Постанова

від 18.11.2014 по справі 809/3584/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 809/3584/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ" про стягнення податкового боргу у сумі 44 840,77 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ" (надалі - відповідач, ТзОВ "Січ") про стягнення податкового боргу у сумі 44 840,777 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку із несплатою самостійно задекларованої орендної плати за землю за період травень-серпень 2014 року у загальній сумі 12 967,32 грн.; невиконанням рішення про розстрочення грошового податкового боргу з орендної плати за землю від 18.04.2014 року у сумі 23 415,02 грн.; штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 7 038,40 грн. а також нарахованої пені у сумі 1 420,03 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, кореспонденція, направлена ТзОВ "Січ" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "підприємство відсутнє".

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Січ" 18.03.1992 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-7) та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську.

Судом також з'ясовано, що ТзОВ "Січ" у відповідності до статтей 269, 288 Податкового кодексу України, являється платником орендної плати.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.).

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, плата за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно пункту 288.2 статті 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2014 року ТзОВ "Січ" подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, якою узгоджено податкове зобов'язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2014 рік у розмірі 38 902,00 грн. (а.с.13-14).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік, є узгодженим.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Згідно пункту 288.7 статті 288 даного Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статтей 285-287 цього Кодексу.

Статтею 287 цього Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац 1 пункту 287.1).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ним у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, підлягала сплаті ТзОВ "Січ" у строк, встановлений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті орендної плати за землю за період травень-серпень 2014 року у загальній сумі 12 967,32 грн.

Судом також встановлено, що начальником ДПІ у м. Івано-Франківську за результатами розгляду заяви ТзОВ "Січ" про розстрочення грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 43 841,18 грн. на підставі статтей 19, 100 Податкового кодексу України прийнято рішення про розстрочення податкового боргу за № 35 від 18.04.2014 року. Згідно даного рішення податковий борг розстрочено на період з 18.04.2014 року до 10.10.2014 року та визначено суму, яка підлягає сплаті відповідачем щомісячно, починаючи з 08.05.2014 року, у розмірі 7 246,87 грн., у жовтні - 7 246,83 грн. (а.с.8).

18.04.2014 року ДПІ у м. Івано-Франківську в особі Романюка Д.І. та ТзОВ "Січ" в особі керівника Ходака М.М. укладено договір № 25-151/39 про розстрочення податкового боргу відповідно до рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 18.04.2014 року № 35.

Згідно даного договору ДПІ у м. Івано-Франківську надає ТзОВ "Січ" розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 43 841,18 грн. під проценти, терміном з 18.04.2014 року до 10.10.2014 року з визначенням суми, яка підлягає сплаті відповідачем щомісячно, починаючи з 08.05.2014 року, у розмірі 7 246,87 грн., у жовтні - 7 246,83 грн. (а.с.10-11).

Статтею 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (пункт 100.1).

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6).

Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу (підпункт 100.12.2 пункту 100.12).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови пункту 5.1 Договору про розстрочення податкового боргу від 18.04.2014 року щодо своєчасної сплати розстроченої суми податкового боргу. Так, станом на 09.07.2014 року ТзОВ "Січ" сплачено тільки 5 572,42 грн., не погашено - 1 674,45 грн.

У зв'язку з наведеним, 21.07.2014 року в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківську Михайловською О.Б. прийнято рішення про скасування розстрочення податкового боргу за № 2, згідно якого скасовано рішення про розстрочення податкового боргу № 35 від 18.04.2014 року у зв'язку із порушенням умов погашення ТзОВ "Січ" розстроченого податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб (а.с.9).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем Договору про розстрочення податкового боргу від 18.04.2014 року за останнім залишається непогашеним податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 23 415,02 грн. (1 674,45 грн. - за липень 2014 року, по 7 246,87 грн. - за серпень та вересень 2014 року та 7 246,83 грн. - за жовтень 2014 року).

Крім того, судом встановлено, що 31.07.2014 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за звітний податковий період жовтень 24.05.2013 року по 27.06.2014 року платника податку ТзОВ "Січ", за результатами якої складено акт за № 5342/15-03/13656989 від 31.07.2014 року. У даному акті зафіксовано факти несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (а.с.17).

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем на підставі акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків за № 5342/15-03/13656989 від 31.07.2014 року, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0016392204 та № 00164022204 від 11.08.2014 року, згідно яких ТзОВ "Січ" нараховано штраф у сумі 15 447,48 грн. (20% узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, сплаченої із затримкою) та у сумі 1 590,92 грн. (10% узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, сплаченої із затримкою) відповідно (а.с.18, 19).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом з'ясовано, що вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою ТзОВ "Січ" 15.08.2014 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с.18), ним не оскаржені, однак нарахований згідно даних податкових повідомлень-рішень штраф у загальній сумі 7 038,40 грн. відповідачем не сплачено.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано ТзОВ "Січ" податкову вимогу № 2910-25 від 04.06.2014 року, яку відповідачем отримано 19.06.2014 року (а.с.12).

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано ТзОВ "Січ" пеню у сумі 1 420,03 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання зі сплати самостійно задекларованої орендної плати за землю у загальній сумі 36 382,34 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 7 038,40 грн., а також нарахованої пені у сумі 1 420,03 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується обліковою карткою платника податків - ТзОВ "Січ" за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с.15-16) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 44 840,77 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128 , ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січ" (76010, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 38, код ЄДРПОУ - 13656989) в дохід держави 44 840 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок) грн. 77 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Січ".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.