Рішення

від 18.11.2014 по справі 909/1068/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа № 909/1068/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Колективного підприємства Агрофірма "Прут",

юридична адреса:вул.Соборна, 12А, с.Підгайчики, Коломийський район,

Івано-Франківська область,78256;

поштова адреса :вул.Довбуша, 115, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200;

до відповідача: Управління освіти Коломийської міської ради,

вул. Кобринського, 10, м.Коломия, Коломийський район,

Івано-Франківська область,78200;

про: стягнення заборгованості в сумі 76 699,50грн.

За участі представників сторін:

від позивача: Стефанів І.С., (довіреність № б/н від 17.11.2014р.);

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Колективне підприємство Агрофірма "Прут", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Управління освіти Коломийської міської ради, заборгованості в сумі 29 392,25грн.

В судових засіданнях 14.10.14р., 30.10.14р., 11.11.14р. оголошувались перерви до 30.10.14р., 11.11.14р., 18.11.14р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.14р., подав суду заяву про збільшення позовних вимог б/н від 27.10.14р. (вх№14066 від 30.10.14р.), в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 61 259,75грн.

В судове засідання 11.11.14р., позивач адресував суду заяву б/н від 10.11.14р. (вх№14533/14 від 11.11.14р.), в якій зазначив, що між сторонами проведена нова звірка взаємних розрахунків, згідно якої, основний борг за поставлений товар складає 76 699,50грн. та є ціною даного позову.

Беручи до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., відповідно до якого, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі збільшеної ціни позову.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору на закупівлю товарів №20 від 21.03.14р., на виконання умов якого, Учасник/позивач передав у власність Замовнику/відповідачу, по видаткових накладних, товар (картопля) на загальну суму 101 016,50грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 76 699,50грн. (24 317,00грн. - відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №82 від 17.07.14р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст. ст. 509, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.46). Однак, адресував суду факсограму №1160/01-19/05 від 18.11.14р. (вх№18254/14 від 18.11.14р.), в якій наявність боргу в сумі 76 699,50грн., визнав в повному обсязі та у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника, просить суд розглянути справу без участі відповідача. В судових засіданнях 14.10.14р., 30.10.14р., 11.11.14р., представник відповідача, надав суду пояснення стосовно того, що заборгованість за поставлений позивачем товар, виникла внаслідок несвоєчасного бюджетного фінансування Управління освіти Коломийської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між Управлінням освіти Коломийської міської ради (Замовник/відповідач) та Колективним підприємством Агрофірмою "Прут" (Учасник/позивач) укладено Договір на закупівлю товарів №20 від 21.03.14р.

Згідно п. 1.1. Договору, Учасник зобов"язується у 2014 році поставити Замовникові товари, зазначені в Договорі, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: картопля в кількості 52650кг. Ціна за 1 кг. картоплі становить 5,00грн. (п. п.1.2.,3.2. Договору).

Пунктом 5.2. Договору обумовлено місце поставки товарів: СШ №1,5, ЗОШ №2,3,4,6, 7,8,10; гімназія; навчально - виховний комплекс №9 "Школа природничо - математичний ліцей", дошкільні навчальні заклади №2,3,5,7,9,11,14,16,17,18,19,20,21

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред"явлення Учасником накладної на оплату товару; або поетапної оплати Замовником поставлених товарів. Оплата товарів здійснюється по мірі надходження бюджетних коштів.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Учасник/позивач передав у власність Замовнику/відповідачу, по видаткових накладних, товар (картопля) на загальну суму 101 016,50грн.

Матеріали справи містять банківські виписки від 21.10.14р., 22.10.14р. (а.с. 43-44), з яких вбачається факт здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений позивачем товар, згідно Договору №20 від 21.03.14р., в сумі 24 317,00грн.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення повного розрахунку за отриманий товар, і як наслідок, утворилась заборгованість в розмірі 76 699,50грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №82 від 17.07.14р. (а.с.13), про погашення заборгованості. У відповідь на яку, відповідач наявність боргу за поставлені продукти харчування, визнав в повному обсязі та зазначив, що заборгованість буде погашена по мірі поступлення коштів з державного бюджету (лист №880/01-16/07 від 01.08.14р., а.с.14).

Наявність заборгованості за поставлений товар, обумовлений Договором на закупівлю товарів №20 від 21.03.14р., в сумі 76 699,50грн., визначено самим відповідачем у підписаних сторонами актах звірки взаємних розрахунків від 17.11.14р. (а.с. 51-56).

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності боргу в сумі 76 699,50грн.

Станом на 18.11.14р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату відповідачем вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договір на закупівлю товарів №20 від 21.03.14р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відтак, посилання відповідача на несвоєчасне бюджетне фінансування не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем Лтд, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такої ж правової позиції дотримано в постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. № 11/446.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 76 699,50грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 617, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Колективного підприємства Агрофірма "Прут" до відповідача Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення боргу в сумі 76 699,50грн. - задовольнити.

Стягнути з Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, 10, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200 (код ЄДРПОУ 02143442) на користь Колективного підприємства Агрофірма "Прут", вул.Соборна, 12А, с.Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78256 (ідентифікаційний код 04527767) 76 699,50грн. (сімдесят шість тисяч шістсот дев"яносто дев"ять грн. 50коп.) - заборгованості, 1 827, 00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2014р.

Суддя С.Кобецька