Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/21188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21188/14 17.11.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД"

про стягнення 136 352,67 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Стратюк О. М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" заборгованості за Договором підряду № 30-05/12091 від 30.05.2012 в розмірі 136 352,67 грн., в тому числі 101366,10 грн. основного боргу, 16129,70 грн. пені, 6490,21 грн. 3% річних, 12366,66 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті робіт з будівництва об'єкта за адресою: вул. Молодогвардійська, 32 у Солом'янському районі м. Києва, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження по справі № 910/21188/14, розгляд справи призначено на 03.11.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 03.11.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 17.11.2014.

17.11.2014 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких позивач фактично зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 101366,10 грн. основного боргу, 6570,75 грн. пені, 6490,21 грн. 3% річних, 12366,66 грн. інфляційних.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

В судове засідання 17.11.2014 представник позивача з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2014 не з'явився, проте 17.11.2014 через відділ діловодства суду подав відзив на позов, в якому заперечив проти нарахування пені у період який перевищує шість місяців, просить застосувати строки позовної даності до пені та відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд", як субпідрядником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД", як підрядником (надалі - відповідач) укладено Договір № 30-05/12-01 (надалі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору субпідрядник зобов'язується належним чином та якісно, керуючись будівельними нормами, на свій ризик, власними силами виконати і здати (за актами виконаних підрядних робіт, які підписується сторонами) підряднику комплекс робіт з будівництва об'єкта, що знаходиться за адресою: вул. Молодогвардійська, 32 у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно з п. 3.1 договору, склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у додатках до договору. Строки (терміни) виконання робіт за додатками визначаються додатками та/або графіками виконання робіт до відповідних додатків до договору.

Ціна договору та відповідно загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно підписаних сторонами додатків (п. 3.1 договору).

Відповідно до ч. 2 п. 3.2 договору остаточна вартість робіт, яку має сплатити підрядник на користь субпідрядника, визначається на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), підписаних сторонами на виконання цього договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 від 30.05.2012 до договору вартість робіт за цим додатком (орієнтовна договірна ціна) складається з робіт з монтажу металевих конструкцій орієнтовним обсягом 50 тонн із розрахунку - 2400 грн./т, в тому числі ПДВ 400 грн. Остаточна вага металоконструкцій буде визначатися згідно КМД, а їх вартість буде оплачена згідно підписаних актів приймання виконаних робіт КБ-2в.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 від 14.06.2012 до договору вартість робіт за цим додатком згідно розрахунку договірної ціни (розрахунок № 1) складає 42666,67 грн. без урахування ПДВ 20% - 8333,33 грн., разом з урахуванням ПДВ 50000 грн. Остаточна вартість робіт буде визначатися згідно фактично виконаних обсягів, а їх вартість буде оплачена згідно підписаних актів приймання виконаних робіт КБ-2в.

У вигляді додатків №№ 3, 4, 5 до договору сторони погодили проведення робіт субпідряду по монтажу конструкцій каркасу на 2-ому поверсі об'єкта нерухомості розташованого за адресою: м. Київ, в. Молодогвардійська, 32 із застосуванням автомобільного крану вантажопідйомністю 100-140 тон.

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 3 від 21.06.2012 до договору вартість однієї зміни (8 годин) роботи автомобільного крану складає 12000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2000,00 грн. Орієнтовна кількість зміни роботи крана - 3 (зміни).

Вартість перебазування контргрузів - 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 500,00 грн. (п. 2.2 Додатку № 3 від 21.06.2012 до договору).

Загальна вартість робіт, що є предметом цього додатку, на момент його укладання складає 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6500,00 грн. (п. 2.3 Додатку № 3 від 21.06.2012 до договору).

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 4 від 26.06.2012 до договору вартість однієї зміни (8 годин) роботи автомобільного крану складає 8000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1333,33 грн. Орієнтовна кількість зміни роботи крана - 1 (зміна).

Загальна вартість робіт, що є предметом цього додатку, на момент його укладання складає 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1333,33 грн. (п. 2.2 Додатку № 4 від 26.06.2012).

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 5 від 02.07.2012 до договору вартість однієї зміни (8 годин) роботи автомобільного крану складає 2900,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 483,33 грн. Кількість змін роботи крана - 1,625 зміни (13 годин).

Загальна вартість робіт, що є предметом цього додатку, на момент його укладання складає 4712,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 785,42 грн. (п. 2.2 Додатку № 5 від 02.07.2012).

Відповідно до пункту 3.4 договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін в наступній послідовності (якщо інше не передбачено додатками та Календарним графіком виконання робіт):

- сторони домовилися, що авансування виконання робіт здійснюється на умовах, погоджених сторонами у відповідних додатках до договору;

- сторони домовилися, що оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці робіт підрядник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів (форма № КБ-2в), протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів сторонами. Підрядник сплачує вартість лише фактично виконаних субпідрядником і прийнятих підрядником робіт відповідно до затвердженої проектної документації.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 від 30.05.2012 та Додатку № 2 від 14.06.2012 до договору сторони визначили, що підрядник сплачує субпідряднику аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт. Сплата авансу сплачується частинами та здійснюється протягом 10 банківських днів з початку виконання робіт.

Оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані субпідрядником та прийняті підрядником роботи на підставі підписаний сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт з формою КБ-2в (або іншої довільної форми) за розрахунковий тиждень, за вирахуванням сплаченого авансу (п. 2 Додатку № 1 від 30.05.2012 та додатку № 2 від 14.06.2012 до договору).

Порядок оплати роботи автомобільного крану визначений додатками №№ 3, 4, 5, відповідно до п. 2 яких оплата за цими додатками до договору здійснюється в формі 100% попередньої оплати.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 27.06.2012, від 25.06.2012, від 13.07.2012, які підписані уповноваженими представниками сторін (підрядника, субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), вартість роботи автомобільного крану склала 32712,50 грн.

За роботу автомобільного крану відповідач в якості передоплати перерахував позивачу 39712,50 грн., що підтверджується № 3946 від 21.06.2012, № 3949 від 22.06.2012, № 4022 від 26.06.2012, № 4085 від 04.07.2012.

Згідно актів приймання виконання будівельних робіт: № 1 за червень 2012 року, № 2 за червень 2012 року, які підписані уповноваженими представниками сторін (підрядника, субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт (основні роботи) склала 168366,10 грн.

За виконані будівельні роботи відповідач розрахувався частково на суму 60000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3352 від 01.06.2012 у розмірі 30000,00 грн., № 3793 від 14.06.2012 у розмірі 30000,00 грн. Крім того, в рахунок оплати виконаних робіт позивач врахував передоплату відповідача за роботи автокрану у сумі 7000,00 грн.

Таким чином, відповідач за виконані позивачем роботи по договору в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 101366,10 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. За прострочення строку оплати робіт по договору позивач також просить стягнути з відповідача 6570,75 грн. пені, 6490,21 грн. 3% річних, 12366,66 грн. інфляційних.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір № 30-05/12-01 є договором підряду.

Згідно визначенням ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг): від 27.06.2012, від 25.06.2012, від 13.07.2012, які підписані уповноваженими представниками сторін (підрядника, субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), позивачем було надано відповідачу послуги по роботі автомобільного крану на суму 32712,50 грн.

За роботу автомобільного крану відповідач в якості передоплати перерахував позивачу 39712,50 грн., що підтверджується № 3946 від 21.06.2012, № 3949 від 22.06.2012, № 4022 від 26.06.2012, № 4085 від 04.07.2012.

Згідно актів приймання виконання будівельних робіт: № 1 за червень 2012 року, № 2 за червень 2012 року, які підписані уповноваженими представниками сторін (підрядника, субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт (основні роботи) склала 168366,10 грн.

За виконані будівельні роботи відповідач розрахувався частково на суму 60000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3352 від 01.06.2012 у розмірі 30000,00 грн., № 3793 від 14.06.2012 у розмірі 30000,00 грн. Крім того, в рахунок оплати виконаних робіт позивач врахував передоплату відповідача за роботи автокрануу сумі 7000,00 грн.

Таким чином, несплаченим залишився борг по виконаним будівельним роботам у розмірі 101366,10 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується актом звірки станом на 20.09.2012, який підписами обома сторонами у справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 101366,10 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача пені в розмірі 6570,75 грн. нарахованої за період з 26.08.2013 по 14.04.2014.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.6 договору, встановлено, що у разі порушення строків оплати фактично виконаних робіт, підрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми просточеного платежу за кожен день запізнення.

Статтею 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане , і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, право на нарахування пені за порушення строків оплати фактично виконаних робіт у позивача виникло з 30.06.2012. Тоді як позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню у період з 26.08.2013 по 14.04.2014.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем до винесення рішення у справі подано заяву про застосування передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України скороченого строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, і позивач не обґрунтував поважність причин пропуску строку давності для відповідних вимог, позов в частині стягнення 6570,75 грн. пені задоволенню не підлягає.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 6490,21 грн. 3 % річних нарахованих за період з 09.07.2012 по 26.08.2014 та 12366,66 грн. інфляційних нарахованих за період з липня 2012 року по липень 2014 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позивач нарахував 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6490,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 12366,66 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 101366,10 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 6490,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 12366,66 грн. В частині заявленої пені позов задоволенню не підлягає у зв'язку з пропуском позовної давності для вимог про стягнення пені, про що заявлено відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛІК БУД" (02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 33693145, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецбуд" (04213, м. Київ, вулиця Прирічна, 13, код ЄДРПОУ 32824630) 101366,10 грн. (сто одну тисячу триста шістдесят шість гривень 10 коп.) основного боргу, 6490,21 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто гривень 21 коп.) 3% річних, 12366,66 грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 66 коп.) інфляційних втрат та 2404,46 грн. (дві тисячі чотириста чотири гривні 46 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2014

Суддя О.А. Грєхова