Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/21843/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21843/14 10.11.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМА ЕКСПО» про стягнення 87 988,06 грн., за участю представників позивача - Башота Д.І., довіреність №б/н від 24.06.2014 року, відповідача1 - не з'явились, відповідача 2 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 87 988,06 грн. заборгованості (з яких: 62 061,24 грн. - основний борг, 8 444,10 грн. - інфляційне нарахування, 2 770,00 грн. - три відсотки річних та 14 712,72 грн. пеня) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за договором № 25-06/12 від 25.06.2012 року та відповідача 2 за договором поруки № 2014 від 14.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.10.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2014 року надав суду заяву про часткову відмову від позову щодо стягнення заборгованості з відповідача 2, яку прийнято судом.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 27.10.2014 року не з'явились, відзиви на позов не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Представники відповідачів в судове засідання 10.11.2014 року не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2012 року між Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» (надалі - сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - сторона 2) було укладено договір № 25-06/12 (основний договір 1), за умовами якого сторона 1 зобов'язується передавати у власність стороні 2 сантехнічні вироби, сантехнічне устаткування та супутні товари (надалі - товар), а сторона 2 зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.4. договору, кількість товару, що передається у власність сторони 2, визначається за даними видаткових/товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату/рахунків-фактур або інших документів, що складатимуться стороною 1 за заявками сторони 2 відповідно до цього договору. сторони погодились, що загальна кількість товару, що передається у власність сторони 2 відповідно до цього договору, встановлюється у грошовому вираженні та не повинна перевищувати загальну суму договору, що визначається відповідно до п. 2.5. цього договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, сторона 2 оплачує товар за ціною, що встановлюється виходячи з умов передачі товару ЕХ W склад сторони 1 у місті Києві або іншому, погодженому при прийнятті заявки сторони 2, місті ( Incoterms 2010).

Ціна товару визначається у рахунках на оплату/рахунках-фактурах, видаткових/товарно-транспортних накладних або інших документах, що складаються стороною 1 відповідно до цього договору.

За приписами п. 2.2. договору, сторони погодили, що ціна товару змінюється при зниженні курсу національної валюти України по відношенню до долара США або ЕВРО.

Ціна товару змінюється і така зміна є обов'язковою для сторони 2 у випадку, якщо буде мати місце зниження курсу національної валюти України по відношенню до долара США або ЕВРО у порівнянні до курсу цих валют на момент передачі товару/партії товару та курсу на момент здійснення стороною 2 платежу в рахунок повної або часткової сплати ціни товару/партії товару, визначеної у рахунках на оплату/рахунках-фактурах, видаткових/товарно-транспортних накладних або інших документах, що складаються стороною 1 відповідно до цього договору.

Ціна товару змінюється пропорційно збільшенню курсу долара США або ЕВРО по відношенню до національної валюти України за середньозваженим готівковим курсом банку, що обслуговує банківський рахунок сторони 1.

Відповідно до п 2.3. договору, у разі настання обставин, передбачених п. 2.2. цього договору, сторона 2 зобов'язана здійснювати оплату ціни товару з урахуванням змін на підставі розрахунку сторони 1.

Пунктом 2.4. договору визначено,що валюта ціни товару і загальної суми цього договору - українська гривня.

Згідно з п. 2.5. договору, загальна сума цього договору на момент підписання визначається сторонами з урахуванням наданих стороною 2 даних щодо його можливої потреби у товарі протягом строку дії цього договору, та складає: загальна сума без ПДВ - 500 000,00 грн.; сума ПДВ - 100 000,00 грн.; загальна сума з ПДВ - 600 000,00 грн.

Загальна сума цього договору визначається у підсумку загальною вартістю проданого відповідно до цього договору товару протягом строку його дії.

У відповідності до п. 6.10. договору, право власності на товар переходить до сторони 2 з моменту прийняття товару від сторони 1.

Згідно з п. 8.2. договору, сплата ціни товару/партії товару здійснюється стороною 2 шляхом банківського перерахування грошових коштів на банківський рахунок сторони 1.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що сторона 2 зобов'язана здійснювати оплату ціни товару/партії товару шляхом проведення остаточного розрахунку протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару/партії товару від сторони 1.

Відповідно до п. 6.3. договору, передача товару здійснюється на умовах ЕХW склад сторони 1 у місті Києві або іншому , погодженому пр. прийнятті заявки сторони 2, місці (Incoterms 2010).

Пунктом 6.8. договору визначено, що перевезення товару до місця призначення, вивантаження товару здійснюється стороною 2 власними силами та за власний рахунок, проте за окремою домовленістю сторін зазначені послуги можуть бути надані стороні 2 стороною 1.

За умовами п. 8.8. договору сторони погодили наступний порядок зарахування коштів за договором:

- у першу чергу сплачуються проценти та неустойка за прострочення виконання зобов'язання, у випадку їх нарахування;

- у другу чергу сплачується заборгованість за раніше отриманий та неоплачений товар;

- у третю чергу зараховуються кошти за товар, строки оплати якого не порушені.

Поясненнями позивача, видатковими накладними № 191057 від 10.08.2012 на суму 632,96 грн.; № 232645 від 19.09.2012 на суму 632,96 грн.; № 254776 від 12.10.2012 на суму 7 109,33 грн.; № 283488 від 09.11.2012 на суму 267,36 грн.; № 283490 від 09.11.2012 на суму 2 202,86 грн.; № 299510 від 27.11.2012 на суму 6 191,08 грн.; № 313283 від 11.12.2012 на суму 4 326,37 грн.; № 319931 від 19.12.2012 на суму 15 478,50 грн.; № 14150 від 25.01.2013 на суму 10,08 грн.; № 14149 від 25.01.2013 на суму 15,12 грн.; № 14151 від 25.01.2013 на суму 663,96 грн.; № 25144 від 07.02.2013 на суму 72,00 грн.; № 30543 від 14.02.2013 на суму 16 472,23 грн.; видаткова накладна № 39673 від 25.02.2013 на суму 655,99 грн.; № 31592 від 25.02.2013 на суму 690,23 грн.; № 31639 від 25.02.2013 на суму 2 660,98 грн.; № 49164 від 13.03.2013 на суму 4 977,60 грн.; № 53148 від 13.03.2013 на суму 5 491,64 грн.; № 53147 від 13.03.2013 на суму 13 932,94 грн.; № 55405 від 18.03.2013 на суму 13 804,00 грн.; № 53849 від 29.03.2013 на суму 847,00 грн.; № 79306 від 12.04.2013 на суму 879,07 грн.; № 86067 від 20.04.2013 на суму 2 809,56 грн., які містяться в матеріалах справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу 1 товару на загальну суму 100 823,82 грн.

Поясненнями позивача, актами виконаних робіт: № 254775 від 12.10.2012 на суму 300,00 грн.; № 283489 від 09.11.2012 на суму 210,00 грн.; № 299509 від 27.11.2012 на суму 210,00 грн.; № 318090 від 19.12.2012 на суму 440,00 грн., які містяться в матеріалах справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу 1 транспортних послуг (перевезення вантажу) на загальну суму 1 160,00 грн.

Таким чином, позивач протягом дії договору передав відповідачу 1 у власність товар та надав транспортні послуги (перевезення вантажу) на загальну суму 101 983,82 грн.

Заборгованість відповідача 1 перед позивачем по договору складає 62 061,24 грн. з урахуванням часткової оплати.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості за договором № 25-06/12 від 25.06.2012 року в розмірі 62 061,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 8 444,10 грн. інфляційного нарахування за період з 17.03.2013 року по 22.09.2014 року та 2 770,00 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем 1 за договором № 25-06/12 від 25.06.2012 року, обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 8.5. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного внесення платежів за цим договором сторона 2 сплачує на користь сторони 1 пеню у розмірі 0,5 % від суми несплаченої ціни товару/партії товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6. договору встановлено, що у випадку несвоєчасного внесення платежів за цим договором сторона 2 за весь період прострочення додатково сплачує на користь сторони 1 проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування чужими грошовими коштами.

Крім того, пунктом 8.7. договору сторони встановили, що нарахування та сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком/терміном протягом всього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були виконані до дня їх фактичного виконання на користь сторони 1.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем 1 виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за товар позивачем нараховано 14 712,72 грн. пені за період 17.03.2013 року по 22.09.2014 року .

Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 14 712,72 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Представником позивача в судовому засіданні 27.10.2014 року надано суду заяву про часткову відмову від позову щодо стягнення заборгованості з відповідача 2, яку прийнято судом.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до пункту 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК України, тобто, перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

У відповідності до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги, що відмова Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» від позову в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМА ЕКСПО» (відповідач 2), як поручителя за договором поруки № 2014 від 14.02.2014 року, 87 988,06 грн. заборгованості (з яких: 62 061,24 грн. - основний борг, 8 444,10 грн. - інфляційне нарахування, 2 770,00 грн. - три відсотки річних та 14 712,72 грн. пеня), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за договором № 25-06/12 від 25.06.2012 року, не суперечить чинному законодавству України і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, і сторонам роз'яснено наслідки відмови позивача від позову, то за таких обставин господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі в частині його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМА ЕКСПО».

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, п.4 ст. 80, 82- 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМАТ» (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 89-А; код 21509937) 62 061(шістдесят дві тисячі шістдесят одну) грн. 24 коп. основного боргу, 8 444 (вісім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 10 коп. інфляційного нарахування, 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 14 712 (чотирнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 72 коп. пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю» КЕРАМА ЕКСПО» (03115, м Київ, вул. Святошинська, 1; код 37394922) припинити провадження.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 17.11.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна