Рішення

від 10.11.2014 по справі 674/638/14-ц

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/638/14-ц

Провадження № 2/674/342/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуюча - суддя Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

з участю

представників відповідача Нечухраного П. В.

Антала В.І.

представника третьої особи Григор’єва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дунаївці цивільну справу за позовом

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

до

Комунальної установи Дунаєвецької районної ради

«Дунаєвецька центральна районна лікарня»

Приватного підприємства медичний центр «ВІК»,

третя особа : Дунаєвецька районна рада Хмельницькоїобласті

про визнання дії Дунаєвецької центральної районної лікарні, приватного

підприємства Медичного центру «ВІК» протиправними та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2014 року позивачі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулися до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами про визнання дії Дунаєвецької центральної районної лікарні, приватного підприємства медичного центру «ВІК» протиправними та стягнення моральної шкоди.

На обґрунтування позову зазначили, що 25 жовтня 2011 року ОСОБА_5 встала на облік в жіночу консультацію Дунаєвецької центральної районної лікарні на 10 тижні вагітності.

За її вагітністю, з перших днів взяття на облік, спостерігав завідуючий пологовим відділенням Дунаєвецької центральної районної лікарні лікар акушер-гінеколог ОСОБА_6.

Під час чергового обстеження 20 грудня 2011 року на 17 тижні вагітності ОСОБА_5 було призначено здача аналізів крові біохімічного скринінгу II триместру вагітності, що складається з досліджень: Хоріонічний гонадотропін людини (далі - ХГЛ), Альфа-фетопротеїн (далі -АФП) та Вільний естріол (некон'югозаний естріол).

Метою даних досліджень є оцінка ризику хромосомних аномалій плоду таких як: трисомії 21 (синдром Дауна), трисомії 18 (синдром Едвардса) та наявність дефекту нервової трубки (ДНТ).

Для здійснення даних досліджень ОСОБА_5 було скеровано для здачі крові в медичний центр «ВІК», що знаходиться за адресою: м. Дунаївці, вул. Горького, 7.

24 грудня 2011 року під час позапланового обстеження ОСОБА_5 було рекомендовано повторне дослідження на рівень АФП в крові.

Після отримання результатів всіх досліджень та проведення ультразвукового дослідження (далі - УЗД) ОСОБА_5 та її чоловіку ОСОБА_4 лікар ОСОБА_6 повідомив, що плід розвивається нормально та будь-яких відхилень у розвитку плода не було виявлено, що виявилось помилкою лікаря.

02 квітня 2012року на 32 тижні вагітності під час чергового проходження УЗД лікар ОСОБА_6 направив ОСОБА_5 в Хмельницький міський перинатальний центр для проходження УЗД та консультацію у лікаря генетика.

03 квітня 2012року, після проходження УЗД в Хмельницькому міському перинатальному центрі та консультації у лікаря-генетика, було виявлено патології внутрішніх органів плоду, а саме: спинномозкову грижу 14мм., гідроцефалію та синдром Арнольда Кіарі II ступеню та повідомлено ОСОБА_5, що переривання її вагітності можливе тільки до 22 тижнів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок «Кесаревого розтину» у позивачів народився син ОСОБА_8 з внутрішніми вадами розвитку центральної нервової системи (далі- ВВР ЦНС): відкритою спинномозковою грижею, гідроцефалією та синдромом Арнольда Кіарі II ступеню.

Під час нагляду за вагітністю працівниками Дунаєвецької центральної районної лікарні були допущенні порушення, а саме:

по перше: під час первинного звернення в жіночу консультацію Дунаєвецької центральної районної лікарні ОСОБА_5 заповнювала анкету вагітної, в якій вказала, що мати її чоловіка хвора на рак, але не отримала направлення на медико-генетичну консультацію відповідно до п.п.2.1, 2.2 «Методичних рекомендацій щодо організації надання медико-генетичної консультації» затверджених сумісного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Національної медичної академії наук України від 31 грудня 2003року N° 641/84 «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні».

Згідно досліджень біохімічного скринінгу II триместру вагітності на 17 тижні у ОСОБА_5 було виявлено підвищення рівня АФП в крові, а саме 153,5 МО/мл. при толерантній межі 19-76 МО/мл., під час повторного дослідження рівня АФП в крові на 18 тижні вагітності також виявлено підвищення рівня АФП, а саме: 137/1 МО/мл при толерантній межі 21-86 МО/мл., що вказувало на загрозу ВВР ЦНС, а саме на дефект нервової трубки у плода.

Отримавши результати досліджень, дотримуючись вимог Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікар повинен був проінформувати ОСОБА_5 про результати досліджень та можливі загрози народження дитини з вродженими вадами;

по друге: згідно п. 2.5 «Методичних рекомендацій, щодо організації амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 липня 2011року N° 417, ОСОБА_5 не було направлено на медико-генетичну консультацію для здійснення додаткових досліджень, а саме: інвазивної пренатальної діагностики, відповідно до п. 3.3.10 «Методичних рекомендацій щодо організації надання медико-генетичної консультації», затверджених сумісного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Національної медичної академії наук України від 31 грудня 2003 року N° 641/84 «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні», яку відповідно до п. 3.3.9 «Методичних рекомендацій щодо організації надання медико-генетичної консультації», затверджених сумісним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Національної медичної академії наук України від 31 грудня 2003року N° 641/ «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні» має здійснювати лікар акушер-гінеколог, який пройшов спеціалізацію з медичної генетики.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31 грудня 2010року N° 1177 «Про затвердження клінічного протоколу «Комплексна допомога під час небажаної вагітності» не дає право одноосібно і тільки за бажанням жінки перервати небажану вагітність, яка становить від 12 до 22 тижнів, а обов'язково повинні бути підстави відповідно до додатку 3 даного наказу, а тому, відповідно до клініко-статистичної кваліфікації хвороб, розробленої на базі Міжнародної кваліфікації хвороб - 10 (далі - МКХ-10) діагноз, спинномозкова кила з гідроцефалією кваліфікується під кодом - 0-05.2. і відповідно до вище вказаного наказу для переривання вагітності потрібно було пренатальне підтвердження діагнозу плоду.

Для пренатального підтвердження діагнозу плоду, відповідно до п. 2.7 «Методичних рекомендацій щодо організації амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 липня 2011року N° 417, лікар повинен був направити пацієнта, у нашому випадку ОСОБА_5, на медико-генетичне консультування для проведення пренатальної діагностики, основним завданням якої відповідно до п. 3.3.5 «Методичних рекомендацій щодо організації надання медико-генетичної консультації», затверджених сумісного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Національної медичної академії наук України від 31 грудня 2003року N° 641/84 Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні» є: визначення прогнозу здоров'я майбутньої дитини, інформування майбутніх батьків щодо ступеня ризику народження хворої дитини, за наявності високого ступеня ризику спадкової та вродженої патології інформування щодо можливостей подальшого виношування вагітності або прийняття усвідомленого поінформованого рішення вагітної щодо переривання вагітності у відповідності до чинного законодавства; забезпечення оптимального ведення вагітності та ранньої діагностики внутрішньоутробної патології.

Під час вагітності всі УЗД ОСОБА_5 проходила в "приватному підприємстві медичний центр «ВІК».

Відповідно до п. 3.3.6 «Методичних рекомендацій щодо організацїї надання медико-генетичної консультації», затверджених сумісного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Національної медичної академії наук України від 31 грудня 2003року N° 641/84 «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні», УЗД вагітних з високим ступенем генетичного возику проводиться за протоколами УЗД наведені в додатку 7 вище вказаного наказу, згідно протоколу №2. При необхідності проводиться доплерографічне дослідження.

Протоколи УЗД медичного центру «ВІК» не відповідають протоколу N° 2 за змістом, а саме: не відображають стан хребта та мозочка, про що свідчить позапланова перевірка Управління охорони здоров'я Хмельницької облдержадміністрації.

Таким чином лікар ОСОБА_6, отримавши результати досліджень біохімічного скринінгу II триместру вагітності, не направив ОСОБА_5 на медико-генетичне консультування, для проведення додаткових досліджень та пренатального консиліуму, а лікар УЗД приватного підприємства медичного центру «ВІК» провела дослідження, однак при цьому не дослідивши хребет та мозочок плоду, позбавивши ОСОБА_5 права перервати не бажану вагітність до 22 тижнів вагітності, внаслідок чого народився син ОСОБА_8, якому згідно рішення Л/ІК надали статус інваліда з дитинства підгрупи «А».

За наведених обставин, прийняттям неналежних та помилкових рішень, бездіяльністю, відповідачами у спорі були порушенні права, свободи та інтереси, як їх особисто так і права, свободи і інтереси їх сім'ї.

13 грудня 2012 року Дунаєвецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, за заявою ОСОБА_4, в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження за N° 12012240140000080 в рамках якого проведено комісійну судово-медичну експертизу від 19 квітня 2013 року N° 35-к підсумки якої говорять про ряд порушень законодавчих норм стороною відповідачів у спорі. Однак, за наслідками розслідування кримінального провадження, досудове слідство не віднайшло обставин кримінального правопорушення з боку відповідачів у спорі, чому передувало рішення про закриття кримінального провадження у відповідності до п. 2 ч.І ст. 284 КПК України.

Дунаєвецька центральна районна лікарня віднесена до організаційно правової форми, як комунальна організація (установа, заклад) та включена до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 28 листопада 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 02004255.

Медичний центр «ВІК» віднесений до організаційно правової форми, як приватне підприємство та включений до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 19 травня 2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 36896933.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Вимогами ч.І ст.1172 ЦК України визначено, що шкоду завдану працівником під час виконання ним трудових обов'язків, відшкодовує юридична особа.

Позивачі рахують, що до наслідків народження їх дитини - інваліда ОСОБА_8 з вадами розвитку центральної нервової системи, відкритою спинномозковою грижею, гідроцефалією та синдромом Арнольда Кіарі II ступеню, призвели некваліфіковані та непрофесійні дії працівників Дунаєвецької центральної районної лікарні ОСОБА_6 та працівника приватного підприємства Медичного центру «ВІК» ОСОБА_9.

Рахують, що діями медичних працівників їм було завдано моральної шкоди, адже, пережили великий стрес через події, що відбулися та й досі переживають. Позивачка ОСОБА_5 страждає розладами апетиту та сну. Позивач ОСОБА_4 з того часу страждає на безсоння. Стан здоров'я у них, після такого стресу, став поганий. Змушені «нести тяжку ношу», зазнавати труднощів, пов'язаних з лікуванням та вихованням дитини - інваліда. Завдану моральну шкоду оцінюють в 1 (одну) гривню, а тому звернулися до суду та просять визнати дії Дунаєвецької центральної районної лікарні та приватного підприємства Медичного центру «ВІК» протиправними і стягнути з Дунаєвецької центральної районної лікарні та приватного підприємства Медичного центру «ВІК» в солідарному порядку на їх користь 1 (одну) гривню завданої їм моральної шкоди та сплачений судовий збір.

В судовому засіданні позивачі та представник позивачів ОСОБА_10 підтримали заявлений позов в повному об'ємі, просили його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві. Крім того пояснили, що лікар-гінеколог ОСОБА_6 після другого обстеження на 18 тижні вагітності ОСОБА_5 не повідомив про те, які можуть бути наслідки, не повідомив про необхідність дослідити хребет та мозочок плода та не направив до медика-генетика. Такі дії лікаря призвели до того, що були позбавлені на переривання вагітності до 22 тижнів. Дії лікаря ОСОБА_9, яка проводила УЗД в приватному Медичному центрі «Вік», також є неправомірними, оскільки УЗД проводила неповно, протоколи обстеження не відповідали вимогам ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_8, якому надали статус інваліда з дитинства підгрупи «А». Прогноз відносно повного чи часткового видужання у дитини несприятливий. В зв'язку з народженням такої дитини постійні нервові потрясіння за долю дитини. Діями лікарів завдано моральної шкоди, яка полягає в постійних стражданнях і в порушенні права на переривання вагітності у встановлені законом терміни.

Представник відповідача КП «Дунаєвецької ЦРЛ» Нечухраний П.В. позов не визнав і в задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що дійсно позивачка ОСОБА_5 25 жовтня 2011 року встала на облік в жіночу консультацію Дунаєвецької центральної районної лікарні на 10 тижні вагітності.

За її вагітністю спостерігав завідуючий пологовим відділенням Дунаєвецької центральної районної лікарні лікар акушер-гінеколог ОСОБА_6. Однак, в лікарні позивачка не здавала аналізів крові біохімічного скринінгу II триместру вагітності, оскільки такі проводяться в м.Хмельницькому, також не робила обстеження УЗД із-за відсутності апаратури. Вважає, що дії лікаря ОСОБА_6 правомірні.

Представники відповідача ПП Медичний цент «Вік» ОСОБА_7 та ОСОБА_14 заявлений позов не визнали, в задоволені просили відмовити, оскільки є безпідставним і не обґрунтованим, і в діях працівників Медичний цент «Вік» порушень не було, вони діяли згідно посадових інструкцій та наказів щодо проведення УЗД вагітних. Дані протоколу обстеження УЗД відповідають вимогам, обстеження ЦНС та хребта плоду робилося і лікар УЗД не повинен ознайомлюватися з аналізами, які проводилися вагітній. Встановлено, що тільки на 32 тижні вагітності у позивачки ОСОБА_5 були виявлені вади плоду і позивачка зразу ж лікарем ОСОБА_9 була скерована до Хмельницького пренатального центру. В відповідача не було лікарів, які лікували позивачку. Дії працівників Дунаєвецької ЦРЛ та ПП Медичного центру «ВІК» стосуються надання медичної допомоги та медичних послуг, тому оцінка їх правомірності (протиправності) не може бути самостійним предметом розгляду. Крім того статтею 16 ЦК України чітко визначено способи захисту порушеного права, такого способу захисту як визнання дій лікарні чи їх працівників протиправними не передбачено ані даною статтею ані іншим законом.

Третя особа: представник Дунаєвецької районної ради Григор’єв О.В. позов не визнав і в задоволенні просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, свідків, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як зазначено у ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення,який є необхідним для підтримання здоров'я людини; д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.

Згідно ст. 8 вказаного Закону держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2011 року позивачка ОСОБА_5 встала на облік в жіночу консультацію Дунаєвецької центральної районної лікарні на 10 тижні вагітності і за її вагітністю, з перших днів взяття на облік, по вибору позивачів ,спостерігав завідуючий пологовим відділенням Дунаєвецької центральної районної лікарні лікар акушер-гінеколог ОСОБА_6, що підтверджується копією індивідуальної карти вагітної та породіллі, заяви позивачки про згоду на комплекс медичних обстежень та виконання рекомендацій лікаря під час вагітності (а.с.86-95 т.1 кримінального провадження № 12912240140000080 по заяві ОСОБА_4 по факту неналежного виконання професійних обов'язків лікарем ОСОБА_6).

Судом встановлено, що позивачкою по рекомендації лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_6 було зроблено ряд медичних обстежень, і зокрема: відповідно до висновку протоколу УЗ - обстеження від 25.10.2011 р. ОСОБА_5 було визначено вагітність 9 тижнів 2 дні. Обстеження проводилося в приватному підприємстві медичний центр "ВІК". Відповідно до протоколу - відхилення відсутні.

Відповідно до висновку протоколу УЗ - обстеження від 23.11.2011 р. ОСОБА_5 було визначено вагітність 13 тижнів 3 дні. Обстеження проводилося в приватному підприємстві медичний центр " ВІК". Відповідно до протоколу - відхилення відсутні.

Відповідно до результату дослідження перенатальної діагностики від 21.12.2011 р. рівень альфапротеїну на 17 тижні вагітності становив 153,5 МО/л. Толерантні межі становлять 19 - 76 МО/л.. Мом становив 2,7 при толерантній межі 0,5 - 2,5. В рекомедаціях зазначено - консультація лікуючого лікаря. Забір сироватки крові проводився в приватному підприємстві медичний центр "ВІК". Дослідження сироватки крові проводилося в діагностичній медичній лабораторії "Меді".

Відповідно до результату дослідження на гормони методом імуноферментного аналізу від 21.12.2011 р. рівень естріолу вільного на 17 тижні вагітності становив 3,43 нг/мл Толерантні межі становлять 1,5 - 6,6.. Мом становив 0,62 при толерантній межі 0,5 - 2,5. В рекомедаціях зазначено - консультація лікуючого лікаря. Забір сироватки крові проводився в приватному підприємстві медичний центр "ВІК". Дослідження сироватки крові проводилося в діагностичній медичній лабораторії "Меді".

Відповідно до результату дослідження визначення хоріонічного гонадотропіну методом імуноферментного аналізу від 21.12.2011 р. Рівень бета хоріонічного гонадотропініну на 17 - 21 тижні вагітності становив 35132.0МО/л. Толерантні межі становлять 15000 - 60000МО/л.. Мом становив 1,7 при толерантній межі 0,5 - 2,5. В результаті визначення Альфафетопротеїну на 17 тиж становив 153,5 МО /мл при толерантній межі 19-76 МО/мл. В рекомедаціях зазначено - консультація лікуючого лікаря. Забір сироватки крові проводився в приватному підприємстві медичний центр "ВІК". Дослідження сироватки крові проводилося в діагностичній медичній лабораторії "Меді".

Відповідно до результату дослідження перенатальної діагностики від 26.12.2011 р. рівень альфапротеїну на 18 тижні вагітності становив 131,7 МО/л. Толерантні межі становлять 21-86 МО/л.. Мом становив 2,2 при толерантній межі 0,5 - 2,5. В рекомедаціях зазначено - консультація лікуючого лікаря. Забір сироватки крові проводився в приватному підприємстві медичний центр " ВІК". Дослідження сироватки крові проводилося в діагностичній медичній лаболаторії " Меді".

Відповідно до висновку ультрасонограми від 29.12.2011 р. ОСОБА_5 було визначено вагітність 18 тижнів 3 дні. Обстеження проводилося в приватному підприємстві медичний центр "ВІК" Відповідно до ультрасонограми - відхилення відсутні.

Відповідно до висновку ультрасонограми від 16.01.2012 р. ОСОБА_5 було визначено вагітність 21 тиждень. Обстеження проводилося в приватному підприємстві медичний центр " ВІК". Відповідно до ультрасонограми - відхиленння відсутні.

Тобто, під час вагітності, позивачка ОСОБА_5 25.10.2011 р., 23.11.2011 р., 29.12.2011 р., 16.01.2012 р. проходила ультразвукове дослідження, яке проводилось лікарем приватного підприємства «Медичний центр ВІК».

Відповідно до висновків вказаних УЗ досліджень вроджених патологій розвитку плоду не виявлено.

Відповідно до висновку ультрасонограми від 02.04.2012 р. ОСОБА_5 було визначено вагітність 32 тижні, вентрикуломегалія у плода. Обстеження проводилося в приватному підприємстві медичний центр " ВІК" Відповідно до ультрасонограми - визначено відхилення у вигляді розширення бокових шлуночків головного мозку плода до 14 мм. В рекомендаціях зазначено про контрольне УЗД в Хмельницькому перинатальному центрі.

ІНФОРМАЦІЯ_1. був народжений ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 07.09.2012 р. ОСОБА_8 був встановлений діагноз: вади розвитку центральної нервової системи (далі- ВВР ЦНС): відкрита спинномозкова грижа, гідроцефалія та синдром Арнольда Кіарі II ступеню.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив суду, що він спостерігав і обстежував вагітну ОСОБА_5 після того, як вона стала на облік, ознайомився з її індивідуальною картою, давав рекомендації щодо харчування. Про прийняття вагітною фолієвої кислоти питання не стояло, оскільки її прийом робиться до планування вагітності і в перші тижні вагітності. Наявність в анкеті вагітної про онкозахворювання у матері ОСОБА_4 має відношення щодо онкології, а не до генетики. Вагітній проводилися УЗ дослідження та біохімічний скринінг на рівень АФП в крові. Було виявлено на 17-21 тижні вагітності позивачки рівень АФП -153,5 МО/мл при толерантній межі 19-76 МО/мл., а тому запропонував зробити повторно даний аналіз. Другий аналіз показав, що показники АФП пішли на зниження, були 137, 1, але вище норми, а тому скерував вагітну зробити УЗД, на консультацію до медика-генетика не скерував, що визнає. На УЗД досліджувалась ЦНС плоду, але все було в нормі до 22 тижнів вагітності, відхилень у плоду від норми не виявлено. Протоколи УЗД не могли вплинути на дослідження.

Підвищенні показники альфафетопротеїну як і показники АФП в нормі - це не є гарантією, що дитина народиться з вадами або без вад. Направлення вагітної до медика-генетика носить рекомендаційний характер, а не обов'язок. Про переривання вагітності вирішує сім'я і з позивачами про це не було мови і не було явних показників для цього. Лікар не може наполягати на перериванні вагітності. Позивачі просили перервати вагітність уже на 32 тижні, але він відмовився, оскільки в цей термін, вагітність не переривають.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона працює акушером-гінекологом в рай лікарні та лікарем УЗД в ПП Медичний цент «ВІК» і проводила УЗ дослідження вагітній ОСОБА_5 Протокол дослідження хоч і не відповідає вимогам, але в ньому все зазначалося і проводилися всі дослідження. 02.04.2012 року на 32 тижні вагітності у плоду виявлено вади розвитку ЦНС, розширення бокових шлуночків головного мозку плода і вагітній ОСОБА_5 рекомендовано контрольне УЗД в Хмельницькому перинатальному центрі, про це зазначено в ультрасонограмі. Такі вади плоду до 22 тижнів вагітності не виявляються, а виявляються після 30 тижнів. Дослідження УЗД вагітним проводяться по направленнях лікаря. В обов'язки лікаря УЗД не входить вивчення і дослідження аналізів і інших обстежень. Висновки УЗД - це лише один із видів дослідження, а не основне дослідження. На 22 тижні вагітності у вагітної ОСОБА_5 при дослідженні УЗ було все в нормі і про це зазначено у висновку. Все що досліджувалося і було в нормі, про це зазначалося галочкою в протоколі ультрасонограми.

Відповідно до відповіді Хмельницької обласної державної адміністрації від 25.09.2012 р. та від 10.10.2012р., у яких зазначено, що при наданні медичної допомоги вагітній ОСОБА_5 порушень посадової інструкції лікаря-гінеколога жіночої консультації за наказом МОЗ від 15.07.2011 за № 417 не було. Відповідно до зазначеного порушення за результатами розгляду випадку народження дитини з вродженою вадою розвитку наказом по Дунаєвецькій ЦРЛ від 20.09.2012 р. за № 98 завідуючому пологовим відділенням Дунаєвецької ЦРЛ ОСОБА_6 винесено догану. Також у відповіді зазначено, що у разі відхилення показників материнських сироваткових маркерів відповідно до наказу МОЗ України № 417 п.11 Додатку 6 рекомендоване скерування на консультацію до лікаря-генетика та ультразвукове обстеження, тобто підвищення рівня альфапротеїну лікар (у даному випадку ОСОБА_6) мав скерувати жінку на УЗД (що було зроблено двічі 29.11.2011р. та 16.01. 20012 р.) та на консультацію до лікаря медичного генетика (що не було зроблено). Дії лікаря акушера-гінеколога за наявності онкопатології у бабусі майбутньої дитини по батьковій лінії за анкетою вагітної нормативно не визначені, хоча цей факт є обтяжуючим онкоризиком для спадковості.

Згідно акту службового розслідування по наданню медичної допомоги вагітній ОСОБА_11, видно, що комісією в складі: головного акушера-гінеколога УОЗ ОДА ОСОБА_12, спеціаліста з медичної генетики ОСОБА_15, спеціаліста з перинатальної діагностики УОЗ ОДА ОСОБА_13 визнано дії лікарів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 адекватними, але враховуючи сучасні підходи до пренатального скринінгу вважають, що своєчасна консультація генетика могла б сприяти більш ранній діагностиці вади розвитку плоду.

В позовних вимогах позивачами зазначено, що до наслідків народження їх дитини - інваліда ОСОБА_8 з вадами розвитку центральної нервової системи, відкритою спинномозковою грижею, гідроцефалією та синдромом Арнольда Кіарі II ступеню, призвели некваліфіковані та непрофесійні дії працівників Дунаєвецької центральної районної лікарні ОСОБА_6 та працівника приватного підприємства Медичного центру «ВІК» ОСОБА_9, також рахують, що саме діями медичних працівників їм завдано моральної шкоди, оскільки порушене їх право на переривання вагітності у встановленні законом терміни.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у закладах охорони здоров'я при вагітності строком не більше 12 тижнів. У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти двох тижнів. Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності після дванадцяти тижнів вагітності, встановлюється законодавством.

Зокрема ст. 281 ЦК Україна, яка забезпечує фізичній особі природне існування і право на життя, в частині 6 зазначено, що штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує 22 тижнів, може здійснюватися за бажанням жінки.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним та Господарським кодексами і відповідними законами України.

Європейський суд у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Звідси витікає, що для відшкодування шкоди одним з трьох обов'язкових критеріїв є саме протиправність дій. Іншими словами, шкода, завдана правомірними діями осіб, відшкодовуватися не буде. Це стосується як матеріальної, так і моральної шкоди.

Згідно з чинним законодавством моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, а також в інших, несприятливих для людини в психологічному аспекті, переживаннях, пов'язаних із втратою близьких, роботи, розкриттям лікарської таємниці, неможливістю продовжувати активне громадське життя, з обмеженням або позбавленням яких-небудь прав громадян тощо.

І моральна, і фізична шкода після нанесення по суті є непоправними і не можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров'я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

Відшкодування витрат, які пов'язані з нанесенням моральної або фізичної шкоди, є цілком коректним терміном, що чітко визначає сам принцип відшкодування - повернення особі витрат які ця особа здійснила у силу певних обставин (вартість ліків, медичних послуг, реабілітаційних заходів). Але неможливо відшкодувати фізичні або моральні страждання. Поняття моральної та фізичної шкоди припускає можливість їх компенсації і навіть сатисфакції, але не відшкодування.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. N4 ", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: 1) наявність такої шкоди, 2) протиправність діяння її заподіювача, 3) наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та 4) вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору». Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для оцінки шкоди, заподіяної особистості, і встановлення порядку її компенсації (відшкодування), необхідно встановити різницю між моральною і фізичною шкодою.

Моральні страждання не можуть бути оцінені з позицій настільки узагальнених, як фізичні, і для того, щоб вони могли бути компенсовані виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, необхідно ретельне і всебічне вивчення обставин заподіяння шкоди, особистості заподіювача шкоди й особи, яка зазнала страждань, тобто важливо максимально індивідуалізувати підхід до оцінки моральних страждань.

Відповідно до ст. 27 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб; показаннями свідків; письмовими доказами; речовими доказами; висновками експертів.

Відповідно до висновку № 35-к комісійної судово-медичної експертизи від 19.04.2013 року, враховуючи результати біохімічного скринінгу, проведеного ОСОБА_5 17-му тижні вагітності, зокрема, підвищення рівня альфафетопротеїну (АФП) в крові був ризик народження дитини з вродженими вадами, зокрема центральної нервової системи. Підвищення рівня АФП у ОСОБА_5 обумовлене вагітністю, в медичних документах вагітної відсутні захворювання, при яких відмічається підвищення рівня АФП. Наявність у матері чоловіка ОСОБА_5 онкохвороби не є показником для направлення вагітної для обстеження в медико-генетичний центр. За наявності підвищення рівня АФП лікар повинен інформувати ОСОБА_5 про результати досліджень, призначити додаткові методи дослідження для уточнення стану плода, направити на медико-генетичне консультування. Наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. не передбачає переривання вагітності за заявою вагітної у термін з 12 до 22 тижнів при виявленні у плода «Хромосомної та вродженої патології».

Лікар УЗ досліджень Медичного центру «ВІК» виконав вимоги наказів та посадових інструкцій щодо проведення ультразвукового дослідження вагітних.

Допущенні недоліки лікаря Дунаєвецької ЦРЛ ОСОБА_6 під час спостереження за вагітною ОСОБА_5 не перебувають в причинному зв'язку з наслідками для хворого ОСОБА_8, оскільки вада ЦНС у нього є вродженою.

Згідно акту комплексної судово-психіатричної експертизи № 4 від 22 липня 2013 року видно, що ситуація, яка досліджується за кримінальним провадженням, є психотравмуючою для потерпілої ОСОБА_5, однак вона не має таких змін в емоційному стані, індивідуально- психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок обставин у вигляді поведінки та дій (бездіяльності) лікаря ОСОБА_6 (а .с.32-35 т.3 кримінального провадження).

Відповідно до постанов про закриття кримінального провадження від 27 вересня 2013 року та від 14 жовтня 2013 р. зазначено, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12912240140000080 від 13 грудня 2012 року та №12013240140000680 від 01 жовтня 2013 р., закрити у зв'язку з відсутністю в діянні лікаря ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 та ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до ст. 60 УПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачами не надано належних та допустимих доказів тому, що при проведенні УЗ дослідження вагітної позивачки ОСОБА_5 в терміни до 22 тижнів вагітності, лікарі відповідачів мали можливість виявити у плоду наявність такої патології як вроджена вада розвитку ЦНС - синдром Арнольда-Кіарі ІІ: Spina bifida попереково-крижового відділу хребта.

Клопотання про проведення судово-медичної експертизи на предмет встановлення можливості виявлення вказаної патології при проведенні вищенаведених УЗД позивачки ОСОБА_5, позивачами не заявлялось.

Крім того, позивачами не доведено наявність причинного зв'язку між діями лікарів відповідачів і завданої їм на їхню думку моральної шкоди.

Матеріалами справи, зокрема і постановами про закриття кримінальних проваджень, в яких зазначено результат експертизи, і це не спростовувалось позивачами, більше того доводи позивачів зводяться до того, що ПП «Медичний центр ВІК», Дунаєвецька ЦРЛ, винні в тому, що їм не надано можливості через протиправні дії відповідачів перервати вагітність.

Однак, на переконання суду, позивачі не можуть стверджувати, що вони погодилися б на переривання вагітності на ранніх строках вагітності, оскільки, як зазначено в висновках комісій МОЗ, діагностувати захворювання, що були в подальшому виявленні в плода є дуже мала ймовірність.

Таким чином, враховуючи обставини, що склалися на момент вагітності 17-18 тижнів, немає жодних доказів, натомість навпаки є сумніви, що позивачі погодились би на переривання вагітності, враховуючи також при цьому, що в позивачки це перша вагітність.

При цьому лікар не міг, в даному випадку, навіть рекомендувати переривання вагітності, не кажучи вже про можливість прийняття ним такого рішення.

З огляду на наведене, суд вважає, що в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 60 ч.3 ЦПК України, позивачами не подано належних та допустимих доказів і судом не здобуто таких доказів на підтвердження фактів вчинення відносно них неправомірних дій з боку відповідачів та доказі того, що відповідачами порушено вимоги закону, щодо надання кваліфікованої медичної допомоги, та були порушені їхні права щодо переривання вагітності в терміни до 22 тижнів, а тому не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення моральної шкоди відповідно до вимог ст. 23 ЦК України і вимоги про визнання дій КУ «Дунаєвецька ЦРЛ» і ПП Медичного центру «ВІК» протиправними.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст. ст.6,8 Закону України «Про охорону здоров'я», ст.ст. 15,16, 23,1167 ЦК України , суд -

Вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Комунальної установи Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька центральна районна лікарня» Приватного підприємства медичний центр «ВІК», третя особа: Дунаєвецька районна рада про визнання дії Дунаєвецької центральної районної лікарні, приватного підприємства Медичного центру «ВІК» протиправними та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: /підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук