Постанова

від 17.10.2014 по справі 804/13168/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 р. Справа № 804/13168/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Троїцький" про стягнення 6589,35грн.-

ВСТАНОВИВ :

28.08.2014р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Троїцький" та просить:

- стягнути з рахунків відповідача на користь державного бюджету заборгованість з земельного податку в сумі 3620,82грн.;

- стягнути з рахунків відповідача на користь державного бюджету заборгованісь з податку на додану вартість в сумі 80,07грн.;

- стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2888,46грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській та має податковий борг у загальній сумі 6589,35грн. грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем грошових сум визначених у податкових деклараціях за землю, з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Податковою інспекцією 11.10.2013р. в результаті проведеної камеральної перевірки було складено акт перевірки №679/1504/21853847, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004031504 від 13.11.2013р. про застосування штрафу в сумі 20,30грн., яке було отримано відповідачем, однак податковий борг у встановлений законом строк сплачено не було. Також, податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була направлена податкова вимога № 875 від 21.05.2012р. У зв'язку з тим, що на дату подачі подання до суду податковий борг відповідача за землю, з податку на додану вартість та з податку на прибуток залишається непогашеним, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, 06.10.2014р. та 17.10.2014р. надав до канцелярії суду клопотання, в яких просить розглядати справу за відсутності представника податкової інспекції (а.с. 70, 79).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.72, 88, 89).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи за відсутністю представника податкової інспекції, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. контролюючі органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Троїцький» зареєстровано як юридична особа 10.10.1994р. за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Чкалова, буд. 14 та з 22.12.1994р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №2760, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.08.2012р., Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.09.2014р. та довідкою про взяття на облік платника податків від 22.09.2014р. №1404621400707 (а.с. 8-9, 41-43, 80).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач 09.02.2012р.подав до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік на загальну суму 6172,12грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2012 р. в розмірі 514,34грн. та 29.01.2013р. - декларацію з плати за землю за 2013 рік на загальну суму 6172,12грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2013 р. в розмірі 514,34грн. (а.с.36-37, 38-39).

Відповідно до розрахунку суми боргу, наведеного у позовні заяві, заборгованість відповідача по деклараціях з плати за землю за 2012 та 2013 роки становить 3600,52грн.

Крім того, 11.10.2013р. державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку, внаслідок якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води за період з 30.04.2013р. по 30.09.2013р. за №679/1504/21853847, за висновками якого встановлено порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, п.328.4 ст.328 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати земельного податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води (а.с.28-30, 84-86).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 13.11.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004031504, в якому визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою - 20,30грн. за платежем з земельного податку (а.с. 27, 82).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України - 06.12.2013 року, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 25-26, 81).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у відповідності до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (06.12.2013р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0004031504 від 13.11.2013р. виник у відповідача з 17.12.2013р.

Судом також встановлено, що відповідач 17.06.2014р. подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014р. на суму 81грн. (а.с. 31-32).

Згідно розрахунку суми боргу, наведеного у позовній заяві заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 80,07грн.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

П.203.2 ст.204 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, з урахуванням зазначеної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за вказаною податковою декларацією за травень 2014р. у строк до 30.06.2014р., отже податковий борг виник - з 01.07.2014р.

Відповідачем також до державної податкової інспекції були подані декларації з податку на прибуток, а саме:

- 24.01.2013р. була подана податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік на суму 1993,00грн.;

- 21.02.2014р. була подана податкове декларація з податку на прибуток за 2013рік на суму 1879,00грн.

Згідно розрахунку суми боргу, наведеного у позовній заяві заборгованість відповідача з податку на прибуток становить 2888,46грн.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 875 від 21.05.2012р. на суму 992,46грн., що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги (а.с. 40, 87)

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 6589,35 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дане подання підлягає задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Троїцький" про стягнення 6589,35грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Троїцький" (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Чкалова, буд. 14, код ЄДРПОУ 21853847):

- на користь Державного бюджету України (р/р 33216811700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 13050100) - податковий борг з земельного податку у сумі 3620грн. 80 коп. (три тисячі шістсот двадцять гривень 80коп.);

- на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 14010100) - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 80,07грн. (вісімдесят гривень 07 коп.);

- на користь Державного бюджету України (р/р 31116009700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11021000) - податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2888грн. 46 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 46 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва