Постанова

від 12.11.2014 по справі 814/3104/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 листопада 2014 року Справа № 814/3104/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-Енерго", вул. Мала Морська, 108, оф.602, м. Миколаїв, 54002

доДержавної поадткової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 30127,50 грн., В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-Енерго" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002542202 від 26.09.2014р., яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 120510,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30127,50грн. (а.с.4-9).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли хибних висновків щодо завищення податкового кредиту у перевіряємому періоді, що був сформований за рахунок господарських операцій з ПП "Стрікс". Так, позивач зазначає про реальність та товарність господарських операцій, здійснених з вищезазначеним контрагентом та про надання перевіряючим документів первинного бухгалтерського обліку в повному обсязі під час проведення перевірки. А відтак, вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно та має бути скасовано (а.с. 4-9, 144-148 ).

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях. (а.с. 138-141 ).

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача Навратюк О.М. при розгляді питання про розгляд справи в порядку письмового провадження зазначив, що цілком покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст.122 та ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

В період з 28.08.14р. по 03.09.14р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентом ПП "Стрікс" (код за ЄДРПОУ 38996759) за червень 2014 року.

26.09.14р., на підставі акту перевірки №2163/14-04-22-02/34319349 від 10.09.14р. (а.с.10-20) відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002542202 (а.с. 21 ), яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 120510,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30127,50грн.

Згідно вказаного акту відповідачем встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 та п.200.1, 200.2 ст.200 ПКУ в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок ПП "Стрікс" по операціям, реальність здійснення яких, на думку відповідача, не доведена (а.с. 20 ).

Висновок відповідача про недоведення реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Стрікс" ґрунтується на висновках акту ДПІ у Шевченковському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Стрікс" (код ЄДРПОУ 38996759) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень, травень та червень 2014р." №1908/26-59-22-08/38996759 від 18.08.14р. (а.с. 17 ).

Крім того, висновок про недоведення реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Стрікс" обґрунтовано тим, що один з постачальників ПП "Стрікс" - ПП "Фієста-Торг" (код за ЄДРПОУ 39130940) - має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності (а.с. 17-18 ).

Суд критично оцінює таку правову позицію відповідача, з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За даним адміністративним позовом суд не розглядає питання щодо недійсності або нікчемності правочину, він з'ясовує, чи мали місце порушення законодавства, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, чи воно винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень ст.134, 138 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135-137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138-143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених ст.152 ПКУ. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

Так, судом встановлено, що позивач здійснює діяльність з електромонтажних робіт, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому вказаний вид діяльності зазначений як основний (а.с .23-24 ).

В червні 2014 року позивач здійснював закупівлю комплектуючих для виробництва електрообладнання у ПП "Стрікс" відповідно до договору №26/06-14 від 03.06.2014р. та специфікацій до нього (а.с .25-28 ).

Відповідно до умов п.2.5. Договору поставка обладнання здійснювалась шляхом самовивезення товару позивачем зі складу ПП "Стрікс" в м.Києві.

За вказаний період позивач отримав від ПП "Стрікс" електрообладнання на суму 723061,58грн., у т.ч. ПДВ 120510,26грн., що підтверджується наданими копіями видаткових накладних №429 від 26.06.14р. та №430 від 27.06.14р., а також витягом з журналу реєстрації та обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с .29-35 ).

Оплата отриманого від ПП "Стрікс" товару була здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 26.06.14р., №89 від 14.07.14р., №124 від 29.07.14р., №149 від 08.08.14р. та №188 від 01.09.14р. (а.с. 36-40 ).

Доставка придбаного у ПП "Стрікс" товару здійснювалась ліцензованим перевізником - ТОВ "Електрім-2000" (а.с .42 ) - відповідно до разового договору-заявки на транспортні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №06-2014 від 24.06.14р., що підтверджується товарно-транспортною накладною №54/1 від 27.06.14р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ЭЛ-0000263 від 07.08.14р. та податковою накладною №6 від 07.08.2014р. (а.с. 41, 44-46 ).

Оплата наданих транспортних послуг була здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №199 від 04.09.14р. (а.с. 47 ).

Зберігання товару підтверджується договором суборенди нежитлового (складського) приміщення від 01.07.12р. та оборотно-сальдової відомості по рахунку 20 (ТМЦ, місця зберігання) (а.с. 48-112).

Крім того в подальшому придбані електротовари були використані позивачем в своїй господарській діяльності, що підтверджується наданими доказами, а саме (а.с .113-135 ):

- відповідно до договору №11Н-252 від 11.06.14р. з ТОВ "Термінал-Укрхарчосбутсировина" придбане електрообладнання було використане для виготовлення розподільчих пристроїв (РУ-0,4 та РУ-10) та конденсаторних установок;

- згідно договору №3/12 від 11.02.14р. з ТОВ "Термінал-Укрхарчосбутсировина" придбане електрообладнання було використане для виготовлення щитів аварійного освітлення, щитів освітлення тощо, які також було встановлено на комплексі по перевалці рідких харчових вантажів;

- відповідно до договору №133-СП від 04.04.14р. з ПАТ "Головний інститут проектування заводів сільськогосподарського та продовольчого машинобудування" придбане електрообладнання було використане для виконання електромонтажних робіт при реконструкції причалу №15 ДП "Миколаївський морський торговий порт";

- копії попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції (а.с. 167-174 ); копії нарядів-допусків на виконання будівельно-монтажних робіт №№ 104 від 22.07.14р., 159 від 25.09.14р., 170 від 29.09.14р. (а.с. 175-177 ); копії посвідчень та перепусток робітників ТОВ «Схід-Захід-Енерго» (а.с.178-180); копія витягу з журнал інструктажу робітників позивача з техніки безпеки (а.с. 181-182 ); копія податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) ПП «Стрікс» за 2 кв. 2014р. (а.с. 161 ); копія листа ПП «Стрікс» №5 від 25.08.2014р. та копія акту звірки між позивачем та ПП «Стрікс» станом на 06.10.14р. (а.с. 162-163 ).

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що факт придбання позивачем товарів у свого контрагента підтверджується, крім іншого, зазначеними документами та фактом подальшого використання товарів в своїй господарській діяльності.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Крім того, всі вказані господарські операції позивача та його безпосереднього контрагента відповідають їх офіційно задекларованим видам діяльності.

Суд також зазначає, що позивач та його безпосередній контрагент були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ на момент вчинення господарських операцій. Щодо них відсутні рішення судів (вироки) про визнання угод недійсними або притягнення до відповідальності їх посадових осіб (доказів про інше відповідачем суду не надано).

Відповідачем не надано суду також будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, вироків суду та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Безпідставним, на думку суду, є також посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1908/26-59-22-08/38996759 від 18.08.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Стрікс" (код ЄДРПОУ 38996759) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період березень, квітень, травень та червень 2014 року" (а.с.17).

Відповідно до положень п.73.5. ст.73 ПКУ вказаний акт про неможливість проведення зустрічної перевірки не може підтверджувати нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Стрікс".

Так, п.73.5. ст.73 ПКУ встановлено, що зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок має складатися довідка.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджений Постановою КМУ №1232 від 27.12.10р. (надалі - Порядок).

Згідно пункту 2 вказаного Порядку "зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань". Зустрічна звірки проводиться органом державної податкової служби, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, на запит органу державної податкової служби, який здійснює перевірку платника податку.

Враховуючи вимоги пп.39.5.2.14. п.39.5. ст.39, п.73.5. ст.73 ПКУ та Порядку акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1908/26-59-22-08/38996759 від 18.08.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Стрікс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період березень, квітень, травень та червень 2014 року" не є належним та допустимим доказом та не може підтверджувати висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПКУ, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та результатів його безпосередньої господарської діяльності.

В той же час, судом встановлено, що відповідач дійшов певних висновків без достатньої мотивації, без дослідження всіх первинних документів позивача, а також із застосуванням припущень.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним контрагентом або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в п.71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011р. у справі №К-12509/08, постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. по справі К/9991/50772/12.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду ґрунтовних доводів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, також не доведено наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-Енерго" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002542202 від 26.09.2014р. Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 120510,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 30127,50грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Захід-Енерго" (код ЄДРПОУ 34319349) сплачений судовий збір в розмірі 301грн. 28коп.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України .

Суддя Н. В. Лісовська