Рішення

від 20.11.2014 по справі 904/8434/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.14р. Справа № 904/8434/14

За позовом комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСЕЛЯ-НІКОПОЛЬ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Cекретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Петров В.В. - довіреність № б/н від 01.10.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Міська житлово-технічна інспекція" Нікопольської міської ради, м.Нікополь, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя-Нікополь", м.Нікополь, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23867,14грн. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 825 від 24.10.14р. ухвалою суду від 28.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 20.11.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 04.11.14р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 31.11.14р.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 04.11.14р. з відміткою пошти "по даному адресу нет такого".

20.11.14р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.11.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.13р. між комунальним підприємством "Міська житлово-технічна інспекція" Нікопольської міської ради (далі по тексту - позивач, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя-Нікополь" (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено договір №2-13 (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець надає замовнику послуги з періодичної перевірки димових і вентиляційних каналів (далі по тексту - ДВК) у житлових багатоповерхових будинках.

Пунктом 1.2 договору визначено, що послуги з періодичної перевірки ДВК надаються виконавцем замовнику на підставі "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р., з наступними змінами, та "Правил безпеки систем газопостачання України", затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997р.

Пунктом 2.1 договору визначено, що послуги з перевірки ДВК надаються виконавцем замовнику у відповідності до графіку перевірки, який підписується сторонами, і який є невід'ємною частиною договору (Додаток №1). Про зміни у графіку періодичної перевірки замовник повинен письмово попередити виконавця протягом п'яти днів з моменту, коли замовник дізнався про такі зміни.

Пунктом 2.2 договору визначено, що на підставі вимог "Правил безпеки систем газопостачання України" (п.п.4.5.19 та 4.5.22) при перевірці виконавець зобов'язаний перевірити: наявність тяги; відсутність засмічення; герметичність; справність ДВК; відокремленість.

Результати перевірки фіксуються актом періодичної перевірки Ф-2 і актом виконаних робіт, який підписується сторонами, і який є підставою для пред'явлення виконавцем рахунків замовнику (пункт 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що акти періодичної перевірки Ф-2 та акти виконаних робіт надаються замовнику до кінця поточного місяця, але не пізніше, ніж до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору складається з сукупності вартості послуг, наданих за весь період дії договору.

Згідно пункту 3.2 договору вартість послуг, що надається за договором, визначається із розрахунку розміру витрат на обслуговування ДВК, включеного до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному житловому багатоповерховому будинку окремо.

Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунок за договором здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаних сторонами актів періодичної перевірки Ф-2 та актів виконаних робіт, протягом п'яти банківських днів з дати пред'явлення виконавцем рахунку замовнику. При цьому, розмір суми, яка сплачується замовником за послуги не може перевищувати суму отриману замовником від споживачів.

Розділом 4 договору визначено права та обов'язки сторін серед яких замовник зобов'язаний виконувати вимоги "Правил безпеки систем газопостачання України"; вчасно підписувати акти періодичної перевірки Ф-2 та акти виконаних робіт, якщо немає зауважень до виконавця; розраховуватись з виконавцем за надані послуги відповідно до п.3.3 договору не пізніше, ніж до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Виконавець в свою чергу зобов'язаний виконувати вимоги "Правил безпеки систем газопостачання України"; надати якісні послуги замовнику відповідно до цього договору та графіку перевірки; вчасно надавати замовнику акти періодичної перевірки Ф-2 та акти виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.13р. (пункт 8.1 договору).

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення відповідача 23867,14грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення пункту 3.3 договору, строк оплати послуг наданих у 2013 році є таким, що настав.

Доказів оплати послуг в сумі 23867,17грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 549, 599, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя-Нікополь" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Жигулівська, 1А; ідентифікаційний код 38033294) на користь комунального підприємства "Міська житлово-технічна інспекція" Нікопольської міської ради (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Трубченка, 5; ідентифікаційний код 38309555) 23867,14грн. (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят сім грн. 14 коп.) - основна заборгованість; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.11.14р.

Суддя І.В. Петренко