Рішення

від 18.09.2014 по справі 183/5475/14

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5475/14

№ 2/183/3526/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2014 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря су4дового засідання Данильченко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради, треті особи - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 5,130 га, кадастровий номер 1223283500:01:020:0212, що розташована на території Михайлівської сільської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю III-ДП № 043702, виданий 16 січня 2003 року Новомосковською районною державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25691 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його батьку - ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка. Батько померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Перед смертю залишив заповіт, в якому заповів йому земельну ділянку. Коли позивач звернувся до нотаріуса для оформлення права на спадщину, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено в зв'язку з тим, що ним подано документ, що стверджує право власності на земельну ділянку, виділену в натурі, що не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, так як відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власниками таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

В судове засідання позивач не з'явився, надавши до суду заяву, згідно якої просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, згідно заяви, що надійшла до суду, просить розглядати справу за його відсутності, з будь-яким рішенням суду згодні.

Треті особи надали заяву, згідно якої просять розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги просили прийняти на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно до завіреної належним чином копії Державного акту на право приватної власності на землю серія III-ДП № 043702, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25691 від 16 січня 2003 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 5,130 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради для ведення товарного сільського господарського виробництва.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 30 грудня 2013 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3.

За життя 04 квітня 200 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Михайлівської сільської Ради Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно якого заповів, що на випадок його смерті, належну йому земельну частку (пай) серія III-ДП № 0264549 в розмірі 5,68 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на території КСП «Ленінець» Новомосковського району Дніпропетровської області заповідає ОСОБА_2.

Відповідно до копії спадкової справи до Новомосковської районної державно нотаріальної контори Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3, у зв'язку з чим, йому 04 липня 2014 року за №1178/02-14 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку частку (пай), оскільки надав документ, що стверджує право власності на земельну ділянку, виділену в натурі, що не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, так як відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власниками таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

У відповідності до ч.1, 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року за № 528 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_3 по день його смерті , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 листопада 2013 року зазначено, що ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 5,1300 га, кадастровий номер 1223283500:01:020:0212, що розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В зв'язку з тим, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджено факт належності на праві приватної власності ОСОБА_3 зазначена вище земельна ділянка, та доказів наявності інших правочинів щодо права власності на означене майно, вчинених до дати смерті спадкодавця судом не встановлено, то позивач згідно заповіту, має право на означене майно в порядку спадкування за заповітом, інших спадкоємців судом не встановлено - право власності на зазначене майно повинно бути визнане за позивачем в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 328, 1261, 1223, 1258, 1268 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку, площею 5,130 га, кадастровий номер 1223283500:01:020:0212 з цільовим призначенням для ведення товарного сільського господарського виробництва, що розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю III-ДП № 043702, виданий 16 січня 2003 року Новомосковською районною державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25691.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов