Рішення

від 13.11.2014 по справі 272/590/14-ц

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/590/14-ц

Провадження № 2/272/336/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Карповця В.В.

при секретарі - Чистяковій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд, -

встановив:

позивачка звернулась до суду з позовом в якому зазначає, що є власником земельної ділянки площею 4,1946 га -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1820387200:04:000:0032, розташованої на території Мостівської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, згідно державного акту серії VІ -ЖТ № 011151. Між позивачем та відповідачем ПП "ОСОБА_2." в 2009 році було укладено договір оренди земельної ділянки , який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Андрушівському районі від 25.09.2009 року за № 040920200073. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що одними з істотних умов договору оренди землі є: умови збереження стану об`єкта оренди, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.4 ст.15 вищевказаного закону сторонами має бути складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Враховуючи, що у спірному договорі відсутні вказані істотні умови та сторонами не складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зміст договору суперечить вимогам ч.1,ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі", що у відповідності до ст. 203 ч.1 ЦК України та ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі " є підставою для визнання договору недійсним. Просила визнати договір оренди земельної ділянки від 02.09.2009 року недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що протягом періоду оренди земельної ділянки претензій до ОСОБА_2 не мав, орендна плата виплачувалася, земельна ділянка орендується в єдиному масиві та використовувалася за цільовим призначенням, однак у договорі оренди відсутні істотні умови та не складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі, тому просив визнати договір оренди недійсним. Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що при укладені договору оренди витримані всі вимоги закону. Земельні ділянки передавалися в оренду єдиним земельним масивом, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося, позивач ніяких претезій щодо відсутності істотних умов не висловлював, з вересня 2009 по квітень 2014 року земельна ділянки перебуває в оренді, орендна плата виплачується, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, ним не порушено права та інтереси позивачки. Окрім того, відповідно до п.12.1 Договору сторонами можуть бути внесені зміни до договору у письмовій формі. Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав вказаних відповідачем та зазначив, що позивач не навів які його права порушені відсутністю у договорі зазначених ним у позові істотних умов.

Вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий № 1820387200:04:000:0032, розташованої на території Мостівської сільської ради , Андрушівського району, Житомирської області, площею 4,1946 га, згідно державного акта серії VІ -ЖТ № 011151 (а.с.6-7).

Між позивачкою та відповідачем ПП ОСОБА_2 02.09.2009 року було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в відділі Держкомзему у Андрушівському районі 25.09.2009 року за № 040920200073, терміном на 10 років (а.с.8-9).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної-ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Із матеріалів реєстраційної справи видно, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивача було спрямоване на укладання договору оренди, до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акту, при складанні, видачі та реєстрації якого було вчинено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а також вчинено опис меж, де зазначено сусідніх землекористувачів, сторонами складено акт прийому -передачі земельної ділянки та погоджено орендну плату.

Судом встановлено, що волевиявлення сторін, під час укладення договору оренди земельної ділянки, було вільним, що підтверджується підписами сторін на договорі оренди.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13), виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, ні представником позивача в позовній заяві, ні позивачем в судовому засіданні не доведено чим саме порушено право позивача в зв'язку з відсутністю вказаних у позові істотних умов та істотність таких порушень. Вищевказаний договір зареєстрований в порядку визначеному законом та виконувався сторонами. Також, не надано суду доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору оренди чи не виконання обов'язків орендаря, які передбачені ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Щодо відсутності акту виносу в натурі меж земельної ділянки, то наявність акту виносу в натурі меж земельної ділянки, яка надається в оренду, є обов'язковою тільки в разі, якщо земельна ділянка виділяється окремо, натомість земельна ділянка позивача обробляється і використовується в єдиному масиві з ділянками інших співвласників земельних паїв і відповідно унеможливлює визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ).

Наведене свідчить проте, що між позивачем та відповідачем при укладанні договору оренди землі погоджено всі істотні умови, у тому числі об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) .

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що цивільні права позивача при укладені з відповідачем вищезазначеного договору оренди земельної ділянки та виконанні даного договору порушеними не були. Представник позивача в судовому засіданні не довів, в чому саме мало місце порушення зазначених цивільних прав позивача як при укладенні так і при виконанні договору оренди земельної ділянки зі сторони відповідача.

Відповідно до п. 14.1 договору оренди земельної ділянки між сторонами, невідємною частиною договору є: копія державного акту, акт прийому -передачі обєкта оренди, додаток до договору (умови оплати).

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, так як останній було укладено з дотриманням вимог Закону України "Про оренду землі" та іншим нормам чинного законодавства України і відповідно заявлений позов є безпідставний.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:В. В. Карповець