Рішення

від 17.11.2014 по справі 756/8087/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.11.2014 Справа № 756/8087/13-ц

Унікальний 756/8087/14

Провадження 4-с/756/178/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконної І.В.., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженні №44244357 ,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2014 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва були задоволені позовні вимоги ЖБК «Поліграфіст» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, на користь позивача заборгованість по комунальним послугам в сумі 6888,80 грн з урахування 3% річних за період з 01.10.2009 по 01.05.2013, та судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Головним державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, Микитин О.С., 29.08.2014 року було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1.

04.11.2014 боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на вищезазначену постанову Головного державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м.Києві, Микитин О.С..

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що подана скарга не відповідає вимогам ЦПК України, та ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки оформлена не належним чином, не містить ряд ознак та істотних умов, характерних для скарг такого роду.

Згідно ч.2. ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Так у відповідності до ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Скаржник у своїй скарзі не вказав реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина). Також у скарзі судом не вдається за можливе зрозуміти, який саме зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено державним виконавцем при винесенні зазначеної постанови суду.

Згідно постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК .

Скаржник у поданій скарзі не зазначає жодного належного та допустимого доказу, що можуть підтвердити чи спростувати ті обставини на які він посилається. Не зазначено і наявність підстав для звільнення від доказування.

Також скаржник проігнорував вимоги ст.120 ЦПК України, щодо надання копій скарги та доданих до неї документів.

У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що йому стало відомо про існування постанови про арешт його майна 29 жовтня. В підтвердження даного факту, скаржник не надав жодного доказу, що ставить під сумнів питання порушення строків для звернення із скаргою. З проханням про поновлення строку для подачі відповідної скарги, скаржник до суду не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Враховуючи викладене, та те що, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченими положеннями ЦПК, та містити відомості, перелічені в ч.7 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження», вважаю, що подана скарга заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, та нормам ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, вважаю правильним надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження»,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженні №44244357 - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ували.

В разі невиконання ували суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя, - І.В. Белоконна