Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/18234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18234/14 10.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства "РБК-ЦЕНТР"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення 82 310,40 грн.

за участю представників:

від позивача :ОСОБА_1- представник за довіреністю б/н від 02.10.2014 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «РБК-Центр» з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення заборгованості в сумі 59 922,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання асистанських послуг № РБК/SK/001/0766 від 03.07.2013 р. в частині своєчасності та повноти оплати наданих послуг з страхової діяльності, внаслідок чого у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» утворилась заборгованість в сумі 59 922,51 грн.

У позові Приватне підприємство «РБК-Центр» просить суд стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» заборгованість за надані послуги в сумі 47 844,96 грн., пеню у сумі - 1 357,55 грн., інфляційні втрати у сумі 720,00 грн. та збитки у сумі 10 000,00 грн.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за надані послуги у сумі 70 232,85 грн., пеню у сумі - 1 357,55 грн., інфляційні втрати у сумі 720,00 грн. та збитки у сумі 10 000,00 грн., а всього - 82 310,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

03.07.2013 р. між Приватним підприємством «РБК-Центр» (асистант) та Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" (страховик) був укладений договір про надання асистанських послуг № РБК/SK/001/0766, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого асистант виступає страховим агентом страховика та приймає на себе зобов'язання за винагороду і на умовах, визначених цим договором, від імені страховика та за його рахунок виконувати частину його страхової діяльності, а саме здійснювати врегулювання страхових випадків (надання асистанських послуг) за укладеними страховиком договорами добровільного медичного страхування та страхові виплати за рахунок страховика, а страховик зобов'язується виплачувати асистанту винагороду за надані послуги та відшкодовувати сплачені асистантом страхові виплати в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Асистант надає асистанські послуги застрахованим особам страховика, які передані асистанту на обслуговування та зазначені в бордеро.

Страховик зобов'язався компенсувати асистанту витрати, що виникли у зв'язку з наданням послуг, передбачених цим договором, якщо такі витрати були здійснені за рахунок його власних коштів; для забезпечення гарантії платоспроможності страховика, забезпечити асистанта необхідним ротаційним фондом в порядку та на умовах передбачених цим договором; за виконання асистантом умов цього договору, своєчасно та повністю виплачувати асистанту винагороду в порядку та на умовах, передбачених цим договором; прийняти від асистанта всі документи і інформацію, одержані ним у зв'язку з виконанням цього договору (п.п. 3.1.6 - 3.1.9 договору).

Протягом місяця асистант виставляє на ім'я страховика акти виконаних робіт для компенсації витрат провайдерів по врегулюванню страхових випадків з розшифровкою витрат по кожній страховій події з наданням підтверджуючих документів (п. 6.7 договору).

Відповідно до п. 6.8. договору акти виконаних робіт страховик підписує протягом 5 робочих днів з дати їх отримання. У разі не підписання акту страховиком протягом 5 робочих днів, при відсутності обґрунтованих зауважень акт виконаних робіт вважається прийнятим і підлягає оплаті. Акти виконаних робіт по врегульованим страховим випадкам страховик сплачує протягом 10 банківських днів від дати їх отримання.

Винагорода асистанта за надання послуг, передбачених цим договором складається з суми щомісячної винагороди за результатами роботи по окремому договору страхування, яка розраховується та сплачується у порядку, передбаченому цим договором.

Страховик сплачує асистанту щомісячну винагороду за надання послуг за договором, зокрема, в розмірі 14 % при стандартному обслуговуванні застрахованих осіб та 10 % при стнадартному обслуговуванні застрахованих осіб, що передані на обслуговування асистанту.

Не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, асистант формує та направляє страховику акт приймання-передачі робіт. У випадку неотримання асистантом від страховика бордеро передачі на обслуговування договорів добровільного медичного страхування укладених за звітний період, формування акту здачі-прийняття робіт здійснюється на підставі даних, зазначених в оперативному бордеро.

Протягом 5 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі робіт страховик підписує та повертає підписаний акт асистанту. У разі не повернення акту приймання-передачі робіт в строк асистанту, при відсутності обґрунтованих зауважень, роботи вважаються прийнятими і щомісячна винагорода підлягає оплаті, згідно умов даного договору.

Сплата страховиком асистанту суми щомісячної винагороди здійснюється протягом трьох робочих днів з дня підписання актів приймання-передачі робіт (п.п 7.1, 7.2, 7.5, 7.6, 7.7 договору).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору № РБК/SK/001/0766 від 03.07.2013 р. виконав у повному обсязі, надав обумовлені сторонами послуги за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року відповідно до актів виконаних робіт на загальну суму 49 385,08 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за вказаний період, які були направлені на адресу відповідача.

Також у період з березня 2014 року по вересень 2014 року позивачем були складені та направлені на адресу відповідача акти здачі-прийнятя робіт на щомісячну винагороду за надання асистанських послуг відповідно до умов п.п. 7.1, 7.2 договору на загальну суму 20 847,77 грн.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати наданих позивачем послуг не виконав.

Неоднарозово позивач звертався до відповідача із вимогами (№ 0115459 від 31.07.2014 р., № 034489 від 15.08.2014 р., № 05310 від 05.09.2014 р., № 05439 від 19.09.2014 р.) про досудове врегулювання спору щодо стягнення заборгованості за договором № РБК/SK/001/0766 від 03.07.2013 р. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги у загальній сумі 70 232,85 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 1000, 1002, 1003 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за надані послуги суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 70 232,85 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1 357,55 грн. грн. за період з 03.05.2014 р. по 18.08.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.4 договору у випадку прострочення страховиком своїх зобовязань зі сплати грошових коштів, передбачених цим договором, страховик сплачує на користь асистанта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діяла за період нарахування пені.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за надані послуги у сумі 1 357,55 грн. грн. за період з 03.05.2014 р. по 18.08.2014 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 720,00 грн. інфляційних втрат за період з 03.05.2014 р. по 18.08.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 720,00 грн. за період з 03.05.2014 р. по 18.08.2014 р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 10 000,00 грн., під якими він розуміє надані йому Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 юридичні послуги за договором № 1 від 01.08.2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе необхідні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, вину. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що витрати на юридичні послуги не є збитками у розумінні ст. 225 ГК України, оскільки відповідач їх не заподіював, немає і причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесеними позивачем витратами.

Таким чином, суд відмовляє у позовних вимогах в частині стягнення збитків у сумі 10 000,00 грн., оскільки фактично вказана сума є витратами, пов'язаними із розглядом справи відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, як це передбачено ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «РБК-Центр» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 82 310,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного підприємства «РБК-Центр» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, буд. 3, кв. 60, ідентифікаційний код 34731406) 70 232 (сімдесят тисяч двісті тридцять дві) грн. 85 коп. - основної заборгованості, 1 357 (одну тисячу триста п'ятдесят сім) грн. 55 коп. - пені, інфляційних втрат у сумі 720 (сімсот двадцять) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного підприємства «РБК-Центр» (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, буд. 3, кв. 60, ідентифікаційний код 34731406) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 19 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 листопада 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 17 листопада 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна