Рішення

від 11.11.2014 по справі 911/4015/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа № 911/4015/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гремі», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», м. Сквира

Про стягнення 41 363,84 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

За участю представників:

від позивача: Вінніченко Т.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гремі» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край - 2» (далі - відповідач) про стягнення 41363,84 грн.

Провадження у справі № 911/4015/14 порушено відповідно до ухвали суду від 19.09.2014 року та призначено справу до розгляду на 14.10.2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2014 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 28.10.2014 року.

22.10.2014 року через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36719,12 грн., пеню у сумі 4244,85 грн., 3 % річних у сумі 592,41 грн., інфляційні у сумі 3508,00 грн. та судові витрати. Крім того, від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача. Розгляд справи відкладався на 11.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні 11.11.2014 року представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 11.11.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі було укладено господарський Договір поставки від 09.07.2012 № 911 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати товар у власність відповідачу (покупцю), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму згідно з замовленнями та товаросупровідною документацією на умовах та в порядку, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що позивач повинен поставляти товари вчасно, до відповідної філії, магазину відповідача, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством.

Відповідно до пункту 2.9. Договору, позивач буде вважатись таким, який виконав зобов'язання поставки товару, якщо він поставив товари в магазин, зазначений у замовленні відповідача, з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинними законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовами замовлення відповідача та цьому договору.

Заперечень від відповідача щодо порушення позивачем строків поставки, кількості та належної якості товару, інших вимог, а також порушення зобов'язань щодо поставки товару до суду не надходило.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок позивача, зазначений у статті 9 цього Договору протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. додатку № 3 "Спеціальні умови", за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн., та що позивач надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій відповідача) на адресу позивача, яка вказана в статті 9.

Відповідно до пункту 1.1. додатку № 3 до Договору відповідач оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах відповідача протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що позивач надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій відповідача) на адресу відповідача, яка вказана в статті 9 Договору, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки.

Позивач по видатковим накладним від 20.07.2012 № РН-0000691, № РН-0000692, від26.07.2012 № РН-0000705, від 27.07.2012 № РН-0000706, № РН-0000707, № РН-0000716, від 01.08.2012 № РН-0000728, № РН-0000729, № РН-0000730, від 02.08.2012 № РН-0000731, № РН-0000736, № РН-0000737, від 16.08.2012 № РН-0000790, № РН-0000794, від 23.08.2012 № РН-0000838, від 27.08.2012 № РН-0000840, від 31.08.2012 №РН-0000868, від 04.09.2012 № РН-0000873, № РН-0000878, від 07.09.2012 № РН-0000894, від 11.09.2012 № РН-0000903, від 13.09.2012 № РН-0000923, від 18.09.2012 № РН-0000943, від 20.09.2012 № РН-0000952, від 25.09.2012 № РН-0000971, від 03.10.2012 № РН-0001024, від 08.10.2012№ РН-0001037, від 11.10.2012 № РН-0001059, від 19.10.2012 № РН-0001116, від 25.10.2012 № РН-0001137, від 31.10.2012 № РН-0001177, від 06.11.2012 № РН-0001186, від 13.11.2012 № РН-0001212, № РН-0001213, від 20.11.2012 № РН-0001249, від 23.11.2012 № РН-0001278, від 27.11.2012 № РН-0001293, від 29.11.2012 № РН-0001305, від 04.12.2012 № РН-0001338, від 07.12.2012 № РН-0001357, від 11.12.2012 № РН-0001368, від 14.12.2012 № РН-0001416, від 20.12.2012 № РН-0001453, від 28.12.2012 № РН-0001517, від 03.01.2013 № РН-0000008, від 10.01.2013 № РН-0000031, від 25.01.2013 № РН-0000131, від 08.02.2013 № РН-0000193, від 19.02.2013 № РН-0000258, від 21.02.2013 № РН-0000286, № РН-0000288, від 26.02.2013 № РН-000032, від 01.03.2013 № РН-0000356, від 07.03.2013 № РН-0000393, від 12.03.2013 № РН-0000409, від 19.03.2013 № РН-0000463, від 27.03.2013 № РН-0000527, від 02.04.2013 № РН-0000556, № РН-0000557, від 03.04.2013 № РН-0000561, від 08.04.2013 № РН-0000604, від 16.04.2013 № РН-0000656, від 20.05.2013 № РН-0000854, від 23.05.2013 № РН-0000884, від 28.05.2013 № РН-0000917, № РН-0000918, від 03.06.2013 № РН-0000956, № РН-0000957, від 11.06.2013 № РН-0001019, від 13.06.2013 № РН-0001035, від 17.06.2013 № РН-0001063, від 20.06.2013 № РН-0001092, від 25.06.2013 № РН-0001127, від 26.06.2013 № РН-0001139, № РН-0001142, від 08.07.2013 № РН-0001221, № РН-0001222, від 09.07.2013 № РН-0001230, від 10.07.2013 № РН-0001256, № РН-0001257, № РН-0001258, від 11.07.2013 № РН-0001275, від 18.07.2013 № РН-0001331, від 23.07.2013 № РН-0001382, № РН-0001383, від 24.07.2013 № РН-0001393, від 25.07.2013 № РН-0001407, від 29.07.2013 № РН-0001431, № РН-0001432, від 01.08.2013 № РН-0001468, від 08.08.2013 № РН-0001535, від 15.08.2013 № РН-0001615, від 19.08.2013 № РН-0001631, від 22.08.2013 № РН-0001660, від 29.08.2013 № РН-0001713, від 09.09.2013 № РН-0001806, від 13.09.2013 № РН-0001860, від 16.09.2013 № РН-0001871, від 17.09.2013 № РН-0001881, від 17.09.2013 № РН-0001883, від 23.09.2013 № РН-0001951, від 27.09.2013 № РН-0002011, від 30.09.2013 № РН-0002015, від 04.10.2013 № РН-0002071, від 09.10.2013 № РН-0002104, від 10.10.2013 № РН-0002128, від 11.10.2013 № РН-0002144, від 24.10.2013 № РН-0002241, від 30.10.2013 № РН-0002300, від 04.11.2013 № РН-0002332, від 05.11.2013 № РН-0002336, № РН-0002337, № РН-0002338, від 07.11.2013 № РН-0002376, від 13.11.2013 № РН-0002433, від 18.11.2013 № РН-0002467, від 20.11.2013 № РН-0002486, № РН-0002487, № РН-0002488, № РН-0002489, від 27.11.2013 № РН-0002576, № РН-0002578, від 29.11.2013 № РН-0002610, від 06.12.2013 № РН-0002666, від 26.12.2013 № № РН-0002871, від 21.01.2014 № РН-0000066, завірені копії яких долучені до матеріалів справи, поставив відповідачу товар на загальну суму 223 471,45 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторів та скріплені печатками сторін.

В період з 31.08.2012 року по 30.11.2013 року, відповідачем здійснено повернення позивачу товару на загальну суму 8847,49 грн. згідно накладних від 31.08.2012 року № 6300, від 04.09.2012 року № 4351, від 03.10.2012 року № 3214, від 16.04.2012 року № 1417, від 12.08.2013 року № 2478, від 09.09.2013 року № 6498 та від 30.10.2013 року № 8129.

Відповідачем отриманий від позивача товар оплачено на суму 177 904,84 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 36 719,12 грн.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на відсутність заборгованості за отриманий товар, оскільки ним в період з 11.10.2013року по 26.06.2014 року було сплачено 44062,86 грн., які не враховані позивачем.

У зв'язку з чим, позивачем 22.10.2014 року надані пояснення на відзив відповідача, в яких відображені всі поставки за весь період Договору на загальну суму 223471,45 грн. з яких повернуто товар на суму 8847,49 грн. та оплачено товар на суму 177904,84 грн., при цьому враховано оплати, на які посилається відповідач.

Таким чином, за наданими позивачем доказами та поясненнями підтверджується заборгованість відповідача в сумі 36719,12 грн. як заявлено в позові.

В той же час, відповідач у відзиві не наводить пояснень щодо загального обсягу поставок за Договором та оплати товару за його даними, не наводить контррозрахунку позову. Тому не можливо встановити за які періоди і за якими накладними здійснювались проплати, на які посилається відповідач, враховуючи також, що в платіжних дорученнях в призначенні платежу не зазначено номерів видаткових накладних. Таким чином, відповідачем не спростовано викладені в позові обставини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Положеннями частини 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість відповідача в сумі 36 719,12 грн. за поставлений товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 36 719,12 грн., який підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 4244,85 грн. пені, 592,41 грн. 3% річних, 3508,00 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Згідно із пунктом 3.8. Договору, за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення статтю 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені здійснено позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (статі 612, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3 % річних, інфляційного збільшення суми боргу та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Враховуючи наведене вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4244,85 грн. пені, 592,41 грн. 3% річних, 3508,00 грн. інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Леніна, 22, код 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГРЕМІ» (03151, м. Київ, вул. Донецька, 37/19, літера А, офіс 100, код 32768874) заборгованість у сумі 36 719 (тридцять шість тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 12 коп., пеню у сумі 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 85 коп., три відсотка річних у сумі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) гривні 41 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі 3508 (три тисячі п'ятсот вісім) гривень 00 коп. та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 20.11.2014 р.