Постанова

від 20.11.2014 по справі 803/2272/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 803/2272/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Луцький меблевий комбінат» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі - УПФУ в м. Луцьку, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Луцький меблевий комбінат» (далі - ВАТ «Луцький меблевий комбінат», відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 35010,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, заборгованість ВАТ «Луцький меблевий комбінат» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень - червень 2014 року становить 35010,66 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

До судового засідання представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 25).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 10-12), не була вручена представнику відповідача з незалежних від суду причин (а. с. 16), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Луцький меблевий комбінат» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19556147 від 06.11.2014 року (а. с. 10-12), взяте на облік в УПФУ в м. Луцьку як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

УПФУ в м. Луцьку проведено та направлено ВАТ «Луцький меблевий комбінат» за вих. № 354/03-29 від 15.01.2014 року розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які перебували в трудових відносинах з відповідачем (а. с. 6-8).

Як слідує із розрахунку заборгованості та картки особового рахунку, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - червень 2014 року в загальній сумі 35010,66 грн. (а. с. 5, 23-24).

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 35010,66 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луцький меблевий комбінат» (43001 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 68А, ідентифікаційний код 05424785) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (43005 Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 20125593) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень - червень 2014 року в розмірі 35010 гривень 66 копійок (тридцять п'ять тисяч десять гривень шістдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх