Рішення

від 17.11.2014 по справі 922/4744/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р.Справа № 922/4744/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Науково - виробничого підприємства "Хартрон - Експрес, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків до Приватного підприємства "Золотий Лев Маркетинг", м. Харків про стягнення 30776,36 грн. за участю представників сторін:

позивача - Демура І.Б. довіреність №38-юр від 02.10.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Науково - виробниче підприємство "Хартрон - Експрес, ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Золотий Лев Маркетинг", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди №36/13 нежилого приміщення від 01 серпня 2013 року у загальному розмірі 30776,36 грн., з яких: 14054,35 грн. основного боргу, 14443,66 грн. - пені, 380,83 грн. - 3 % річних та 1907,52 грн. - нарахованого індексу інфляції, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно зазначеного договору. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також надав через канцелярію господарського суду Харківської області додаткові документи згідно супровідного листа за вх.№40493, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 29 жовтня 2014 року повноважному представнику відповідача 06 листопада 2014 року.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

01 серпня 2013 року між Науково-виробничим підприємством "ХАРТРОН- ЕКСПРЕС ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю), як орендодавцем (далі по тексту - позивач) та Приватним підприємством "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ МАРКЕТИНГ", як орендарем (далі по тексту - відповідач) було укладено договір оренди №36/13 нежилого приміщення (далі по тексту - договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі по тексту - орендоване приміщення) розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Академіка Проскури, 1 у корпусі №100 (будівля 3) загальною площею 187,0 кв.м. (додаток №1 до договору №36/13 від 01 серпня 2013 року).

Факт передачі орендованого приміщення відповідачу підтверджується актом прийому - передачі від 01 серпня 2013 року (додаток №2 до договору оренди №36/13 від 01 серпня 2013 року), який складено сторонами відповідно до умов розділу 2 договору, підписано уповноваженими представниками та завірено печатками сторін.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.2. розділу 3 договору визначено, відповідач зобов'язується оплатити позивачу за користування орендованим приміщенням, протягом встановленого цим договором строк, щомісячно орендну плату в сумі 2025,83 грн., крім того ПДВ 20% - 405,17 грн., всього с ПДВ - 2431,00 грн., виходячи з розрахунку 10,83 гривень в місяць за один квадратний метр площі, крім того ПДВ 20% - 2,17 грн.

На підставі пункту 3.3. розділу 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання компенсувати орендодавцю вартість комунальних послуг (електроенергія) на підставі розрахунків відшкодування комунальних послуг (додаток №3) згідно виставлених рахунків позивача. При цьому сторонами встановлено, що вартість може змінюватись у разі зміни тарифів організацій які надають послуги і/або інших факторів, що впливають на вартість послуг.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи за період з 31 серпня 2013 року по 20 лютого 2014 року, відповідач мав сплатити позивачу грошові кошти в сумі 16062,35 грн., але відповідач сплатив борг лише частково, а саме в розмірі 2008,00 грн. внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 14054,35 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 15 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою (вих. №69000/1126 від 15 липня 2014 року) з вимогою погасити суму заборгованості, у розмірі 14054,35 грн., але відповідач на вказану претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 14054,35 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 14443,66 грн. пені, 380,83 грн. 3 % річних та 1907,52 грн. індексу інфляції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 9.2. договору оренди сторони обумовили, що у разі прострочки орендних платежів орендатор (відповідач) сплачує орендарю (позивач) пеню в розмірі 0,5% від суми невнесеного платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені становить 14433,66 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1194,43 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 13239,23 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ МАРКЕТИНГ (61118, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 94 Б, кв. 118, ідентифікаційний код 36224412) на користь Науково-виробничого підприємства "ХАРТРОН-ЕКСПРЕС ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61084, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, ідентифікаційний код 30430120) суму заборгованості за Договором оренди №36/13 нежилого приміщення від 01 серпня 2013 року: 14054,35 грн. основного боргу, 1194,43 грн. - пені, 380,83 грн. - 3 % річних та 1907,52 грн. - нарахованого індексу інфляції та судовий збір у розмірі 1562,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 13239,23 грн. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний