Рішення

від 11.11.2014 по справі 910/21847/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21847/14 11.11.14 За позовом Дочірнього підприємства "Сінергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" про стягнення 24 243,53 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Іщенко Д. Ю. (дов. б/н від 20.10.2014)

Від відповідача Тімакіна Л. В. (дов. б/н від 10.11.2014)

Шпак Т. В. (дов. б/н від 10.11.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Сінергія" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 24 243,53 грн. за договором № П-30/01/14-1 поставки телекомунікаційного обладнання та матеріалів від 30.01.2014 з яких, 16 038, 00 грн. основного боргу, 1 491, 53 грн. інфляційних втрат, 237, 27 грн. трьох процентів річних, 1 665, 32 грн. пені, 4 811, 40 грн. збитків в порядку п. 8.5 договору, крім того позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати щодо оплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/21847/14, розгляд справи призначено на 11.11.2014.

10.11.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли:

- від позивача заява (власне підтвердження відсутності спору), заява на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження, пояснення щодо застосування ч. 5 ст. 225 ГК України та щодо терміну дії договору;

- від відповідача клопотання на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі; відзив на позовну заяву.

В судове засідання 11.11.2014 представники сторін з'явилися, надали суду усні пояснення по суті позовних вимог. Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в частині стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № П-30/01/14-1 поставки телекомунікаційного обладнання та матеріалів від 30.01.2014, в частині оплати поставленого товару.

Відповідачем заперечено проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього 8 205, 53 грн. нарахованих за порушення грошового зобов'язання, оскільки нарахована сума становить більше 50 % суми невиконаного зобов'язання.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та відповідачем, як покупцем за умовами договору, укладено договір № П - 30/01/14-1 поставки телекомунікаційного обладнання та матеріалів (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник на умовах, передбачених договором зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити в порядку, встановленому договором, телекомунікаційне обладнання та матеріали, перелік, кількість, одиниці вимірювання та ціна яких встановлюється у специфікації (товар), яка є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

Статтею 3 договору сторони визначили умови платежу, так покупець оплачує товар таким чином: 100 % вартості товару у розмірі 16 038, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 673, 00 грн. покупець оплачує постачальнику протягом 60 календарних днів з дати отримання товару, можлива оплата частинами (п. 3.1.1. договору).

Відлік терміну оплати за товар відповідно до п. 3.1.1. договору починається з дати передачі товару, зазначеної у накладній на передачу товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 8.1 договору, за прострочення оплати товару відповідно до умов договору, покупець зобов'язується сплачувати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Згідно із п. 8.5 договору, у разі, якщо прострочення в оплаті товару покупцем перед постачальником сягатиме понад два календарних місяця, то покупець зобов'язується відшкодувати постачальнику збитки, завдані неможливістю використання коштів від продажу товару в своєму (постачальника) господарському обороті, їх знецінення, тощо, які сторони відповідно до ч.б ст.225 Господарського кодексу України визначають заздалегідь у твердій сумі - в розмірі 30 (тридцять) відсотків від вартості неоплаченого товару. Такі збитки відшкодовуються постачальнику понад суми неустойки протягом семи календарних днів з моменту направлення постачальником покупцю письмової вимоги про це.

На підставі договору та рахунку - фактури № 0085 від 30.01.2014, відповідачу позивачем було поставлено товар згідно з накладною №111 від 03.02.14 на суму 16 038,00 грн. та довіреністю № 1926 від 03.02.2014.

25 вересня 2014 року відповідачу позивачем була направлена письмова вимога про сплату вартості поставленого товару за договором, а також, про сплату грошових коштів в розмірі 4 811, 40 грн. в якості відшкодування збитків в порядку п.8.5 договору, що становлять 30 (тридцять) відсотків від вартості неоплаченого товару.

За твердження позивача відповідач поставлений за договором товар не оплатив, в тому числі на вимогу позивача, як і не оплатив на вимогу позивача збитки, оплата яких передбачена п. 8.5. договору.

Матеріали справи доказів оплати поставленого за договором товару не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № П-30/01/14-1 поставки телекомунікаційного обладнання та матеріалів від 30.01.2014 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 16 038, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем поставлений товар оплачений не був, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 038, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 16 038, 00 грн. та/або будь - якому іншому розмірі відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 16 038, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.1.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 16 038, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем, також, заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 665, 32 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 8.1. договору, за загальний період з 05.04.2014 (відповідно до вказаного в розрахунку) по 02.10.2014.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 665, 32 грн. у відповідності до п. 8.1. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. При перевірці розрахунку пені позивача за допомогою системи ЛІГА, судом було визначено іншу суму пені, більшу ніж визначена позивачем. Проте, оскільки, при вирішенні справи суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, вимоги щодо стягнення пені за період з 05.04.2014 по 02.10.2014 задовольняються судом із розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 237, 27 грн. трьох відсотків річних та 1 491, 53 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 05.04.2014 по 02.10.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При перевірці розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат позивача за допомогою системи ЛІГА, судом було визначено іншу суму 3 % річних та інфляційних втрат, більшу ніж визначена позивачем. Проте, оскільки, при вирішенні справи суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 05.04.2014 по 02.10.2014 задовольняються судом із розрахунку позивача.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 4 811, 40 грн. у відповідності до п. 8.5. договору задовольняють судом повністю, але підлягають зменшенню з нижчевикладених підстав.

Як встановлено судом, при укладанні договору сторонами було погоджено, у разі прострочення оплати на строк понад два календарних місяці, зобов'язання покупця відшкодувати постачальнику збитки, завдані неможливістю використання коштів від продажу товару в своєму обороті, які визначені сторонами в твердій сумі - в розмірі 30 % від вартості неоплаченого товару. Судом, також, встановлено, що відповідна вимога направлялась позивачем відповідачу, докази чого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 30 % від суми боргу за прострочення оплати понад два місяці в розмірі 4 811, 40 грн. ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та договору і відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що судом встановлено що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд, користуючись нормами ч. 1 ст. 233 ГК України, зменшує розмір збитків, заявлених до стягнення позивачем до 1 000, 00 грн.

Підсумовуючи все викладене вище позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача підлягають 16 038, 00 грн. основного боргу, 1 665, 32 грн. пені, 1 491, 53 грн. інфляційних втрат, 237, 27 грн. 3 % річних та 1 000, 00 грн. збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, в тому числі в частині суми зменшеного розміру неустойки.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (02002, м. Київ, вул. Каховська, буд. 60, літ. «А»; ідентифікаційний код 33740410; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Дочірнього підприємства "Сінергія" (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 38; ідентифікаційний код 24769932) 16 038 (шістнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 1 665 (одну тисячу шістсот шістдесят п'ять) грн. 32 коп. пені, 1 491 (одну тисячу чотириста дев'яносто одну) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 237 (двісті тридцять сім) грн. 27 коп. 3 % річних, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. збитків та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014

Суддя Г.П. Бондаренко