Рішення

від 18.11.2014 по справі 902/1520/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 листопада 2014 р.

Справа № 902/1520/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача : Мусійко Т.В. - за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ - Машкомплект" (пров.Польовий, 6, м. Київ, 03057) до :Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (вул.40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036) про стягнення 11078,40 грн. - основного боргу, згідно видаткових накладних № РН-0000972 від 03.11.2011 р., № РН-0000599 від 17.07.2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвал суду від 29.10.2014 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві та вручена відповідачеві 03.11.2014 р., що стверджується поштовим повідомленням.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно до положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами. Відтак підлягає задоволенню усне клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, оглянувши оригінали видаткових накладних, довіреностей, рахунків - фактур, банківських витягів, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до вичновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 11 078,40 грн. - основного боргу, згідно видаткових накладних № РН-0000972 від 03.11.2011 р., № РН-0000599 від 17.07.2013 р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

03.11.2011 р. та 17.07.2013 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 792 грн., що стверджується копіями видаткових накладних № РН-0000972 від 03.11.2011 р. на суму 5232 грн., в тому рахунку, ПДВ - 872 грн., № РН-0000599 від 17.07.2013 р. на суму 7560 грн., в тому рахунку, ПДВ - 1260 грн.

Отримання відповідачем товару на суму 12 792 грн. також стверджується копіями довіреностей № 1264 від 03.11.2011 р., виданої на Сінолуп В.К. та № 578 від 17.07.2013 р., виданої на Шатайло А.І.

Позивач виставив відповідачеві рахунки - фактури на оплату № СФ-001150 від 11.10.2011 р., № СФ-000678 від 04.06.2013 р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, на суму 1713, 60 грн., що стверджується банківськими виписками.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 11 078, 40 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 5 від 06.02.2014 р. про оплату заборгованості в сумі 11 078, 40 грн., яка отримана відповідачем 11.02.2014 р., що стверджується копією поштового повідомлення, фіскального чеку.

Між сторонами згідно видаткових накладних № РН-0000972 від 03.11.2011 р., № РН-0000599 від 17.07.2013 р. виникли фактично правовідносини купівлі - продажу, поставки товару, оскільки в вказаних накладних вказано найменування, кількість товару, його ціна, сума без ПДВ і накладні про отримання товару підписані повноважними особами відповідача на підставі довіреностей, це розцінюється судом як досягнення між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) всіх істотних умов необхідних для договору купівлі - продажу.

Згідно ст. 655, ст.712 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 205 та ст. 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 11 078,40 грн. - основного боргу, згідно видаткових накладних № РН-0000972 від 03.11.2011 р., № РН-0000599 від 17.07.2013 р. та про задоволення позову.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю. Судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", код ЄДРПОУ 03449841 (вул.40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ - Машкомплект", код ЄДРПОУ 30116967(пров.Польовий, 6, м. Київ, 03057) 11 078,40 грн. - основного боргу, судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.11.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 21.11.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул.40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036)