Ухвала

від 19.11.2014 по справі 908/4948/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.11.2014 Справа № 908/4948/14

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

голова ліквідаційної комісії: Державне житлово-експлуатаційне підприємство інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук Жиленко Наталія Олегівна (69000, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а, 69002, м. Запоріжжя, а/с 3304)

кредитор: Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458)

боржник: Державне житлово - експлуатаційне підприємство інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук (69123, м. Запоріжжя, вул.. Будівельників, 21-А, ідентифікаційний код 36320713)

ВСТАНОВИВ:

Концерн "МТМ" звернувся до господарського суду Запорізької області в якості Кредитора з позовом до голови ліквідаційної комісії Державного житлово-експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук Жиленко Наталії Олегівни та боржника Державного житлово - експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук про зобов'язання включити до складу кредиторських вимоги Концерну "МТМ" у сумі 374 936, 97 грн.

Відповідно до витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 17.11.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем у якості доказу сплати судового збору надано оригінал платіжного доручення № 23425 від 30.10.2014р. на суму 1 218, 00 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 3674 VI "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява Концерну "МТМ" надійшла до суду 17.11.2014р.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014р. № 719-VIІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Державне житлово - експлуатаційне підприємство інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук в особі ліквідатора Жиленко Наталії Олегівни включити до складу кредиторських вимог вимоги Концерну "МТМ" у сумі 374 936, 97 грн.

Дана позовна вимога має майновий характер, оскільки у разі задоволення позову заявник отримає право на виплату йому ліквідаційною комісією Державного житлово - експлуатаційного підприємства інституту механізації тваринництва УААН грошової суми в розмірі 374 936, 97 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки .

Відтак, оскільки позовна вимога Концерну "МТМ" підлягає вартісній оцінці, судовий збір повинен сплачуватись як за позовну вимогу майнового характеру - в розмірі 7 498, 74 грн. (2% від ціни позову 374 936, 97 грн.).

Таким чином недоплата судового збору складає 6 280, 74 грн.

Жодного клопотання від позивача про відстрочку або розстрочку судового збору на суму 6 280, 74 грн. суду не надано.

Отже, позивачу при новому зверненні до суду необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 280, 74 грн.

Повертаючи позовну заяву з вищенаведених підстав, господарський суд також звертає увагу позивача на наступне.

В позовній заяві Концерн "МТМ" визначив себе Кредитором.

Державне житлово-експлуатаційне підприємство інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук в особі ліквідатора Жиленко Наталії Олегівни визначено боржником.

Втім, статтею 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відтак, при новому зверненні до суду слід визначити процесуальний статус кожної з осіб спірних правовідносин у відповідності до приписів ст. 21 ГПК України.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 111, 112 ЦК України.

За змістом зазначених норм ЦК України, ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині третій статті 112 ЦК України йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії .

Також у тексті позовної заяви Концерн "МТМ" зазначає, що неодноразово надсилав на адресу голови ліквідаційної комісії заяви про визнання кредиторських вимог, однак жодної відповіді так і не отримав.

Далі вказує, що відповідно до ч.3 ст. 112 УК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати , коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

До матеріалів позовної заяви надано заяви Концерну про визнання кредиторських вимог на суму 374 936, 97 грн. від 30.04.2013р., 31.07.2013р. та 28.02.2014р., проте не надано жодних заяв про поновлення пропущеного строку на звернення до суду або відповідного обґрунтування коли саме заявнику стало відомо про відмову або ухилення від розгляду кредиторських вимог.

Згідно роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява Концерну "МТМ" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 3, 4 ч. 1 ст. 57, п. 3, 4, ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" від 30.10.2014р. № 6071/27 про зобов'язання включити вимоги до реєстру кредиторських вимог та додані до неї матеріали на 52 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 23425 від 30.10.2014р. на суму 1 218, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.