Рішення

від 18.11.2014 по справі 904/7572/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.14р. Справа № 904/7572/14 За позовом Приватного підприємства "САРМАТ", смт. Широке, Дніпропетровська обл.

до Приватного підприємства "АЖІОБУД", м. Кривий Ріг

про стягнення 162 009,19 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Сегедій С.П., представник за довіреністю № б/н від 02.07.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "САРМАТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "АЖІОБУД" (далі - відповідач) про стягнення 162 009,19 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.10.14р. порушено провадження у справі № 904/7572/14, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 21.10.14р.

21.10.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 162 007,51 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.10.14р. відкладено розгляд справи на 18.11.14р.

18.11.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові пояснення з доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалою господарського суду від 01.10.14р. про порушення провадження у справі та ухвалою господарського суду від 21.10.14р. про відкладення розгляд справи на 18.11.14р., які направлялися на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання" (а.с.46-49).

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.29-30), відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.11.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №14-11 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач надає відповідачу послуги з планування та перевезення ґрунту за допомогою транспортних засобів позивача (автомобілів-самоскидів) та за допомогою спеціальної техніки (екскаватора - навантажувача марки CATERPILLAR 434T, обладнаного гідро - молотом Н90С). Відповідач у свою чергу приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору відповідач зобов'язується вчасно сплатити за надані послуги, відповідно до умов Договору та на підставі наданих позивачем рахунків.

Відповідно до п.3.1. Договору надані послуги підлягають щоденній перевірці та звірянні представниками позивача та відповідача.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється Актом приймання - передачі наданих послуг та шляхового листа, які підписуються повноважними представниками сторін, через кожні десять днів виконання робіт (надання послуг).

Підписання Акта приймання-передачі наданих послуг представником відповідача є підтвердження відсутності претензій з його боку (п.3.3. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за послуги здійснюються в розмірі зазначених в виставлених рахунках і у відповідності до умов цього Договору.

Оплата здійснюється в національній валюті України - гривня (п.4.2. Договору).

Згідно з п.4.3. Договору оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідачем коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунків, що складаються позивачем на підставі Актів виконаних робіт, або у іншому порядку, за погодженням сторін.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у разі затримки оплати послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу без обмеження строку нарахування та інфляцію за прострочений період.

Відповідно до п.7.1. Договору всі суперечки та розбіжності, що виникають між сторонами в ході виконання зобов'язання за Договором або в зв'язку з ним, вирішується шляхом переговорів, з обов'язковим застосуванням претензійного порядку досудового врегулювання спорів, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013р. (п.8.1. Договору).

Відповідно до додатку № 1 до вищезазначеного Договору вартість перевезення ґрунту становить 21,00 грн. за кв.м., з урахуванням ПДВ. Вартість робіт за допомогою спеціальної техніки (гідро-молота Н90С), становить 336,00 грн. на годину з урахуванням ПДВ (а.с. 10).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору позивачем були надані послуги на загальну суму 675 282,49 грн., що підтверджують Акти наданих послуг (а.с.54-73), податкові накладні (а.с.74-94), рахунки на оплату (а.с.95-114).

В порушення умов Договору відповідач за надані послуги розрахувався частково, а саме у розмірі 542 000,00 грн., що підтверджують платіжні доручення (а.с.115-126), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 133 282,49 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що зазначена сума заборгованості по Договору у розмірі 133282,49 грн. відповідачем визнана у повному обсязі, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків (а.с.53).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вих.№99 від 15.07.14р. про сплату заборгованості по Договору у розмірі 133 282,49грн. (а.с. 23). Зазначена претензія була отримана відповідачем 22.07.14р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24). Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до п.5.2. Договору, була нарахована пеню у розмірі 13 395,02 грн.

Крім того, відповідно до п.5.2. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані 3%річних у розмірі 2 029,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13 300,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 133 282,49 грн., пеню у розмірі 13 395,02 грн., 3% річних у розмірі 2 029,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 300,70 грн., всього 162 007,51 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу може відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу. Крім того, зазначене підтверджується підписаним без будь-яких зауважень актом звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 133 282,49 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у разі затримки оплати послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу без обмеження строку нарахування та інфляцію за прострочений період.

На підставі п. 5.2. Договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані пеню у розмірі 13 395,02 грн., 3% річних у розмірі 2 029,30 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 300,70 грн.

Розрахунок пені та інфляційних втрат судом перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розрахунку 3% річних, то суд вважає, що він зроблений невірно. Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, 3 % річних складають 2 024,95 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ажіобуд" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, код ЄДРПОУ 32693343, р/р 260052078601 у ПАТ "Міський комерційний банк", МФО 339339) на користь Приватного підприємства "Сармат" (53700, Дніпропетровська обл., Широківський район, смт. Широке, вул. Леніна, буд. 114, поштова адреса: 50027, м. Кривий Ріг, а/с №1266, код ЄДРПОУ 31037360, р/р 26003019405630 в ПАТ АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) заборгованість за надані послуги у розмірі 133 282,49 грн. (сто тридцять три тисячі двісті вісімдесят дві грн. 49 коп.), пеню у розмірі 13 395,02 грн. (тринадцять тисяч триста дев'яносто п'ять грн. 02 коп.), 3 % річних у розмірі 2 024,95 грн. (дві тисячі двадцять чотири грн. 95 коп.), інфляційні втрати у розмірі 13 300,70 грн. (тринадцять тисяч триста грн. 70 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 240,06 грн. (три тисячі двісті сорок грн.06 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.11.14р.

Суддя Н.Е. Петренко