Постанова

від 11.11.2014 по справі п/811/1776/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року Справа № П/811/1776/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Наш Дом"

до відповідача - Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Фермерське господарство "Наш Дом" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо відмови у підтвердженні ФГ "Наш Дом" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік;

- зобов'язати Долинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області надати ФГ "Наш Дом" довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що листами №2096//10/1500 від 15 квітня 2014 року та №2352/10/2200 від 29 квітня 2014 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, всупереч положенням Податкового кодексу України, повідомила про неможливість підтвердження ФГ "Наш Дом" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку із тим, що ФГ "Наш Дом" у 2013 році отримала дохід від продажу сільськогосподарської продукції більший, ніж 75 відсотків від загальної суми отриманого доходу.

Представником відповідача подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідно до акту перевірки №24/2200/31315782 від 06 вересня 2013 року ФГ "Наш Дом" виявлено недотримання позивачем встановлених податковим законодавством вимог для платників фіксованого сільськогосподарського податку щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва, а відтак - ФГ "Наш Дом" переведено на загальну систему оподаткування. За таких умов відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.47-48).

У судове засідання сторони не прибули, натомість за клопотанням представника позивача подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.106).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Наш Дом" зареєстроване як юридична особа 10 січня 2001 року Долинською районною державною адміністрацією (а.с.6-7), та з того часу перебуває на обліку Долинській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Видами діяльності ФГ "Наш Дом" за КВЕД є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), розведення свиней (01.46), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61) та інші.

Згідно відомостей відділу Держземагентсва у Долинському районі Кіровоградської області станом на 01 січня 2014 року за позивачем на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області значаться земельні ділянки загальною площею 134,28 га ріллі (а.с.16).

Довідкою Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 04 вересня 2013 року ФГ "Наш Дом" підтверджено статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік (а.с.8).

Для підтвердження вказаного статусу на 2014 рік ФГ "Наш Дом" подало до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області необхідний перелік документів.

Однак, 15 квітня 2014 року листом №2096/10/1500 відмовила позивачу у видачі довідки про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік, у зв'язку з невиконанням ФГ "Наш Дом" вимог статті 301 Податкового кодексу України. Дана відмова обгрунтовується податковим органом тим, що ФГ "Наш Дом" у 2013 році отримало дохід від продажу сільськогосподарської продукції менший, ніж 75 відсотків від загальної суми отриманого доходу (а.с.17-18).

23 квітня 2014 року ФГ "Наш Дом" повторно звернулось із заявою про надання довідки про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік (а.с.19).

29 квітня 2014 року податковий орган листом №2352/10/2200 повторно відмовив позивачу у видачі довідки про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік, та наголосив, що 09 вересня 2013 року ФГ „Наш Дом" було скасовано свідоцтво платника ПДВ спеціального режиму оподаткування, оскільки за даними перевірки питома вага частки від продукції сільськогосподарського виробництва у позивача складає 28,29%, а частка сільськогосподарської продукції -71,71%, тоді як згідно підпункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (а.с.20-21).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).

Так, при спеціальному режимі оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2).

За змістом пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.14.1.235 статті 14 Податкового кодексу України).

Визначення сільськогосподарських товарів наведено в пункті 209.7 статті 209 Податкового кодексу України. Так, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (пункт 301.1 статті 301 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених законодавчих норм вбачається, що визначальною вимогою для суб'єкта, який претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75% загального обсягу доходу суб'єкта господарювання. При цьому господарюючий суб'єкт повинен буде підтвердити дотримання критерію щодо мінімальної частки сільськогосподарського товаровиробництва. Для визначення зазначеної частки враховується дохід від операцій з сільськогосподарською продукцією.

При цьому пункт 301.6. статті 301 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не може бути зареєстрований як платник податку: суб'єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції; суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, підстави для відмови в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку чітко визначені нормами пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до пункту 308.1 статті 308 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для набуття та підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У свою чергу, пункт 308.3 статті 308 Податкового кодексу України зобов'язує орган державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку (місцем перебування на податковому обліку) видати протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським виробником податкової декларації або заяви довідку про набуття або підтвердження статусу платника податку .

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України у їх системному зв'язку вбачається, що законодавцем розрізняються два поняття: 1) набуття статусу (реєстрація) платника фіксованого сільськогосподарського податку 2) підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно, різняться і правові підстави та наслідки набуття та підтвердження відповідного статусу.

Так, обмеження, встановлені пунктом 301.6 статті 301 Податкового кодексу України, стосуються відносин, які виникають при реєстрації особи платником податку, тобто при набутті статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, та не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Таким чином, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України.

Підставою для відмови позивачеві у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку стали твердження податкового органу про те, що частка виробленої позивачем сільськогосподарської продукції у 2013 році складає 71,71 %. Такі відомості були виявлені податковим органом під час перевірки ФГ „Наш Дом" згідно Акту №24/2200/31315782 „Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Фермерського господарства „Наш Дом" код ЄДРПОУ 31315782 з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 та по 30.06.2013" від 06 вересня 2013 року (а.с.22-26).

За таких умов позивачеві було анульовано свідоцтво платника ПДВ спеціального режиму оподаткування та відмовлено ФГ „Наш Дом" у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

Водночас, висновки відповідача про те, що питома вага обсягу поставок позивачем несільськогосподарських товарів протягом 12 попередніх звітних періодів перевищує 25 відсотків, а відтак - частка сільськогосподарського товаровиробництва не досягає 75%, спростовуються судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Так, Кіровоградський окружний адміністративний суд у постанові в адміністративній справі №811/3096/13-а за позовом Фермерського господарства "Наш дом" до Долинської ОДПІ Головного управління Міндоходів України у Кіровоградській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, надаючи правову оцінку висновкам Акту №24/2200/31315782 про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 відсотків, і на підприємство ФГ "Наш дом" не поширюється спеціальний режим оподаткування, вказав, що такі висновки не ґрунтуються на дослідженні фінансово-господарської документації позивача за перевірений період, а ґрунтуються лише на припущеннях відносно середньої врожайності соняшника, імовірним врожаєм позивача у 2012 році, що задекларована за березень місяць 2012 року.

З огляду на викладене суд наголосив, що підстав для анулювання свідоцтва платника ПДВ спеціального режиму оподаткування у відповідача не було, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача поновити з дати виключення (з 09 вересня 2013 року) позивача в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видання позивачу свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 29-36).

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 вересня 2014 року підтвердив таку правову позицію Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.107-111).

У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, оцінюючи наявні у матеріалах справ докази у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області без наявних на те правових підстав відмовила ФГ „Наш Дом" у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

При цьому порушене право позивача має бути поновлено шляхом зобов'язання відповідача надати ФГ "Наш Дом" довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 73,08 грн. (а.с.5), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у підтвердженні Фермерському господарству "Наш Дом" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

Зобов'язати Долинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області надати ФГ "Наш Дом" довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

Присудити Фермерському господарству "Наш Дом" судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні, вісім копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук