Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/21232/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21232/14 17.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маркетторг» доПриватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» простягнення 26 306,44 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Медвецька Г.І. - дов. б/н від 01.03.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетторг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» про стягнення 19 441,67 грн. - передплати, 3 538,38 грн. - пені, 2 760,72 грн. - інфляційних втрат та 565,67 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання за Договором № 778 від 26.09.2013 року.

Ухвалою від 06.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.10.2014 року.

В судовому засіданні 20.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.11.2014 року.

В судовому засіданні 17.11.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 17.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетторг» (далі - замовник, позивач) та Приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» (далі - виконавець, відповідач), був укладений договір № 778 (далі -договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає і зобов'язується оплатити, а підрядник зобов'язується у відповідності за проектною документацією і умовами договору виконати будівельні роботи по облаштуванню рампи на об'єкті замовника.

Відповідно до пункту 2.1 договору початок виконання кожного етапу робіт за даним договором настає впродовж 10 днів після отримання авансових платежів.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що строк виконання робіт за даним договором складає 5 календарних днів.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу аванс за виконання будівельних робіт в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1654 від 27.09.2013 року, однак, відповідач в порушення умов договору, будівельні роботи виконав лише на суму 10 558,33 грн., роботи на суму 19 441,67 грн., в обумовлені цим договором строки, відповідач не виконав та суму сплаченої попередньої оплати позивачу не повернув.

13.01.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію №13-1/01 з вимогою у строк до 15.02.2014 року виконати, обумовлені договором та оплачені позивачем, роботи в повному обсязі або повернути сплачені позивачем кошти в розмірі 19 441,67 грн.

Однак, як зазначав позивач, зазначена претензія залишена відповідачем без відповідного реагування та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді відповідач, обумовлені договором та оплачені позивачем, роботи в повному обсязі не виконав, сплачені позивачем кошти в сумі 19 441,67 грн. (аванс) не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначено в ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати в сумі 19 441,67 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 19 441,67 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.2.2 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт підрядником (за винятком випадків, коли ці строки погоджені з замовником), підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості не виконаних робіт за кожний день прострочення. Загальна сума пені не повинна перевищувати 10% від вартості не виконаних робіт.

Позивач на підставі п. 5.2.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 538,38 грн. за період з 15.10.2013 року по 14.04.2014 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 5.2.2 договору, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також, враховуючи те, що забезпечене пенею зобов'язання, в даному випадку не є грошовим, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, не обмежуючись, при цьому, подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, а саме в розмірі 3 538,38 грн.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 565,67 грн. та 2 760,72 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки ці санкції застосовується виключно до грошових зобов'язань, в той час, як стягнення з підрядника суми авансу, перерахованої замовником за договором підряду, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі №3-30гс13).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Пром-Тех-Снаб» (місцезнаходження : 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежилі приміщення з №3 по №10, гр.прим. 55 /В літ А/, код ЄДРПОУ 38007002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетторг» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 39, код ЄДРПОУ 38004059) 19 441(дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок одну) грн. 67 коп. - основного боргу, 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 72 коп. - пені, 1 351 (одну тисячу триста п'ятдесят одну) грн. 98 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

20.11.2014 року