2014 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що після подачі позову до суду ним було сплачено 8000,00 грн. заборгованості з орендної плати та він просить суд припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог. Крім того, відповідач не погоджується із розрахунком штрафу та просить суд зменшити розмір штрафу.

Суд, дослідивши наданий відзив та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи.

20.10.2014 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд продовжити строк розгляду спору за межі двомісячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України.

20.10.2014 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості відповідачу погасити заборгованість та врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2014 року клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 12.11.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.11.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 39834), в якому відповідач зазначає про сплату боргу в сумі 31210,00 грн., на підтвердження сплати надав копії платіжних доручень. Також, відповідач просив суд відкласти розгляд справи, але в судовому засіданні дане клопотання не підтримував.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.11.2014 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 40140).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.11.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 40139), в якому відповідач зазначає про сплату боргу в сумі 30173,47 грн. та просить суд відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці.

Прокурор в судовому засіданні 12.11.2014 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення штрафу та пені. Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду залишив на розсуд суду.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2014 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення штрафу та пені. Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, не заперечував проти надання відстрочки виконання рішення суду на 2 місяці.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2014 року просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, просив суд відстрочити виконання рішення суду на 2 місяці.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.08.2010 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серп і молот" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 4686-Н, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення частини першого поверху двоповерхового ливарного цеху, загальною площею 1124,4 м. кв., за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 6, що перебуває на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України Харківський механічний завод, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 15 березня 2010 року і становить 391100,00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2010 року - 4888,44 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень - серпень 2010 року.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п.10.1 договору, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.08.2010 року по 18.07.2013 року.

11.10.2013 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1.

18.07.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду №3 щодо продовження строку дії договору.

18 серпня 2010 року між сторонами було підписано акт прийому - передачі нерухомого майна.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого заборгованість з орендної плати за період з з жовтня 2013 року по липень 2014 року у відповідача перед позивачем становить 30173,47 грн.

Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено суму заборгованості з орендної плати у розмірі 30173,47 грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень. Тобто відповідачем в процесі розгляду даної справи був погашений існуючий основний борг. Необхідно зазначити, що відповідач сплатив суму із орендної плати, більшу ніж заявлено у позові на 1036,53 грн., але в погашення штрафних санкцій зарахуватись ця сума не може, оскільки в призначенні платежу зазначено - плата за "оренду приміщення", тому надмірно сплачені кошти слід вважати, як передплата по орендній платі за наступний місяць.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 30173,47 грн., на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 343,04 грн. пені та 2112,14 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.7 договору, у разі якщо орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувача у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Відповідно п. 3.8 договору, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 343,04 грн. та штраф у розмірі 2112,14 грн., розрахунок пені та штрафу перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо їх задоволення.

Представником відповідача в судовому засіданні 12.11.14р. було заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці, проти якого позивач не заперечував.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При вирішенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення у даній справі, суд виходить, перш за все, із необхідності захисту прав позивача та дотримання балансу матеріальних інтересів сторін (як відповідача, так і позивача). Тому, суд, розглянувши це клопотання, вважає його таким, що не суперечить інтересам сторін, погодженим із позивачем, та таким, що відповідає нормам діючого законодавства, тому задовольняє його.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.ст.44-49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Враховуючи те, що часткове припинення провадження у справі пов`язане з частковим погашенням суми заявленого позову відповідачем, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серп і молот" (61003, м. Харків, провулок Дубового, буд.8, код ЄДРПОУ 36626548) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, р/р 31113094700011 ГУДКСУ України у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) пеню у розмірі 383,04 грн., 2112,14 грн. штрафу та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Надати відстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 30173,47 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя Л.В. Шарко