Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/21657/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21657/14 17.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо монтажне підприємство «Мафесан Спецмонтаж» простягнення 26 318,16 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пасько В.Ф. - дов. № 3009/13 від 31.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо монтажне підприємство «Мафесан Спецмонтаж» про стягнення 15 999,98 грн. - основного боргу, 5 562,97 грн. - пені, 2 080,60 грн. - інфляційних втрат, 1 074,61 грн. - 3% річних, 1 600,00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки з відстроченням платежу №2208/11 від 22.08.2011 року не в повному обсязі оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15 999,08 грн.

Ухвалою від 13.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.10.2014 року.

Представник позивача 30.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення доказів по справі, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 31.10.2014 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 31.10.2014 року розгляд справи відкладено на 17.11.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2014 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо монтажне підприємство «Мафесан Спецмонтаж»» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки з відстроченням платежу №2208/11 (далі - Договір), пунктом 2.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору.

Відповідно до п. 3.4.1 постачальник здійснює поставку товару на умовах відповідно до EXW Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010». Покупець своїми силами та за власний рахунок протягом дня підписання видаткової накладної завантажує та вивозить товар зі складу постачальника. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару, що підтверджується підписанням сторонами документів, визначених пунктом 3.3.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.3.1 договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку товару.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили форму оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 60 календарних днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 16 043,33 грн., що засвідчується видатковими накладними: №РУ-0001310 від 07.03.2012 року на суму 449,51 грн., №РУ-0001358 від 12.03.2012 року на суму 2 356,75 грн., №РУ-0001360 від 12.03.2012 року на суму 395,11 грн., №РУ-0001419 від 13.03ю2012 року на суму 365,48 грн., №РУ-0001463 від 14.03.2012 року на суму 63,58 грн., №РУ-0002015 від 30.03.2012 року на суму 1 048,32 грн., №РУ-0002343 від 12.04.2012 року на суму 738,04 грн., №РУ-00028777 від 04.05.2012 року на суму 6 044,82 грн., №РУ-0003433 від 22.05.2012 року на суму 1 265,54 грн., №РУ-0003434 від 22.05.2012 року на суму 3 316,18 грн.

В свою чергу, відповідач лише частково оплатив товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15 999,98 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 999,98 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15 999,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 9.1 договору у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі п. 9.1 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 562,97 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 9.1 Договору, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 1 212,81 грн.

Відповідно до п. 9.1 крім пені за порушення умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

Позивач на підставі п. 9.1 договору просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1 600,00 грн.

З урахуванням п. 9 1 договору господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 1 600,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 074,61 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 080,60 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 1 073,27 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, в сумі 2 080,60 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо монтажне підприємство «Мафесан Спецмонтаж»» (місцезнаходження : 02068, м. Київ, вул. Ганни Ахматової, буд. 5, оф. 107А, код ЄДРПОУ 37144176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 32346937) 15 999 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. - основного боргу, 1 212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн. 81 коп. - пені, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - штрафу, 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 27 коп. - 3% річних, 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 60 коп. - інфляційних втрат, 1 534 (одну тисячу п'ятсот тридцять чотири) грн. 68 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

20.11.2014 року