Ухвала

від 19.11.2014 по справі 905/3877/14-908/5055/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.11.2014 Справа № 905/3877/14-908/5055/14

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріус» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7-А, офіс 8-6)

до Приватного підприємства «Спортивно-професійний клуб єдиноборств «Мангуст» (83049, м. Донецьк, вул. Воїнська, 36)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2014 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріус» про стягнення з Приватного підприємства «Спортивно-професійний клуб єдиноборств «Мангуст» заборгованості в сумі 70301,79грн.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Листом Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212 повідомлено реквізити рахунку для зарахування судового збору, а саме: код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»:

Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001

Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку: 31215206783007

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заяви) оплачується судовим збором.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, в якості доказу сплати судового збору, позивачем було надано платіжне доручення № 158 від 04.06.2014 р. про сплату 1827,00 грн. судового збору, в якому зазначені такі реквізити: Отримувач Київське УК/Київськ. Р-н , Банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області ; рахунок 31217206783006 .

При цьому, доказів сплати судового збору за реквізитами, наведеними у листі Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212, заявником суду не надано.

Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказаний документ як належний доказ сплати позивачем судового збору.

Суд звертає увагу заявника на те, що він має право звернутися до суду із заявою про повернення йому із Державного бюджету України суми сплаченого судового збору, долучивши при цьому до заяви оригінал платіжного доручення.

Крім того, судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (далі - Інструкція).

Так, пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

В даному випадку, на платіжному дорученні № 158 від 04.06.2014 р. реквізити «підпис» та «печатка» платника не заповнені. Також, на зворотному боці платіжного доручення відсутня відмітка про зарахування коштів до Державного бюджету України . Крім того, дане платіжне доручення не засвідчене підписами керівника (або його заступника) і головного бухгалтера (або його заступника) банку.

На платіжному дорученні міститься лише печатка банку з підписом працівника банку без зазначення його посади та прізвища.

Таким чином, надане заявником платіжне доручення оформлене з порушенням вимог діючого законодавства та не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

ТОВ «Пропріус» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою, яка має вихідний номер 6273 та датована 07.11.2014 року (дата та номер наявні на першому аркуші позовної заяви).

До позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу, надано квитанцію про направлення позовної заяви кур'єрською службою Weltex № 00482676-AAWH від 07.11.2014 р.

З урахуванням вищевказаних положень законодавства та зважаючи на те, що єдиним та допустимим доказом направлення копії позовної заяви відповідачу є Опис вкладення у цінний лист, квитанція про направлення позовної заяви кур'єрською службою, не може розглядатись як належний доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу, оскільки з неї не вбачається, який саме документ було направлено відповідачу. Вказана квитанція не свідчить про отримання відповідачем саме копії позовної заяви з додатками, оригінал якої надійшов до господарського суду, оскільки не містить посилання на факт направлення відповідачу копії позовної заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви відповідачу.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ТОВ «Пропріус» про стягнення з ПП «Спортивно-професійний клуб єдиноборств «Мангуст» заборгованості в сумі 70301,79грн., підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріус», м. Київ повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 32 аркушах (в т.ч. оригінали: платіжне доручення № 158 від 04.06.2014 р. про сплату 1827,00 грн. судового збору, квитанція про направлення позовної заяви кур'єрською службою Weltex № 00482676-AAWH від 07.11.2014 р.).

Суддя М.В. Мірошниченко