Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/19953/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19953/14 17.11.14 За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київський національний університет імені Тараса Шевченка

про звільнення приміщення

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кошман А. С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від прокурора: Драпчинська Л. В. - посвідчення № 026492 від 26.05.2014

від третьої особи: Кириленко І. С. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення, загальною площею 98,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні підвалу гуртожитку № 2, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву шляхом звільнення та передачі по акту приймання-передавання.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення майна переданого в оренди у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 порушено провадження по справі № 910/19953/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014.

В судовому засіданні 17.10.2014 представник третьої особи подав пояснення на позов в якому зазначив, що у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди відповідачу було надіслано лист про припинення дії договору та вимогу про звільнення приміщення та повернення орендодавцеві об'єкт оренди. Оскільки, договір оренди припинив свою дію 04.10.2013, а орендодавцем у встановлений строк заявлено вимогу про припинення договору у відповідачу відсутні будь-які правові підстави користування майном, що було йому передано за договором оренди № 5640 від 04.10.2010.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 27.10.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 17.11.2014.

Представник прокуратури в судовому засіданні 17.11.2014 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2014 надав пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи в судовому засіданні 17.11.2014 підтримав заявлені позивачем позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 17.11.2014 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.09.2014, яка повернулися на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, який долучений до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, третьої особи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

04.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 5640 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 98,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 приміщення підвалу гуртожитку № 2, що перебувають на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01431914 (балансоутримувач), вартість якого визначено згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.04.2010 і становить 834700,00 грн.

Договором № 5450/03 від 24.03.2013 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5640 від 04.10.2014 сторони замінили балансоутримувача по договору з Київського геологорозвідувального технікуму на Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору після закінчення строку його дії не було повернуто приміщення з оренди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 98,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 приміщення підвалу гуртожитку № 2 підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 04.10.2010.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 договору сторонами погоджено, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 04.10.2010 до 04.10.2011 включно.

05.03.2012 договором № 5640/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та відповідачем погоджено, що договір оренди № 5640 від 04.10.2010 продовжено на 1 рік, щ дії з 04.10.2011 по 04.10.2012 включно.

03.12.2012 договором № 5640/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та відповідачем погоджено, що договір оренди № 5640 від 04.10.2010 продовжено на 1 рік, щ дії з 04.10.2012 по 04.10.2013 включно.

Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.10.2013 направив на адресу відповідача заяву про припинення дії договору оренди № 5640 від 04.10.2010, у зв'язку із закінченням строку його дії, якою повідомив відповідача про закінчення 04.10.2013 строку дії договору оренди та про відсутність наміру продовжити його на новий строк, у зв'язку з чим вимагав передати майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу підписані акти приймання-передачі. На доказ відправлення зазначеної заяви відповідачем позивач надав суду копію списку згрупованих листів та копії фіскального чеку № 7254 від 18.10.2013.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що строк дії договору оренди № 5640 від 04.10.2010 припинився 04.10.2013.

Позивач повторно звертався до відповідача з заявами від 22.11.2013 та від 25.02.2014 про припинення дії договору оренди № 5640 від 04.10.2010 та повернення майна.

Проте, відповідач відповіді на заяви не надав, майно не повернув.

Відповідно до п. 10.9 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийння-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній та не поданий сторонами.

Крім того, з наявних у справі доказів вбачається використання відповідачем нежитлових приміщень площею 98 кв. м. всупереч умов укладеного між сторонами договору оренди, що підтверджується актом обстеження та перевірки використання державного майна і виконання умов договору оренди № 5640 від 04.10.2010.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірні приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути нежитлове приміщення, загальною площею 98,00 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні підвалу гуртожитку № 2, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код 19080825) шляхом його звільнення та передачі по акту приймання-передавання.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2014

Суддя Грєхова О. А.