Рішення

від 28.11.2006 по справі 16637-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем

України

28.11.2006

Справа №2-13/16637-2006

За позовом СПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача ТОВ “Миравтотур”, м.

Сімферополь вул. Лексіна, 46 кв. 56

Про стягнення 11897,07 грн.  

Суддя ГС  АР 

Крим А.І.Жукова

Представники:

Позивач - ОСОБА_2 - представник,

дов. від 20.10.2005 року  

Відповідач - Сухоручко П.Б. -

представник, дов. від 20.03.2006 року 

         Сутність спору:  СПД ОСОБА_1. звернувся до ГС АР Крим з

позовом про стягнення з ТОВ “Миравтотур” 11897,07 грн., у тому числі 8515,00

грн. матеріальних збитків, 300,00 грн. видатки за виконану роботу - оцінку

матеріальних збитків, 1000,00 грн. витрат на юридичне обслуговування по

судовому розгляду у суді першої інстанції, 13,16 грн. витрат по проведенню

автотоварознавського дослідження (сповіщення осіб), 1717,91 грн. сума втраченої

вигоди, 116,00 грн. витрат, пов'язані зі сплатою судового збору про зверненні

до Сімферопольського районного суду, 117,00 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги, обґрунтовані ст.

ст. 780, 1187, 1172 ЦК України і мотивовані тим, що 25.08.2005 року у районі с.

Піонерське на автотрасі Сімферополь - Ялта була скоєна ДТП, у якій водій

ОСОБА_3, керуючи автомобілем  БАЗ 079,20

державний номер НОМЕР_1, якій належить на праві власності відповідачу, пошкодив

автомобіль марки Ауді 100, державний номер 

НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності.

Позивач подав заяву про уточнення

позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 8515,00 грн.

матеріальних збитків, 300,00 грн. видатки за виконану роботу - оцінку

матеріальних збитків, 13,16 грн. витрат по проведенню автотоварознавського

дослідження (сповіщення осіб), 117,00 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на ІТЗ судового процесу.

Заявою від 28.11.2006 року позивач

вдруге уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 8515,00 грн.

матеріальних збитків, 300,00 грн. витрати за виконану роботу - оцінку

матеріальних збитків, 117,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ

судового процесу.

Відповідач з позовом не згоден за

наступними підставами. Вказує на те, що ТОВ “Миравтотур” з ОСОБА_3 ніколи не

був у трудових відносинах і наявність поліса обов'язкового особистого

страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті не може бути

підтвердженням наявності між ТОВ “Миравтотур” та ОСОБА_3  трудових відносин. А оскільки трудових відносин

зафіксовано не було, то посилання позивача на статтю 1172 ЦК України є

необґрунтованим.

Строк розгляду справи був

продовжений у порядку ст. 69 ГПК України за згодою сторін.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

 Розглянувши представлені матеріали, заслухавши

пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

25.08.2005 року у районі с.

Піонерське на автотрасі Сімферополь - Ялта була скоєна ДТП, у якій водій

ОСОБА_3, керуючи автотранспортом  БАЗ

079.20 державний номер НОМЕР_1, пошкодив автомобіль марки Ауді 100, державний

номер  НОМЕР_2, який належить позивачу на

праві власності.

Вина ОСОБА_3 встановлена протоколом

про адміністративне правопорушення. За здійснення правопорушення, передбаченого

ст. 124 Кп АП України ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної

відповідальності.

Судом встановлено, що автомобіль

автотранспорт  БАЗ 079,20 державний номер

НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_4, що підтверджується  свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НІС  № НОМЕР_3, виданого Євпаторійським МРЕВ АР

Крим 27.04.2005 року.

23.05.2005 року між ОСОБА_4  та ТОВ “Миравтотур” був укладений договір

найму транспортного засобу.

Відповідно до п. 1 договору,

наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування строком

на 1 рік транспортний засіб марки БАЗ , автобус загального користування, 2005

року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, що знаходиться на обліку в

Євпаторійському МРЕВ.

21.11.2005 року між тими самим

сторонами була укладена угода про розірвання договору найму транспортного

засобу, укладеного 23.05.2005 року.

Таким чином, на момент ДТП ТОВ

“Миравтотур” було наймачем вказаного транспортного засобу.

В результаті зіткнення автомобілю

«Ауді» заподіяні механічні пошкодження. Згідно Висновку автотоварознавського

дослідження,  який був складений юридичною

агенцією “Право - експерт” від 11.09.2005 року, у частині оцінки спричинених

пошкоджень і розміру матеріальних збитків, матеріальні збитки склали 8515,00

грн.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що

загальними підставами відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна

наявність складу правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки

причинителя шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою

причинителя провини. Вказані в статті підстави визнаються загальними, оскільки

їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Протиправна поведінка причинителя

шкоди є обов'язковою підставою його відповідальності. Протиправною поведінкою в

цивільних правовідносинах є порушення особою вимог правової норми або

нездійснення вимог правової норми діяти відповідним чином (бездіяльність).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України

шкода, яка виникла унаслідок експлуатації транспортного засобу, вважається

такою, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. Правила відшкодування шкоди,

заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, а також унаслідок взаємодії декількох

джерел підвищеної небезпеки, передбачені статтями 1187, 1188 ЦК України.

З вимог статті 1187 ЦК України

джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням,

зберіганням або змістом транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку

для особи, що здійснює цю діяльність і інши осіб. Частину 2 вказаних статті

передбачає, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується

особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,

договір підряду, оренди і т. п.), транспортним засобом, що володіє, механізмом

іншим об'єктом, використання, зберігання і зміст якого створює підвищену

небезпеку. Частина 5 даної статті указує, що особа, що здійснює діяльність, що

є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за заподіяну шкоду, якщо не доведе,

що шкода причинна унаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.

Правила відшкодування шкоди,

заподіяної джерелом підвищеної небезпеки полягає в наступних умовах для

виникнення відповідальності: наявність шкоди, протиправної поведінки

причинителя шкоди, а також наявність причинного зв'язку між протиправною дією і

шкодою. Вини причинителя шкоди не вимагається, тобто особа, що заподіяла шкоду

при використанні джерела підвищеної небезпеки, відповідає і за випадкове її

спричинення.

Відповідно до п. 4, 5 Постанови

Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду

судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” джерелом підвищеної

небезпеки належить визнавати  будь-яку

діяльність, здійснення    якої   створює  

підвищену   імовірність заподіяння

шкоди через неможливість  контролю  за 

нею  людини. Майнова

відповідальність за  шкоду,  заподіяну 

діями  таких  джерел, 

має наставати  як  при 

цілеспрямованому  їх  використанні, 

так і при мимовільному 

прояву  їх  шкідливих 

властивостей .  Під володільцем

джерела  підвищеної   небезпеки  

розуміється юридична особа або громадянин,  що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної

небезпеки   в    силу   

права    власності,    повного господарського  відання,   

оперативного    управління    або   

з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).  Не вважається володільцем джерела  підвищеної 

небезпеки і не несе відповідальності 

за  шкоду  перед 

потерпілим   особа,   яка управляє джерелом  підвищеної небезпеки в силу трудових відносин

з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.). При розгляді

справ про відшкодування шкоди  суди

повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної

особи настає лише  у  випадках, 

коли  особа,  з 

вини  якої  заподіяна 

шкода, знаходиться  з даною

організацією в трудових відносинах,  і

шкода, заподіяна  нею  у 

зв'язку  з  виконанням  

трудових   (службових) обов'язків,

незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на

інших умовах вона була  працівником  цієї організації.

Судом не приймаються до уваги

доводи відповідача стосовно того, що  ТОВ

“Миравтотур” з ОСОБА_3 ніколи не було у трудових відносинах з наступних

підстав.

Позивачем представлений поліс

обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів № НОМЕР_5, згідно якого страхувальник - ТОВ “Миравтотур”

застрахував свою цивільно-правову відповідальність за вказаним полісом (а.с.

20).  Також позивачем наданий поліс

обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті

від 06.05.2005 року, відповідно до якого, страхувальник - ТОВ “Миравтотур”  застраховує особу - ОСОБА_3на страхову суму у

8500,00 грн строком з 06.05.2005 року по 05.05.2006 року (а.с. 21).

Ст. 1188 ЦК передбачено, що шкода,

заподіяна унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки,

відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з

вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності провини тільки

особи, якій заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; за наявності вини

всіх осіб, діяльністю яких була причинна шкода, розмір відшкодовується у

відповідній частині залежно від обставин, що мають істотне значення.

За зазначений обставин позовні

вимоги у частині стягнення майнових збитків у розмірі 8515,00 грн. підлягають

задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

300,00 грн. витрат за виконану роботу - оцінку матеріального збитку відповідно

до Висновку дослідження.

Судом встановлено, що 11.09.2005

року був складений  Висновок

автотоварознавського дослідження,  який

був складений юридичною агенцією “Право - експерт”. Вартість вказаного Висновку

складає 300,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового

ордеру № НОМЕР_6.

За таких обставин позовні вимоги у

частині стягнення витрат, пов'язаних з оцінкою транспортного засобу також

підлягають задоволенню.

У іншій частині позовних вимог суд

вважає за необхідне у позові відмовити.

Витрати по оплаті державного мита,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по

оплаті судових експертиз відносяться на сторони пропорційно задоволеним

позовним вимогам у порядку ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена

вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до

статті 84 ГПК України та підписане 06.12.2006 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ “Миравтотур” (м.

Сімферополь вул. Лексіна, 46 кв. 56, ЗКПО 33064836, банківські реквізити суду

не відомі) на користь СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; 

ідентифікаційний код НОМЕР_7, банківські реквізити суду не відомі)

8515,00 грн. матеріальних збитків, 300,00 грн. витрат на автотовароведчеське

дослідження,  88,15 грн. державного мита

та 89,19 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового

процесу.

У іншої частині у позові відмовити. 

Наказ видати після вступу рішення в

законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова

А.І.