Рішення

від 17.11.2014 по справі 912/3281/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 рокуСправа № 912/3281/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3281/14

за позовом: публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр", м. Гайворон, Кіровоградська область

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Голованівський райавтодор", м. Кіровоград

про стягнення 12 737,37 грн.

Представники сторін:

від позивача - Козачук Ю.С., довіреність № 2833 від 20.12.13;

від відповідача - Шкуруп А.О., довіреність № 100 від 18.09.14.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Гайворонський спеціалізований кар'єр" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою №1100 від 23.09.2014, яка містить вимогу про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Голованівський райавтодор" (надалі - ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") заборгованості у розмірі 17 737,37 грн., з покладенням на відповідача судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Подання позову обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 11012013 від 11.01.2013 з оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2014 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3281/14.

Заявою від 17.11.2014 позивач зменшив розмір позовних вимог до 12 737,37 грн. (а.с. 51), зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Оскільки згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, то у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

На підставі викладеного, господарський суд вирішує спір з урахуванням заяви позивача від 17.11.2014 про стягнення з відповідача 12 737,37 грн.

ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Голованівський райавтодор" позовні вимоги в сумі 12 737,37 грн. визнано повністю (а.с. 51).

В судовому засіданні 17.11.2014 представник позивача підтримав вимогу про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 12 737,37 грн.; представник відповідача позовні вимоги визнав.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 між публічним акціонерним товариством "Гайворонський спеціалізований кар'єр" (постачальник, позивач) та ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Голованівський райавтодор" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 11012013 (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого, постачальник зобов'язався у межах договірної ціни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно затверджених покупцем параметрів, поставити та передати у власність покупцю продукцію щебінь гранітний, відсів гранітний, пісок (далі - товар), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити такий товар.

Найменування товару, його характеристики, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару за Договором, умови поставки та умови оплати вказуються у відповідних погоджених та підписаних сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору.)

Розділами 3, 4 вказаного Договору сторони визначили об'єм та загальну вартість товару, базисні умови і терміни поставки товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору загальна сума Договору визначається на підставі усіх специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 8.1 даний Договір набирає чинності з моменту підписання їх сторонами і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторонами підписано також Специфікації, що є додатками до договору, якими сторони визначили найменування, кількість ціну та строк поставки товару:

- № 1 від 11.01.2013 на суму 2 730,00 грн.;

- № 2 від 01.02.2013 на суму 8 400,00 грн.;

- № 3 від 16.04.2013 на суму 4 140,00 грн.;

- № 4 від 31.05.2013 на суму 10 440,00 грн.;

- №5 від 01.07.2013 на суму 2 700,00 грн. (а.с. 12,16, 20, 25, 32).

Повноваження філії "Голованівський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на укладення договорів від імені юридичної особи передбачено Положенням про філію, затвердженим наказом ДП "Кіровоградський облавтодор" від 15.12.2010 № 151 і погодженим ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 16.12.2010, а також довіреністю ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК" "Автомобільні дороги України" № 1319 від 18.12.2012, яка видана начальнику філії "Голованівський райавтодор" Бондарук В.В. (а.с. 54-60).

Виходячи з наявності повноважень у керівника філії "Голованівський райавтодор" на укладення договорів від імені ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК" "Автомобільні дороги України", Договір № 11012013 від 11.01.2013 вважається укладеним від імені цієї юридичної особи - ДП "Кіровоградський облавтодор" ПАТ "ДАК" "Автомобільні дороги України".

Положеннями частини 1 ст. 264 Господарського кодексу України встановлено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Як передбачено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, договір поставки є двостороннім та оплатним, за яким в однієї сторони існує обов'язок поставити товар, а в іншої - прийняти такий товар та оплатити його ціну у встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікацій, позивачем здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 26 917,46 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000022 від 25.01.2013 на суму 2 686,52 грн., № РН-0000088 від 28.02.2013 на суму 8 189,16 грн., № РН-0000346 від 30.04.2013 на суму 4 140,00 грн., № РН-0000629 від 11.06.2013 на суму 5 040,00 грн., № РН-0000659 від 27.06.2013 на суму 4 814,82 грн. та №РН-0000931 від 03.07.2013 на суму 2 046,96 грн., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.13, 17, 21, 26, 28, 33), а також довіреностями № 5 від 25.01.2013, №8 від 01.02.2013 та № 29 від 18.04.2013 на ім'я Осіпчук М.А. та № 44 від 03.06.2013 та № 55 від 01.07.2013 на ім'я Бугаєнко Г.С. (а.с. 15, 19, 23, 29, 35).

Враховуючи умови Договору, положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, вказані вище докази - накладні і довіреності є належними та допустимими доказами, які підтверджують поставку позивачем товару та отримання його відповідачем.

Господарський суд також враховує, що за вимогами Податкового кодексу України (ст. 201) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З викладеного слідує, що податкова накладна - це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Відсутність податкової накладної не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на кожну поставку товару за видатковими накладними оформлено податкові накладні, які включені до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 14, 18, 22, 27, 29, 34).

Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався з порушенням договірних строків оплати та не в повному обсязі.

Так, відповідачем здійснено наступну оплату вартості отриманого товару:

-16.04.2013 в сумі 4 140,00 грн., згідно рахунку-фактури № 149 від 16.04.2013;

-31.05.2013 в сумі 5 040,00 грн., згідно рахунку-фактури № 247 від 31.05.2013.

Крім того, за твердженням позивача станом на 01.01.2013 у відповідача була наявна переплата в розмірі 0,09 грн.

Отже, заборгованість відповідача на час подання позову становила 17 737,37 грн. (26 917,46 грн. (вартість Товару) - 9 180,00 грн. (оплата) - 0,09 грн. (переплата)).

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву № 1349 від 17.11.2014 повідомлено про те, що платіжним дорученням № 35 від 02.07.2014 було частково сплачено борг в сумі 5 000,00 грн. (а.с. 52), у зв'язку з чим позивачем згідно заяви від 17.11.2014 року зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення вартості неоплаченого товару до 12 737,37 грн. (а.с. 50).

Наявність заборгованості в розмірі 12 737,37 грн. відповідачем визнано, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 53).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги визнано, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр" про стягнення боргу в сумі 12 737,37 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, ідентифікаційний код 32039992) в особі філії "Голованівський райавтодор" (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код 26177196) на користь публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, пров. Кар'єрський, 2, ідентифікаційний код 20657268) заборгованість в сумі 12 737,37 грн., а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.11.2014.

Суддя В.В.Тимошевська