Рішення

від 20.11.2014 по справі 904/7766/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.14 Справа № 904/7766/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Фермерського господарства "Мета", с. Вишнівка, Ічнянський район, Чернігівська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 78419, 83 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Савченко О.А. - адвокат за договором № 48/14 від 26.09.14

від відповідача-1: Сліпець Б.О. - адвокат за договором № 60 від 15.11.14

від відповідача-2: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Фермерського господарства "Мета" та відповідача-2: "Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" про солідарне стягнення 62879, 41 грн. проіндексованої суми боргу, 14135, 64 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1404, 78 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 12820-С від 25.12.2013 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар та відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки № 12820-ПОР від 25.12.2013.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.10.2014.

24.10.2014 позивач надіслав до суду клопотання, в якому просить стягнути з відповідача-1 витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн.

24.10.2014 позивач надіслав пояснення, в яких повідомляє, що не має можливості надати акт звірки взаємних розрахунків та зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків не є первинним бухгалтерським документом та не має юридичної сили доказу.

24.10.2014 відповідач-2 надіслав заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

24.10.2014 відповідач-2 надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

27.10.2014 відповідач-1 надіслав заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 розгляд справи відкладений на 17.11.2014 та ухвалою від 17.11.2014 розгляд справи відкладено на 19.11.2014.

19.11.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача-1, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що позивачем не виконано своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.12.2013 № 12820-С, оскільки останній не надав відповідачу-1 документи, що підтверджують належну якість товару.

Також, відповідач-1 вважає позовні вимоги в частині відшкодування витрат на оплату послуг адвоката наданих у межах даної справи такими, що не підлягають задоволенню, оскільки наявність акту прийому-передачі вказаних послуг від 24.10.2014 свідчить про завершення договірних відносин між позивачем та адвокатським об'єднанням і припинення надання таких послуг у справі після 24.10.2014.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 19.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - позивач, продавець) та Фермерським господарством "Мета" (далі - відповідач-1, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 12820-С (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - (долар США або Євро). Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього договору (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації (ях) до договору.

Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах слати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару у специфікації - строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись (неправомірно користування) по ставці згідно п. 7.2 (протягом 10- ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3 договору (п. 4.2 договору).

Специфікаціями № 1 від 25.12.2013 та № 2 від 25.12.2013 сторони погодили поставку гібриду кукурудзи (арк. с. 17-18). Також, даними специфікаціями встановлено, що продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу. з наступним графіком його оплати:

- 30 % від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 01.09.2014;

- решту 70 % від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 10.11.2014.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач-1 прийняв товар на суму 134883, 28 грн., відповідно до видаткових накладних від 27.12.2013 на суму 126848, 92 грн. та від 24.07.2014 на суму 8034, 36 грн., підписаних обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 20-21).

21.07.2014 відповідач-1 здійснив часткове повернення товару на суму 5515, 17 грн., що підтверджується накладною на повернення № 1 (арк. с. 22).

Оплату 30 % вартості всього поставленого товару у розмірі 38810, 44 грн., згідно накладних від 27.12.2013 та від 24.07.2014, у строки встановлені специфікаціями №№ 1, 2 до договору, відповідач-1 не здійснив.

Згідно з п. 4.6 договору оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться у гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7 та згідно способів викладених у пунктах 4.7, 4.8 договору.

Відповідно до п. 4.7 договору, сторонами встановлена зміна ціни на товар: якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування покупцем товарним кредитом (як правомірне користування так і не правомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти (Долар США), що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах. Проіндексована сума вартості Товару у гривні встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1- офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0; А0 - це (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США визначений у Специфікації до договору; (при кожній черговій індексації) - це офіційний курс гривні до іноземної валюти -Долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу), був на місці показника А1; СП- сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на: дату, коли грошові кошти від покупця (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок Продавця; дату, вказану в УМОВАХ ОПЛАТИ у Специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту; дату, будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в УМОВАХ ОПЛАТИ у Специфікації, як строк погашення товарного кредиту; ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу)

У п. 4.8 договору, сторонами встановлено, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п.4.7. договору буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курсу продажу), то продавець має право на індексацію суми вартості товару у гривні (боргу), а покупець зобов'язаний сплатити продавцю уже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно наступної формули:

Проіндексована сума вартості у гривні встановлюється як (М1чА0)хСП=ПСП, де: М1 - міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США визначений у Специфікації до договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу), був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від Покупця (оплата по договору) зараховані на розрахунковий рахунок Продавця;

- дату, вказану в умовах оплати у Специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату, будь-яку послідуючу, яка йде після дати вказаної в умовах оплати у Специфікації, як строк погашення товарного кредиту.;

ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу).

Міжбанківський курс гривні до іноземної валюти США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ЗАТ "ПУМБ", чи/або ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". Банк обирається за вибором Продавця.

Кількість разів при яких може бути задіяна індексація суми вартості товару у гривні (боргу) є необмеженою і прямо пропорційно залежить від кількості разів зміни курсу гривні до іноземної валюти, згідно пунктів 4.7., 4.8. Договору, у періоди: починаючи з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару Покупцю), та протягом користування Покупцем товарним кредитом (як правомірного користування так і неправомірного).

Згідно розрахунку позивача проіндексована сума 30 % вартості поставленого товару складає 62879, 41 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

25.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (далі - відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки № 12820-ПОР (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення Фермерським господарством "Мета", код ЄДРПОУ 33071623 (далі - боржник) його зобов'язань перед кредитором по основному договору, передбачені розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справи, предметами яких, будуть вимоги кредитора, пов'язані з виконанням основного боргу.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки підставою цього договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, зазначена у основному договорі, в тому ж встановленому обсязі, у ті ж встановлені строки, та в тому ж встановленому порядку.

Згідно п. 1.3 договору поруки кредитор та поручитель узгодили , що підписання цього договору поруки, у кредитора та боржника є право змінювати умови основного договору. Цей договір поруки діє на всі зміни, доповнення, додаткові угоди та специфікації до основного договору, які будуть підписані у майбутньому, тобто після підписання цього договору поруки. Поручитель надає свою згоду на зміну основного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Пунктом 1.4 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором по основному договору. При цьому кредитор має право вимагати виконання обсягу частково або в повному обсязі як від боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати вимоги (позовні вимоги) кредитора згідно умов, що передбачені основним договором.

В пункті 5.1 договору поруки, сторони передбачили, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-1 не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати 30 % вартсоті поставленого товару або його повернення на суму 38810, 44 грн., а відтак, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 проіндексованої суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 62879, 41 грн.

У зв'язку з простроченням оплати товару, проданого у кредит, позивачем, на підставі п. 7.2 договору нараховані до стягнення проценти за користування товарним кредитом у сумі 14135, 64 грн.

Частиною 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 договору якщо покупець прострочив оплату, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього договору.

Якщо покупець прострочив оплату, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом (п. 7.3. договору).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, перевіривши правильність нарахування процентів за користування товарним кредитом, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 14135, 64 грн.

Також, у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1404, 78 грн. за період з 02.09.2014 по 03.10.2014.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікації до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 1404, 78 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача-1 витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5000 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання юридичних послуг адвоката у сфері права № 48/14 від 26.09.2014 (арк. с. 39), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1695 від 18.06.2007 (арк. с. 37), додаток № 1 від 03.10.2014 до договору про надання послуг адвоката у сфері права № 48/14 від 26.09.2014 (арк. с. 48), платіжне доручення від 24.10.2014 № 908 на суму 5000 грн. (арк. с. 49), акт приймання-передачі наданих послуг адвоката у сері права від 24.10.2014 (арк. с. 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

Враховуючи наведене, предмет даного спору, складність спору, ціну позову, а також наявність у матеріалах справи документів, що свідчать про понесення позивачем витрат на юридичні послуги в розмірі 5000 грн., господарський суд вважає, що заява про стягнення з відповідача-1 витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню у розмірі 5000 грн.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 1827 грн. та щодо оплати послуг адвоката у сумі 5000 грн. покладаються на відповідача-1 як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 22, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Мета" (16707, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Вишнівка, вул. Перемоги, буд. 112, ідентифікаційний код 33071623) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 34985654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 31320991) проіндексовану суму боргу у розмірі 62879, 41 грн., проценти за користування товарним кредитом у розмірі 14135, 64 грн. та пеню у розмірі 1404, 78 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Мета" (16707, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Вишнівка, вул. Перемоги, буд. 112, ідентифікаційний код 33071623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 31320991) 1827 грн. витрат по сплаті судового збору та 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.11.2014

Суддя В.І. Ярошенко