cpg1251 номер провадження справи 4/120/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2014 Справа № 905/4027/14-908/3898/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія" (83086, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 43)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго" (83017, м.Донецьк, вул. Овнатаняна, буд. 16-А)
про стягнення 13276,00 грн. основного боргу за договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р., 352,57 грн. пені, 124,96 грн. 3% річних та 959,24 грн. інфляційного нарахування на суму боргу
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Резніченко О.А., довіреність б/н від 136.06.2014 р.;
від відповідача - не з'явився.
07.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія", м.Донецьк з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго", м.Донецьк про стягнення 13276,00 грн. основного боргу за договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р., 352,57 грн. пені, 124,96 грн. 3% річних та 959,24 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.
Згідно Протоколу автоматичного розподіл справи між суддями від 07.10.2014 р. справу № 905/4027/14-908/3898/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2014 р., на підставі Закону України "Про здійснення правосудді та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції" та Розпорядженням Вищого господарського суду України № 28-р від 02.099.2014 р., порушено провадження у справі № 905/4027/14-908/3898/14, справі №905/4027/14-908/3898/14 присвоєно номер провадження справи 4/120/14, судове засідання призначено на 12.11.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 12.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України і полягають в тому, що 30.01.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № ДТ1/62. Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Продукція) в асортименті, кількості, в строки та за ціною узгодженою сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію. На виконання умов договору, позивач за видатковою накладною №02071 від 07.02.2014р. передав, на умовах EXW, продукцію на загальну суму 21 276, 00 грн. Отримання відповідачем продукції підтверджується також довіреністю на отримання ТМЦ № ДТ107/2 від 07.02.2014р. Згідно з п. 3 Специфікації №1 оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 30 календарних днів з дати постачання продукції. Відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар частково на суму 8000, 00 грн., у зв'язку з чим у відповідача за Договором виникла заборгованість перед позивачем у сумі 13276,00 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго", м.Донецьк 13276,00 грн. основного боргу за договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р., 352,57 грн. пені, 124,96грн. 3% річних та 959,24 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.
Відповідач в судове засідання 12.11.2014р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким, станом на 07.11.2014р., юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго" (код ЄДРПОУ 38922912) є: 83017, м.Донецьк, вул. Овнатаняна, буд. 16-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві. Ухвала суду від 07.10.2014р. №905/4027/14-908/3898/14 про порушення провадження у справі, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 905/4027/14-908/3898/14.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
30.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № ДТ1/62 (надалі за текстом Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Продукція) в асортименті, кількості, в строки та за ціною узгодженою сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію.
Відповідно до п.2.1.1 Договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлену продукцію.
Згідно з Розділом 3 Договору вартість продукції, яка постачається постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Загальна вартість договору складається із всіх специфікацій до договору. Розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або в інших формах, що не суперечать чинному законодавству України, погоджених сторонами додатково. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог діючого законодавства України. Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на підставі рахунків постачальника, на умовах, які вказані у відповідних Специфікаціях до Договору.
Згідно з п. 3 Специфікації №1 оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 30 календарних днів з дати постачання продукції.
Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється протягом терміну, який вказано у відповідних Специфікаціях до Договору. Умови поставки продукції зазначаються у відповідних Специфікаціях до Договору згідно положень Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс-2010».
На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар передбачений умовами договору.
А саме поставку насосу ЦНСГ 38-154 без рами без е/дв, згідно:
- видаткової накладної №02071 від 07.02.2014р. на суму 21 276, 00 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов Договору № ДТ1/62 від 30.01.2014р. доведений відповідною видатковою накладною, яка узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печатками підприємств. (Оригінал зазначеного документу досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія - залучена до матеріалів справи).
Крім того, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов Договору №ДТ1/62 від 30.01.2014р. підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ № ДТ107/2 від 07.02.2014р.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався, здійснив розрахунок за отриману продукцію по вказаній вище видатковій накладній частково на суму 8000, 00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № ДТ1/62 від 30.01.2014р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за поставлену продукцію в сумі 13276,00 грн.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 10.4 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлену продукцію не припинено.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 13276,00 грн.
Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем в повному обсязі не погасив.
За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача 13276,00 грн. основного боргу за поставлену продукцію за договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р.пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує 6.3 Договору, який передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За невиконання грошових зобов'язання за договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 352,57 грн.
Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 352,57 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 124,96 грн. 3% річних та 959,24 грн. інфляційного нарахування на суму боргу за порушення строків оплати за Договором.
Зазначені розрахунки судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 124,96 грн. 3% річних та 959,24 грн. інфляційного нарахування за порушення строків оплати за Договором поставки № ДТ1/62 від 30.01.2014р. заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом в заявлених сумах.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго", м.Донецьк задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбастопенерго" (83017, м.Донецьк, вул. Овнатаняна, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 38922912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія" (83086, м.Донецьк, вул. Артема, буд. 43, код ЄДРПОУ 36104221) 13276 (тринадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 57 коп. пені, 124 (сто двадцять чотири) грн. 96 коп. 3 % річних, 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 24 коп. інфляційного нарахування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "17" листопада 2014 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2014 |
Оприлюднено | 24.11.2014 |
Номер документу | 41453289 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Зінченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні