ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/2449/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Сосницького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття, -
В С Т А Н О В И В:
Сосницький районний центр зайнятості (далі - Сосницький РЦЗ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 13351 грн. 40 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за особистою заявою ОСОБА_1 було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307. Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що в період перебування на обліку в Сосницькому РЦЗ з 09.09.2013 по 14.04.2014, як безробітний, ОСОБА_1 виконував для ТОВ «Фудмаркет» роботи з розміщення та відбору товару за Договором про виконання робіт (надання послуг) цивільно-правового характер) в період з 15.11.2013 по 10.12.2013, тобто, відносився до категорії зайнятого населення, про що не повідомила центр зайнятості. За період з 15.11.2013 по 01.04.2014 відповідачу було виплачено 13351 грн. 40 коп. допомоги по безробіттю. На підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», вказана сума підлягає стягненню з відповідача. Сосницький РЦЗ звернувся до ОСОБА_1 з листом та пропозицією добровільно повернути зазначені кошти, проте до цього часу заборгованість не відшкодована.
Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судові документи повернулись з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до довідки адресно-довідкового відділу УДМС України в Чернігівській області, наданої на запит суду, місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.09.2013 ОСОБА_1 звернувся до Сосницького РЦЗ як такий, що шукає роботу.
У зв'язку з відсутністю підходящої роботи, за його особистою заявою, наказом від 12.09.2013 №НТ130912 було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (а.с.7, 8).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з проведеним інформаційним обміном отримано інформацію, що в період перебування на обліку в Сосницькому РЦЗ з 09.09.2013 по 14.04.2014, як безробітний, ОСОБА_1 виконував для ТОВ «Фудмаркет» роботи з розміщення та відбору товару за Договором про виконання робіт (надання послуг) цивільно-правового характер) в період з 15.11.2013 по 10.12.2013 (а.с.13).
За результатами розслідування Сосницьким РЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №74 від 18.06.2014 (а.с. 14).
Згідно довідки Сосницького РЦЗ №105 від 14.07.2014 сума нарахованого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 15.11.2013 по 14.04.2014 складала 14510 грн. 46 коп. (а.с.12).
Проте, наказом Сосницького РЦЗ від 19.06.2014 №41 вилучено з відомостей виплат 1159,06 грн. нарахованої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 01.04.2014 по 14.04.2014 та не виплачену на дату прийняття цього рішення.
Таким чином, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття, за період з 15.11.2013 по 01.04.2014, складає 13351 грн. 40 коп.
На підставі виявлених правопорушень з боку відповідача, директором Сосницького РЦЗ прийнято наказ від 19.06.2014 №42 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1» (а.с.5) та листом від 20.06.2014 №03/136 запропоновано відповідачу добровільно повернути незаконно отримані кошти, в період з 15.11.2013 по 01.04.2014, в сумі 13351 грн. 40 коп. (а.с.6).
На даний час заборгованість в добровільному поряду відповідачем не сплачена.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до пункту 1 частина 2статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
На виконання Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.
Згідно пункту 1.2. розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності є видом забезпечення.
Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Крім того, підпунктом 1 пункту 5.5. розділу 5 Порядку №307 встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Пунктом 6.14 Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати,у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки в період перебування на обліку в Сосницькому РЦЗ одночасно виконував для ТОВ «Фудмаркет» роботи (надавав послуги) цивільно-правового характеру, про що, всупереч вимогам статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не повідомив центр зайнятості.
Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідачем не надано жодних належних доказів, щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Сосницького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Сосницького районного центру зайнятості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сосницького районного центру зайнятості (16100, Чернігівська обл., смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 59а, код ЄДРПОУ 14254492, р/р 37175300901473 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 13351 (тринадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .
Суддя підпис В.І. Д'яков
З оригіналом згідно.
Суддя В.І. Д'яков
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2014 |
Оприлюднено | 25.11.2014 |
Номер документу | 41460794 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Д'яков В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні