Ухвала

від 21.11.2014 по справі 908/3565/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"18" листопада 2014 р. Справа № 908/3565/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

від апелянта - не з'явився,

від кредитора - не з'явився,

від боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх.№ 2723 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі № 908/3565/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс", м.Запоріжжя,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі № 908/3565/13 (суддя Юлдашев О.О.) клопотання голови комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс" задоволено. Припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс", м.Запоріжжя, код ЄДРПОУ 34483773, банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 520 від 28.03.2013р., ідентифікаційний номер 2996007355, адреса: вул. Хрещатик, 15, офіс 107, м. Київ, 01004). Встановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс" - банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження судом, у передбачений Законом строк. Звернено увагу ліквідатора Сиротенка О.О. на те, що згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011р., продовження господарським судом строку ліквідаційної процедури не передбачено.

Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи прийняту ним постанову, враховуючи відсутність пропозицій інвесторів відносно санації боржника, дійшов висновку про неможливість боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Не погодившись з постановою господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р., Головне управління Міндоходів у м. Києві звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній постанові, обставинам справи, неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі № 908/3565/13 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс" та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови норм ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також неврахування вимог ст. 78 Податкового кодексу України, що, на думку скаржника, спричинило порушення інтересів держави, а також унеможливило проведення органом доходів і зборів позапланової виїзної перевірки боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. у справі № 908/3565/13 прийнято апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві до провадження.

Головним управлінням Міндоходів у м. Києві подано клопотання, в якому він просить здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, а також задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві, скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі № 908/3565/13 та припинити провадження у справі (вх.№ 10084 від 06.11.2014р.).

В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції представники апелянта, сторін у справі не з'явились. Апелянт, кредитор та боржник належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника, інших учасників судового процесу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження у справі № 908/3565/13 з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Оскільки вказані правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, то саме вказаний законодавчий акт повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Колегія суддів зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно з п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 01.11.2013р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Враховуючи вказані вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. N 4212-VI.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

При цьому, правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитором - є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органів доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, органи доходів і зборів не віднесені чинним законодавством до інших учасників справи про банкрутство, окрім кредиторів.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2013р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вказану ухвалу направлено територіальному органу Міністерства доходів і зборів України за місцезнаходження боржника 04.11.2013р., що підтверджується відтиском штампу про відправку на звороті сторінки оригіналу ухвали господарського суду Запорізької області від 01.11.2013р.

Крім того, повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації-плюс" оприлюднене на офіційному сайті Вищого господарського суду 11.03.2014р.

Колегія суддів зазначає, що порушення права заявника апеляційної скарги - органів доходів і зборів, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення до цього часу територіального органу доходів і зборів до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Будівельні інновації-плюс", а також доказів про прийняття рішення про проведення перевірки .

Крім того, в апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), а обґрунтовує вимоги апеляційної скарги лише неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, а також на непогодження ліквідаційного балансу. Окрім цього, матеріали апеляційної скарги не містять доказів, що підтверджують наявність кредиторських вимог до боржника.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою органу доходів і зборів у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Зазначений орган вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган доходів і зборів вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що апелянт не позбавлений права в установленому діючими нормативно-правовими актами порядку провести позапланову перевірку боржника-платника податків та, при наявності відповідних правових підстав, набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що апелянт в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності у Головного управління Міндоходів у м. Києві грошових вимог, у зв'язку з чим вказаний орган не набув процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XІІ Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі №908/3565/13 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 07.03.2014 р. у справі №908/3565/13.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.