Рішення

від 17.11.2014 по справі 911/4466/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа № 911/4466/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України, ідентифікаційний код: 00032767, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45,

до відповідача: приватного підприємства "АВТОРУХ", ідентифікаційний код: 36291410, місцезнаходження: 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Самокиша, буд. 18, офіс 102А,

про стягнення

за участю представників сторін

від позивача: Максименко А.П., яка діє на підставі довіреності від 28.02.2014 року за № 300-122/01-1680;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі за текстом: Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства "АВТОРУХ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі за текстом: Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), в зв'язку з чим на Відповідача накладено штраф у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.), який Відповідач в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Позивачем нараховано Відповідачу пеню у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Відповідно до ухвали від 20.10.2014 року порушено провадження у справі № 911/4466/14 та призначено її розгляд на 17.11.2014 року.

17.11.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 20.10.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 20.10.2014 року не виконав.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 17.11.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала господарського суду Київської області від 20.10.2014 року направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі та час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи за № 46-02/05.13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції приватним підприємством "АВТОРУХ", прийняв рішення від 25.09.2013 року за № 22-р/тк, яким визнав, що Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

На підставі ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Відповідача накладено штраф у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Дане рішення від 25.09.2013 року за № 22-р/тк Відповідач оскаржував до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі № 910/24884/13 в задоволенні позову приватного підприємства "АВТОРУХ" до Антимонопольного комітету України про визнання рішення в частині недійсним, - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 року у справі № 910/24884/13 апеляційну скаргу приватного підприємства "АВТОРУХ" залишено без задоволення та рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2014 року у справі № 910/24884/13 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення від 25.09.2013 року за № 22-р/тк надіслана Відповідачу із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 02.10.2013 року за № 20-26-13/09-9671 та отримана Відповідачем 22.10.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Р 03035 0713892 9, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом України за рішенням від 25.09.2013 року за № 22-р/тк, закінчився 23.12.2013 року, в зв'язку з тим, що 22.12.2013 року неробочий день.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на 17.10.2014 року Антимонопольний комітет України не отримав від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного на Відповідача рішенням від 25.09.2013 року за № 22-р/тк.

Суд вважає доведеним Позивачем в ході розгляду справи за допомогою належних і допустимих доказів та не спростований Відповідачем факт наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості по сплаті штрафу в сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.), в зв'язку з чим вимоги Позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми штрафу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті штрафу у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.) є порушенням його зобов'язань, визначених ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Законом зобов'язань, внаслідок чого є підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» пені.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем штрафу за рішенням від 25.09.2013 року за № 22-р/тк, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.), внаслідок чого ці вимоги Позивача підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів своєї позиції по справі, є належними і допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, не спростовані та Відповідачем по суду не заперечувались.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України до приватного підприємства "АВТОРУХ" про стягнення, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "АВТОРУХ", ідентифікаційний код: 36291410, місцезнаходження: 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Самокиша, буд. 18, офіс 102А, в доход загального фонду державного бюджету України штраф у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.) та пеню у сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів гривень 00 коп.) на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код: 38050812, Банк одержувача: Головне Управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО: 820019, рахунок: 31118106700010, код платежу: 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з приватного підприємства "АВТОРУХ", ідентифікаційний код: 36291410, місцезнаходження: 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Самокиша, буд. 18, офіс 102А, в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

4. Зобов'язати Антимонопольний комітет України надіслати приватному підприємству "АВТОРУХ" на належну адресу копію рішення від 17.11.2014 року у справі № 911/4466/14 кур'єрською службою доставки, докази чого надати суду.

5. Копію рішення від 17.11.2014 року в двох примірниках (для надіслання одного примірника Відповідачу) надіслати Позивачу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2014 року