Постанова

від 18.11.2014 по справі 910/25260/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 910/25260/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" на постановувід 22.09.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 910/25260/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" простягнення 30701,01грн, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача -Цурка Н.О. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 у справі №910/25260/13 (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів Руденко М.А., Дідиченко М.А.), частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та пені за неналежне виконання зобов'язань по договорам про надання телекомунікаційних послуг №010612/1 від 01.06.2012 та про надання послуг №010612 від 01.06.2012 в загальній сумі 30701,01 грн. Стягнено з відповідача на користь позивача основну заборгованість за договорами в сумі 26400,00 грн та пеню в розмірі 1690,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 610, 611, 628, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивач належним чином не довів факт виставлення та надсилання рахунків на оплату послуг за укладеними договорами, отже, за, твердженням відповідача, не можливо вважати, що строк оплати послуг настав.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник позивача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2014.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 17.11.2014 №03-05/3027, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глос О.І., розгляд касаційної скарги у справі здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Полянський А.Г.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника скаржника, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" (замовник) укладено договір про надання послуг №010612, за умовами якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався за плату забезпечити замовника послугами з технічного обслуговування та підтримки, згідно переліку, що міститься у додатку № 1 до договору (п. 1.1 договору); замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги в розмірі, в порядку та в строки, визначені цим договором та додатками до нього (п.3.1 договору); вартість послуг зазначається у додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною. Дата підписання відповідного додатку є датою початку надання послуг, зазначених у ньому, у випадку якщо сторони не погодили іншу дату. У випадку зміни вартості послуг чи їх переліку, сторони підписують відповідну додаткову угоду (п.4.2 договору); виконавець виставляє замовнику рахунок за послуги, що надаватимуться у наступному розрахунковому місяці до 20 числа місяця, що передує звітному, шляхом використання електронної пошти або факсимільним повідомленням. В свою чергу замовник здійснює абонентську плату за послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному (п.4.3 договору); до 5 числа наступного за розрахунковим виконавець надсилає замовнику для підписання акт наданих послуг (п.5.1 договору); замовник підписує акт надання послуг та інші акти протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання та надсилає їх виконавцю. Якщо замовник, в силу якихось причин, не одержав від виконавця акт надання послуг він зобов'язаний вжити всіх заходів для його одержання. Неодержання замовником акту здачі-приймання послуг не є підставою для твердження про ненадання (неналежне надання) послуг виконавцем. У випадку не повернення замовником підписаного акту надання послуг та ненадання ним мотивованої письмової відмови (заперечення) щодо надання послуг до 10 (десятого) числа наступного за розрахунковий місяць, підписаний представником виконавця акт надання послуг вважається рівнозначним акту, підписаного представниками обох сторін, а послуги вважаються прийнятими замовником як вони є (п.5.2 договору); у разі несвоєчасної оплати замовником послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2 договору); договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (п.8.1 договору); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2012 (п.8.2 договору).

Додатком № 1 до договору встановлено, що щомісячна вартість послуг, які надаються виконавцем замовнику, становить 7500,00 грн. і датою початку її нарахування є 01.08.2011.

Також, 01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" (замовник) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №010612/1, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику телекомунікаційні послуги відповідно до специфікацій (зазначених у додатках цього договору) у порядку, встановленому цим договором, а замовник зобов'язався своєчасно приймати послуги та оплачувати їх відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору); вартість послуг визначається в додатках до даного договору, після включення певної послуги, сторони підписують відповідний акт включення, з моменту підписання якого розпочинається тарифікація надання послуги, зазначеної у ньому. У випадку підключення додаткової точки, сторони підписують новий додаток до договору. У випадку не повернення замовником виконавцю акту включення послуги протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту фактично включеної послуги, і якщо саме включення послуги буде зафіксовано в помісячному акті здачі-приймання послуг, то такий акт і буде підтвердженням включення послуги. Сторони мають право зафіксувати дату включення та початку тарифікації послуги в додатках до даного договору (п. 3.2 договору); виконавець виставляє замовнику рахунок за послуги, що надаватимуться у звітному місяці до 25 числа місяця, що передує звітному, шляхом використання електронної пошти або факсимільним повідомленням, з подальшим надсиланням оригіналу рахунку поштою або кур'єром. В свою чергу замовник здійснює абонентську плату за послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 05 числа звітного місяця (п.3.5 договору); до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, виконавець надсилає замовнику для підписання акт здачі - приймання послуг (п.5.1 договору); замовник підписує акт здачі-приймання послуг та інші акти протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання та надсилає їх виконавцю. У випадку не повернення замовником підписаного акту здачі-приймання послуг та ненадання ним мотивованої письмової відмови (заперечення) щодо надання послуг до 20 (двадцятого) числа наступного за розрахунковим місяця, підписаний представником виконавця акт здачі-приймання послуг вважається рівнозначним акту, який підписаний представниками обох сторін, а послуги вважаються прийнятими замовником як вони є (п. 5.2 договору); договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 (п.7.1 договору).

Згідно зі специфікацією до цього договору абонентська плата за користування послугою доступу до мережі і серверів Інтернет встановлена у розмірі 1300,00 грн.

На виконання умов зазначених договорів, позивач протягом серпня-жовтня надав відповідачеві телекомунікаційні послуги та послуги з технічного обслуговування і підтримки на загальну суму 26400,00 грн, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0001556 від 31.08.2012, № ОУ-0001560 від 31.08.2012, № ОУ-0001803 від 30.09.2012, № ОУ-0001804 від 30.09.2012, № ОУ-0002031 від 31.10.2012, № ОУ-0002032 від 31.10.2012.

Втім, відповідач своїх зобов'язань за договорами № 010612 та № 010612/1 в частині оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігатранс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" основної заборгованості по договорах №010612 та № 010612/1 в загальній сумі 26400,00 грн, а також пені в сумі 3678,27 грн за договором № 010612 і в сумі 622,74 грн за договором № 010612/1.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що факт надання позивачем послуг в розмірі, визначеному умовами договору, підтверджений останнім за допомогою належних та допустимих доказів, не спростований і не заперечений відповідачем, а, отже, за відсутності доказів внесення ним абонплати у спірний період, дійшли висновку про підставність та ґрунтовність позовних вимог відносно стягнення основної заборгованості. Щодо стягнення заявленої позивачем пені в сумі 3678,27 грн за договором № 010612 та в сумі 622,74 грн за договором № 010612/1, господарські суди попередніх інстанцій за результатами здійснення перерахунку пені по договору № 010612 визначили розмір пені, що підлягає стягненню, в сумі 1690,58 грн, а також безпідставність заявленої до стягнення пені за договором № 010612/1 внаслідок відсутності в цьому договорі умов, які б передбачали застосування таких штрафних санкцій як пеня.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом пунктів 5.2 укладених між сторонами договорів не повернення замовником підписаного акту здачі-приймання послуг та ненадання ним вмотивованої письмової відмови (заперечення) щодо надання послуг, підписаний представником виконавця акт здачі-приймання послуг вважається рівнозначним акту, який підписаний представниками обох сторін, а послуги вважаються прийнятими замовником як вони є.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0001556 від 31.08.2012, № ОУ-0001560 від 31.08.2012, № ОУ-0001803 від 30.09.2012, №ОУ-0001804 від 30.09.2012, № ОУ-0002031 від 31.10.2012, № ОУ-0002032 від 31.10.2012 не підписав та не надав мотивованої відмови від їх підписання, а, отже, в силу умов пунктів 5.2 договорів № 010612 та № 010612/1, послуги за вищевказаними актами вважаються наданими позивачем та прийнятими відповідачем без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечив факт надання йому послуг, а його позиція щодо позовних вимог зводиться до посилань на неотримання рахунків на оплату і, відповідно, ненастання строку платежу.

Між тим, згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 договору № 010612 встановлено, що замовник здійснює абонентську плату за послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному. Щомісячна вартість послуг, які надаються виконавцем замовнику, становить 7500,00 грн (п.2 додатку № 1 до договору №010612)

Згідно з п. 3.5 договору № 010612/1 замовник здійснює абонентську плату за послуги шляхом внесення авансового платежу не пізніше 05 числа звітного місяця. Абонентська плата за користування послугою доступу до мережі і сервісів Інтернет - 1300,00 грн (специфікація до договору № 010612/1).

Зазначені вище умови укладених між сторонами договорів спростовують посилання скаржника на невизначеність у зобов'язаннях між ними строку оплати наданих послуг і не пов'язують внесення щомісячної абонентської плати в узгодженій сторонами твердій сумі з моментом отримання рахунку на оплату, отже, за відсутності доказів її внесення у встановлені договорами строки, висновок судів попередніх інстанцій про підставність та ґрунтовність позовних вимог в цій частині є правомірним.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 7.2 договору №160612 у разі несвоєчасної оплати замовником послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи наявність у відповідача простроченого зобов'язання з оплати грошових коштів, дослідження попередніми судовими інстанціями умов укладених між сторонами договорів щодо застосування до особи, яка відповідальна за порушення грошового зобов'язання, такого виду штрафних санкцій як пеня, а також здійснення судами у відповідності до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України перерахунку заявленого позивачем розміру неустойки, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість стягнення з відповідача пені за договором № 010612 в сумі 1690,58 грн та безпідставність стягнення цього виду неустойки в сумі 622,74 грн за договором № 010612/1, у мовами якого не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов'язання, як пеня.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроселл Картек" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 у справі Господарського суду міста Києва № 910/25260/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

А.Г. Полянський