Рішення

від 11.11.2014 по справі 910/20400/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20400/14 11.11.14

За позовом Публічного акціонерного товаритсва "Бериславський машинобудівний

завод"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Славерс"

про повернення безпідставно сплачених коштів за договором 96 320,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Миханів В. Р. (дов. № 17 від 08.08.2014)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славерс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 96 320,00 грн. за договором підряду на капітальний ремонт №2 від 20.02.2013 та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/20400/14, розгляд справи призначено на 21.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи № 910/20400/14 відкладено на 11.11.2014.

03.11.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви вих. № 1629/022 від 29.10.2014, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 96 320, 00 грн. попередньо сплачених коштів (передплати) за договором № 2 від 20.02.2013.

В судове засідання 11.11.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором підряду на капітальний ремонт № 2 від 20.02.2013, в частині проведення робіт по модернізації патронного напівавтомату мод. 1П756ДФ321 у кількості 1 шт. та неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань по поверненню грошових коштів передплати здійсненої за договором позивачем на вимогу останнього.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі в тому числі щодо поданих ним уточнень до позовної заяви.

Розглянувши в судовому засіданні подані позивачем уточнення до позовної заяви суд розцінив такі уточнення, як пояснення по справі.

Згідно поданої позивачем інформації про юридичну особу - відповідача з загальнодоступного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 02125, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 1, офіс 613.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВЕРС», як підрядником та Публічним акціонерним товариством «Бериславський машинобудівний завод», як замовником був укладений договір підряду на капітальний ремонт № 2 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався провести роботи по модернізації патронного напівавтомату мод. 1П756ДФ321, у кількості 1 шт., а замовник зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплатити їх.

Відповідно п. 1.2. договору, підрядник виконує всі роботи відповідно до п.1.1 договору, на території підрядника.

Сторони погодили в п. 1.3 договору, що всі необхідні для виконання робіт запчастини або комплектуючі вироби підрядник набуває або виготовляє за власний рахунок.

Відповідно п. 3.1. договору, загальна вартість робіт, погоджена сторонами, складає 120 400,00 грн., в тому числі ПДВ 20 066,67 грн.

Згідно п.3.2. договору, передплата в розмірі 80 % від вартості ремонту: 96 320,00 грн., у т.ч. ПДВ, проводиться шляхом прямого банківського платежу на рахунок підрядника на протязі 20-ти робочих днів після підписання договору обома сторонами.

Відповідно п.3.3 договору оплата останніх 20% від вартості ремонту виконується після підписання акту прийому-передачі обладнання з ремонту, протягом 7-ми банківських днів, у розмірі 24 080,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Пунктом 4.1. договору, сторони погодили, що підрядник зобов'язаний виконати всі вказані в п. 1.1 договору роботи в повному обсязі протягом 60-ти календарних днів з моменту здійснення передоплати на розрахунковий рахунок підрядника та надання обладнання у ремонт.

Згідно п. 5.1.4. договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 60 календарних днів з моменту допуску до обладнання замовника і отримання передоплати. Про дату допуску до обладнанню замовник повідомляє підрядника письмово, але не пізніше, ніж за 2 дні до настання такої дати.

Згідно п.6.2. договору, факт виконання підрядником робіт по договору в повному обсязі підтверджується підписанням акту приймання-передачі робіт сторонами договору.

Відповідно до п.7.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

За умовами п. 7.2. договору у випадку порушення строків виконання робіт з вини виконавця останній сплачує замовнику штрафні санкції 0,2 % від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочки.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату 80% суми кошторису, вказаної в п. 3.1. договору, про що свідчать платіжне доручення № 215 від 28.03.2013 на суму 25 000,00 грн. та платіжне доручення № 217 від 29.03.2013 на суму 71 320, 00 грн., всього 96 320, 00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

За твердженням позивача, відповідач порушив п. 4.1. договору, і незважаючи на здійснення передплати за виконання робіт до виконання робіт не приступив.

Позивач, у зв'язку з відсутністю факту передавання обладнання на модернізацію виконавцю по незалежним від замовника причинам, письмово звернувся до відповідача з претензією вих. №022/453 від 26.03.2014 про повернення сплачених коштів на розрахунковий рахунок замовника, яка була направлена пощивачем на адресу відповідача зазначену в договорі. Лист із зазначеною претензією повернувся із відміткою поштового відділення «За закінчення терміну зберігання», що підтверджено матеріалами справи. При цьому, судом встановлено, що станом на 26.03.2014 місцезнаходженням відповідача, вже була адреса: 02125, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 1, офіс 613.

Згідно викладеного в позовній заяві, аналогічна претензія направлялася ним на адресу місцезнаходження відповідача "Новою поштою", але відповідач відмовився приймати лист, на підтвердження зазначеного позивачем надано в матеріали справи копію експрес - накладної № 59000059113224 від 22.05.2014 "Нової пошти".

За розрахунком позивача, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 96 320,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір на капітальний ремонт № 2 від 20.02.2013 є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором по внесенню 80 % від вартості ремонту не пізніше 21.03.2013 виконав належним чином та сплатив на користь відповідача 96 320, 00 грн. При цьому, відповідач у строк обумовлений договором до початку виконання робіт не приступив, доказів іншого матеріали справи не містять.

Відтак, докази початку виконання відповідачем робіт у строк визначений сторонами в п. 4.1 договору відсутні, і позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути суму передплати за договором у розмірі 96 320, 00 грн. сплачену на виконання умов договору.

Висновку, що позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення грошових коштів, суд дійшов з огляду на те, що копія претензії вих. №022/453 від 26.03.2014 (яка раніше направлялася відповідачу на адресу зазначену в договорі) була додана позивачем до копії позовної заяви, яка напралялась відповідачу в порядку ст. 56 ГПК України, що підтверджується описом вкладеного в конверт від 20.09.2014.

Згідно частини 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню, особі яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 у справі № 2-22/1351-2009 та від 12.06.2012 у справі № 55/385.

З урахуванням того, що судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з початку виконання робіт за договором, враховуючи, що відповідач зобов'язаний був повернути позивачу аванс, в тому числі на його вимогу, у розмірі 96 320, 00 грн. отриманий за договором.

Отже, заявлені позовні вимоги в цій частині визнаються судом доведеними та обґрунтованим, та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 96 320, 00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, як на сторону з вини якої виник спір.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 66, 67, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славерс» (02125, м. Київ, проспект Визволителів, б. 1, офіс 613, код ЄДРПОУ 37349644; в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження") на користь Публічного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» (74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. 25 Жовтня, 73; код ЄДРПОУ 00211004) 96 320 (дев'яносто шість тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. та 1 927 (одну тисячу дев'ятсот двадцять сім) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014

Суддя Г. П. Бондаренко