Рішення

від 20.11.2014 по справі 925/1967/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 925/1967/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РУНО-2», м. Київ, пр-т Московський, буд. 21

до приватного підприємства «Київдніпрооптпостач», м. Черкаси, вул. Вернигори, буд. 17, кв. 25

про стягнення 11 100,00 грн. безпідставно отриманих коштів,

за участю представників сторін:

від позивача: Матвієнко О.С. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руно-2» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Київдніпрооптпостач» про стягнення 11100 грн. безпідставно отриманих коштів. Позивачем 22.09.2014р. була розміщена об'ява на Інтернет-ресурсі prom.ua про готовність придбати великий об'єм тканини (від 1000 погонних м) для пошиття амуніції для армії. На об'яву по вказаному телефону відгукнувся ніби-то менеджер ПП «Київдніпрооптпостач» з пропозицією продати необхідну тканину. Від цієї особи позивач дізнався і платіжні реквізити.

25.09.2014р. позивач платіжним дорученням №170 перерахував відповідачу 11100 грн., без отримання рахунку на оплату, без укладення письмового двостороннього договору, без перевірки правоздатності особи, що надала пропозицію.

В подальшому відповідач тканину не поставив, телефони вимкнув, спілкування уникає.

Позивач вважає своє право порушеним та просить примусово стягнути безпідставно отримані відповідачем кошти, оскільки жодних підстав для їх отримання немає, а виконання відповідачем зобов'язання втратило для позивача інтерес.

Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В судовому засіданні заперечив отримання письмового рахунку від відповідача на оплату тканини. Вказує на відсутність підстав у відповідача на отримання коштів від позивача та незаконність заволодіння відповідачем цими коштами. Проведеною перевіркою позивач встановив, що відповідач не перебуває за вказаною ним адресою. Підставу повернення коштів обґрунтовує з посиланням на норми ст.ст. 11 та 1212 ЦК України. Відповідач не мав на меті виконувати зобов'язання та передавати тканину, про що свідчить ухилення від спілкування.

Відповідач в засідання не з'явився, свого представника не направив. Вимоги позивача не заперечив.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу, повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання, за зазначеною адресою не проживає».

Суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі положень ст. 75 ГПК України.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання.

Між сторонами не укладалось письмового договору (правочину) купівлі-продажу, постачання тощо на придбання за плату тканини визначеного та погодженого сторонами асортименту та належної якості.

Позивач заперечив отримання рахунку від відповідача на оплату в вересні 2014р. придбання тканини (болоні, палатки). Відповідачем не спростовані заперечення позивача та не доведено вручення позивачу відповідного рахунку на оплату.

11100 грн. позивачем перераховані на підставі усно вказаних представником відповідача реквізитів, платіжним дорученням №170 від 25.09.2014р.

Відповідачем не доведено підстав отримання спірних коштів та наміру передати позивачу обумовлений об'єм тканини належної якості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 ЦК України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Факту укладення між учасниками спору угоди щодо купівлі-продажу тканини судом не встановлено.

Суд зазначає, що після перерахування спірних коштів господарському товариству, учасниками відносин жодних дій щодо оформлення та виконання договірних відносин між собою у встановленому порядку не вчинялось, зважаючи на що, кошти в сумі 11100,00 грн. перераховані відповідачу на підставі усно вказаних реквізитів від імені відповідача.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із зазначеної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Наведені обставини відносяться до даних спірних правовідносин. Таким чином, перераховані відповідачу грошові кошти згідно платіжного доручення від 25.09.2014р. №170 на загальну суму 11100,00 грн. за відсутності оформлення договірних відносин між сторонами, можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача без достатніх правових підстав, оскільки позивач втратив інтерес до виконання відповідачем зобов'язання в натурі, а відповідач не вчинив юридично значимих дій для настання відповідних правових наслідків правочину чи договору.

Суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував та довів свої позовні вимоги про стягнення з відповідача 11100,00 грн., що отримані ним без достатніх правових підстав.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Вимоги позивача підтверджені документально, та ґрунтуються на приписах законодавства, яке регламентує спірні правовідносини.

Позовні вимоги належить задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 11100 грн. безпідставно отриманих коштів.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача приватного підприємства «Київдніпрооптпостач», м. Черкаси, вул. Вернигори, буд. 17, кв. 25, код ЄДРПОУ 35384839, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РУНО-2», м. Київ, пр-т Московський, буд. 21, код ЄДРПОУ 38886031, номер рахунку в банку невідомий

11100 грн. безпідставно отриманих коштів та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 21.11.2014р.

Суддя Г.М. Скиба