Вирок

від 21.12.2007 по справі 1/175-2007

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1/175-2007

Справа №1/175-2007

ВИРОК

ім ям України

21 грудня 2007 року.                        Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого                       судді                 Дубчака А.Г.

при секретарі                                               Голованчук О. П.

з участю прокурора                                       Дворжецької О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Шостаківки Шаргородського району Вінницької області, проживаючого АДРЕСА_1, українця,

громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого Шаргородським районним судом Вінницької області від 22 вересня 2005 року за ст. 162 ч.

1 КК України до 850 гривень штрафу, постановою

Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 грудня 2006 року йому було замінено не сплачену суму штрафу в

розмірі 850 грн. в дохід держави на 240 годин громадських робіт,

-в скоєнні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ч. 2 ст.389 КК України, а саме ухилення від відбування громадських

робіт особою, засудженою до цього виду покарання,

при слідуючих обставинах, а саме:

Так, 14 грудня 2006 року постановою Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 було замінено міру

покарання у вигляді не сплаченої суми штрафу в розмірі 850 грн. в

дохід держави, призначеного вироком

Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2005 року за ч. 1 ст. 162 КК України на

240 годин громадських робіт.

22 грудня 2006 року постанова Шаргородського районного суду від 14 грудня 2006 року поступила на виконання до

Шаргородеькоої міжрайонної

2

кримінально-виконавчої інспекції

Державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області.

15    січня 2007 року

Шаргородської міської ради з кримінально-

виконавчої інспекції Державного департаменту з

питань виконання покарань

Шаргородського району було направлено матеріали з

метою виконання постанови

Шаргородського районного суду.

16     січня 2007 року

ОСОБА_1, було викликано до

кримінально-виконавчої інспекції державного департаменту

з питань виконання

покарань

Шаргородського району, де його було ознайомлено під розписку з

порядком та умовами відбування покарання та попереджено

про кримінальну

відповідальність

за ухилення від відбування покарання, передбачену ч. 2 ст. 389

КК

України.

25 січня 2007 року ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення

начальником Шаргородського РВ УМВС було накладено стягнення у вигляді

попередження за ст.. 178

КУАП.

З моменту вступу вироку Шаргородського районного суду в законну силу

ОСОБА_1 в період часу з І5 січня 2007 року по 18 січня 2007 року відпрацював 12 годин громадських робіт. З 18

січня 2007 року ОСОБА_1, будучи неодноразово попередженим про відповідальність за

ухилення від виконання громадських робіт, умисно, в порушення вимог п. 3 ст. 40

КВК України до виконання громадських робіт не приступив, на вимоги заступника голови Шаргородської міської ради Барчини И. В.

приступити до виконання громадських робіт не реагував і без поважних причин не

виходив на громадські роботи.

В загальному із призначеного

Шаргородським районним судом покарання у вигляді 240 годин громадських робіт

ОСОБА_1 відпрацював 12 годин.

Допитаний в

судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину

в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно,

будучи зобов язаним судом

відбувати покарання у вигляді громадських робіт відпрацював лиш 12 годин

громадських робіт і більше до робіт не приступав, хоча його було повідомлено

під розписку про кримінальну відповідальність

за ухилення від відбування громадських робіт, в скоєному щиро розкаюється.

Крім повного

визнання своєї вини підсудним його вина

у пред явленому йому обвинуваченні підтверджується іншими

зібраними по справі доказами, а саме:

підпискою про

ознайомлення ОСОБА_1 з порядком та умовами

відбування покарання у вигляді громадських робіт /а.с. 14, 28 /;

письмовими

попередженням підсудного про кримінальну відповідальність по ч. 2 ст. 389 КК

України за ухилення від відбуття покарання /ах. 13/;

повідомленням

директора СП «Благоустрій»

м. Шаргорода ОСОБА_2 про те,

що ОСОБА_1 перебував на робочому місці лиш з 15 по 18 січня 2007 року /а. с.

19/;

показами свідків

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в

сукупності про те, що ОСОБА_1

в період з 15 по 18 січня 2007 року відпрацював лиш 12 годин громадських

робіт/а.с. 43; 44/.

3

Таким чином, оцінив всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дійсно підсудний ОСОБА_1 скоїв

злочин передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, а саме ухилення від

відбування громадських робіт особою,

засудженою до цього виду покарання, оскільки він будучи зобов язаним по рішенню суду відбувати покарання у вигляді

громадських робіт і працевлаштованим

та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування

громадських робіт, навмисне ухилявся від відбування покарання, відбувши за період з 15 по 18 січня

2007 року 12 годин громадських робіт

замість 240 годин громадських робіт, за що повинен нести відповідальність.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки злочину, особу підсудного, який по

місцю проживання характеризується негативно.

Обставинами пом'якшуючими hofo відповідальність є ті, що він щиро розкаявся у вчиненому злочині, важких наслідків від злочину не наступило.

Обставин обтяжуючих його

відповідальність суд не вбачає.

Разом з тим, враховуючи, що він будучи раніше судимим на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин, суд вважає, що

його виправлення та перевиховання можливе лиш в місцях

ізоляції* від суспільства, а тому, -

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд,-

ПРИСУД ИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому

покарання у вигляді чотирьох місяців арешту.

На підставі ч. 1

ст. 71 та ч. 1 п. 4 ст. 72 КК України шляхом часткового

приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду та переводу менш суворого виду покарання в більш

суворий, обрати йому остаточну міру покарання у вигляді чотирьох місяців

двадцяти восьми днів арешту.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрати йому у

вигляді підписки про не виїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом

15 діб після його проголошення.