Рішення

від 18.11.2014 по справі 924/1441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2014 р.Справа № 924/1441/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МКП РЕАЛ", смт. Коцюбинське, Київська область

до публічного акціонерного товариства агрофірма "Авіс", с. Гуменці, Кам'янець-Подільський район

про стягнення 105 313, 44 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Трошкін С.А. за довіреністю

від відповідача - Сидоренко О.Е. за довіреністю

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилася внаслідок неналежного виконання договору № 03 - 0412 від 3 квітня 2012 року в розмірі 105 313, 44 грн., з яких: 88 041, 74 грн. основний борг, 5 977, 19 грн. 3% річних, 11 294, 51 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків, а нарахування річних та інфляційних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову, в частині стягнення річних у розмірі 5 977, 19 грн. та інфляційних у розмірі 11 294, 51 грн. Решту вимог представник позивача просив задовольнити. Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог .

Враховуючи, що відмова від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству України, не порушує права та інтереси третіх осіб, вона судом прийнята.

Згідно п. 4 ч. ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Враховуючи вищевказану норму та прийняття судом відмови від частини позовних вимог, провадження у справі, в частині стягнення річних та інфляційних підлягає припиненню. Решта вимог судом розглянута на загальних підставах.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

З матеріалів справи вбачається.

3 квітня 2012 року між сторонами укладено договір № 03 - 0412, яким встановлено, що в порядку та на умовах визначених даним договором замовник (відповідач) доручає, а підрядник на свій ризик зобов'язується виконати наступні роботи: покриття пінополіуретаном щільністю 45, товщиною 80 мм. холодильних камер №, № 1, 2, 3, 5, 6 коридорів та вертикальних опор складу тривалого зберігання яйця в с. Гуменці, Кам'янець - Подільського району, ПАТ Агрофірми „Авіс".

За п. 2.1. договірна ціна є динамічною. Загальна вартість робіт складає 848 000 грн., в тому числі ПДВ, що складається з договірної ціни та кошторису, які є невід'ємними частинами договору. Замовник перераховує на поточний рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 500 000 грн. (п. 2.2.1.). Остаточний розрахунок між замовником та підрядником здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі робіт (п. 2.2.2.).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними зобов'язань, передбачених договором та доповненнями до нього (п. 9.7.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Крім того, до справи додано підписану обома сторонами та скріплену їх печатками договірну ціну, розмір якої складає 848 041, 87 грн.

Факт виконання позивачем обумовлених договором робіт на суму 848 041, 74 грн. та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаним обома сторонами (та скріпленим їх печатками) актом приймання виконаних робіт від 30 травня 2012 року.

Про часткову (в розмірі 760 000 грн.) оплату виконаних робіт свідчать виписки банку від 6 квітня 2012 року на суму 400 000 грн., від 9 квітня 2012 року на суму 100 000 грн., від 24 квітня 2012 року на суму 160 000 грн., від 17 травня 2012 року на суму 100 000 грн., а також звіти про кредитні операції за рахунками позивача на суми: 400 000 грн., 100 000 грн., 160 000 грн., та 100 000 грн. з такими ж датами операцій, як і в виписках.

Крім того, в справу надано:

- копію претензії позивача від 29 травня 2013 року № 7, адресованої відповідачу з вимогою оплати боргу за договором ( з доказами електронного відправлення);

- копію листа - відповіді № 765 від 4 червня 2013 року, де відповідач вказує, що претензія не відповідає нормам законодавства - ст. 6 ГПК України (з доказами поштового відправлення - конверт);

- копія вимоги позивача від 17 вересня 2014 року, адресованої відповідачу з проханням виплатити борг за договором ( з доказами направлення: опис кореспонденції із штампом пошти, фіскальний чек № 7082 та рекомендоване повідомлення про вручення).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір підряду, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторонни (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору виконав роботи на суму 848 041, 74 грн., що підтверджується актом прийому - передачі, який підписаний обома сторонами. Докази наявності претензій по якості робіт у справі відсутні.

Обов'язок оплати (остаточний розрахунок) робіт, відповідно до договору, виникає у відповідача протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт, тобто, враховуючи дату підписання акту - 14 червня 2012 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата, станом на вищевказану дату проведена частково на суму 760 000 грн., що підтверджується виписками банку від 6 квітня 2012 року на суму 400 000 грн., від 9 квітня 2012 року на суму 100 000 грн., від 24 квітня 2012 року на суму 160 000 грн., від 17 травня 2012 року на суму 100 000 грн., а також звітами про кредитні операції за рахунками позивача на суми: 400 000 грн., 100 000 грн., 160 000 грн., та 100 000 грн. з такими ж датами операцій, як і в виписках. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати в повному обсязі пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (848 041, 74 грн. - загальна вартість робіт мінус 760 000 грн. часткової оплати) 88 041, 74 грн. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховується визнання відповідачем позову, в частині основного боргу, що в силу ст. 78 ГПК України є підставою для задоволення позову.

Загалом, враховуючи припинення провадження в частині стягнення річних і інфляційних, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, судом відмічається, що судові витрати, в частині припинення провадження у справі покладаються на позивача, з урахуванням положень п. 5.1. постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21 лютого 2013 року, де вказано, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у п. 5 ч. 1 цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 ЦПК України і ст. 157 КАС України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства агрофірми "Авіс" (вул. Вербицьке шосе, 1, с. Гуменці, Кам"янець - Подільський район, Хмельницька область, рахунок 260010400054 у філії ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в м. Києві, код банку 380054, код 21332083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Реал" (вул. Пономарьова, 6 / 1, кв. 45, смт. Коцюбинське, Київська область, рахунок 26005060743568 в Коцюбинському відділенні Київського регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк", код банку 321842, ЄДРПОУ 37547965) 88 041, 74 грн. основного боргу та 1 769, 27 грн. судового збору.

Провадження у справі, в частині стягнення річних у розмірі 5 977, 19 грн. та інфляційних у розмірі 11 294, 51 грн. - припинити.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2014 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу 3 - відповідачу