Постанова

від 18.11.2014 по справі 822/4586/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 822/4586/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до приватного підприємства "З Т" про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ :

В поданій до суду позовній заяві Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому просить припинити юридичну особу - приватне підприємство "З Т" (далі - ПП "З Т") на підставі ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року №755-ІV (далі - Закон України №755-ІV) у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) запису про відсутність зазначеного товариства за місцезнаходженням.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. 18.11.2014 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№36323 від 18.11.2014) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання також не з'явився.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що приватне підприємство "З Т" (код ЄДРПОУ 32342602), як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 13.01.2003, за адресою: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Театральна 42/1, кв.2, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекцій у м.Хмельницькому з 16.01.2003 року.

09.10.2014 року державним реєстратором до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність відповідача за місцезнаходженням.

Позивач до суду звернувся з позовом про припинення юридичної особи - ПП "З Т" на підставі ч.2 ст.38 Закону України №755-ІV, а саме у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність зазначеного підприємства за місцезнаходженням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, регулює Закон України №755-ІV .

За змістом ч.2 ст. 38 Закону України №755-ІV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Підставою для звернення позивача до суду з позовом про припинення ПП "З Т" слугувала наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п.8 ч.1 ст.3 КАС України позивач є суб'єктом владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Статус органів державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України передбачений обов'язок посадових осіб контролюючих органів дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Таким чином, з урахуванням положень Конституції України та КАС України, позивач, як суб'єкт владних повноважень, наділений правом щодо звернення до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства лише на виконання повноважень, наданих йому Податковим кодексом України та іншими законами України, і лише у тих правовідносинах, у яких зазначений орган виконує контролюючі функції.

В силу п.1.1 ст.1 ПК України, державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

За визначенням пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Функції контролюючих органів у сфері адміністрування податків, зборів, платежів визначені п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України, а права, якими наділені контролюючі органи для здійснення функцій, визначених законом, встановлені ст.20 цього Кодексу.

Пунктом 11.30 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 р. за №503/25280 (далі - Порядок), передбачено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник контролюючого органу приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду з позовною заявою про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

При цьому, пунктом 1.2 Порядку визначено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, податковим законодавством передбачено, що органи доходів і зборів наділені правом звернення до суду з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України №755-ІV, а лише в тих, коли податкові органи діють на виконання покладених на них функцій щодо адміністрування податків, зборів, платежів.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 12.05.2011 року по справі №К-15272/09.

Тому, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання з підстав, що не пов'язані з неподанням таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, лише у випадку здійснення юридичною особою діяльності, що заборонена законом і спрямована на порушення правил оподаткування, зокрема, на умисну несплату податків.

При цьому, з урахуванням положень ст.ст.69-70 КАС України позивач, який звернувся до суду з позовом про припинення такої юридичної особи, повинен довести, що її діяльність спрямована саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на умисну несплату податків. В ухвалі від 02.07.2014 року по справі К/9991/33756/11 Вищий адміністративний суд України також вказав на обов'язок податкового органу обґрунтувати наявність факту порушення юридичною особою правил оподаткування.

Натомість, позивач не довів суду, що наявність в ЄДР запису про відсутність відповідача за його місцезнаходженням свідчить про здійснення ним діяльності, безпосередньо спрямованої на порушення податкового законодавства, в тому числі на ухилення від оподаткування.

Крім того, позивач не надав суду доказів щодо призначення та проведення перевірки відповідача, здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, встановлення фактичного місцезнаходження - проживання посадових осіб та засновників, притягнення їх адміністративної відповідальності.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач своєчасно подає податкову звітність, а відсутність господарської діяльності за певний звітний період, є лише недосягненням на цей період мети діяльності підприємства, та не може бути доказом здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам, або такої, що суперечить нормам закону.

Згідно до ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги державної податкової інспекції у м.Хмельницькому безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 41, 86, 104, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до приватного підприємства "З Т" про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк