Справа № 647/2788/14-ц
№ провадження 2/647/797/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2014 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого: Захарчук В.В.
за участю секретаря: Соболь Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця», Тягинської сільської ради Херсонської області, голови Тягинської сільської ради Херсонської області Мацури Тараса Петровича про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації за не використані дні щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення, суд -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця», Тягинської сільської ради Херсонської області, голови Тягинської сільської ради Херсонської області Мацури Тараса Петровича про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3857,91 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 18467,90 грн., компенсації за не використані дні щорічної відпустки в сумі 2322,61 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2435,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14 листопада 2012 року по 06 лютого 2014 року (включно) перебувала у трудових відносинах з комунальним підприємством «Тягинська комунальна дільниця», працюючи на посаді начальника комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» з посадовим окладом згідно контракту. Звільнилася з посади начальника комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» за згодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення відповідач видав їй трудову книжку, але не провів повного розрахунку. В порушення ст. 115 КЗпП України комунальне підприємство «Тягинська комунальна дільниця» не виплачувало своєчасно позивачу заробітну плату, внаслідок чого заборгованість по заробітній платі склала 3857,91 грн.. Також при звільненні їй не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період її роботи в розмірі 2322,61 грн.. На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України просила стягнути з комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» на її користь 18467,90 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Посилаючись на п. 3.2. розділу 3 контракту з начальником комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» від 14 листопада 2012 року, просила суд стягнути на її користь із комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 2435,95 грн..
13 листопада 2014 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що після подачі позову до суду відповідачем було сплачено позивачу заборгованість по заробітній платі та компенсація за не використані дні щорічної відпустки. Однак, залишився не виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, а також матеріальна допомога на оздоровлення. В зв'язку з вищевикладеним, просила суд стягнути з комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» на користь ОСОБА_2 20903 грн. 85 коп., в тому числі: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, який складає 18467,9 грн. за 163 дні затримки, а також матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2435,95 грн...
Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просить суд стягнути з комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 18467,90 грн. без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2435,95 грн. без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів з підстав викладених в позові, що також було підтримано позивачем ОСОБА_2.
Представники відповідачів (комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця»), Тягинської сільської ради, голова Тягинської сільської ради Херсонської області Мацура Т. П. в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до положень статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням голови Тягинської сільської ради № 74 від 14 листопада 2012 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду начальника комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» з посадовим окладом згідно контракту.
Розпорядженням голови Тягинської сільської ради № 8 від 06 лютого 2014 року ОСОБА_2 звільнена з посади начальника комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» за згодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В день звільнення відповідач видав їй трудову книжку, але не провів повного розрахунку.
На день звільнення комунальне підприємство «Тягинська комунальна дільниця» заборгувало позивачці заробітну плату в сумі 3857,91 грн., без вирахування необхідних податків та зборів, що підтверджується довідкою комунального підприємства.
27 жовтня 2014 року була погашена заборгованість із заробітної плати перед колишнім робітником підприємства ОСОБА_2 та виплачена компенсація за не використані дні щорічної відпустки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день винесення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Судом встановлено, що відповідач 27 жовтня 2014 року, фактично виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі та компенсацію за не використані дні щорічної відпустки в повному обсязі, в зв'язку з чим, у позивача виникло право вимагати компенсацію його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 06 лютого 2014 року по 03 жовтня 2014 року (день звернення до суду) - 163 дні.
Середньоденний заробіток позивача становить 113,30 гривень.
Загальний розмір середнього заробітку позивача за весь час затримки становить 18467,9 грн., виходячи із наступного розрахунку: 113,30 грн. (середньоденна заробітна плата позивачка, вирахувана відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100) * 163 робочих дні.
Контрактом з начальником комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» від 14 листопада 2012 року, а саме п. 3.2. розділу 3 передбачено виплату начальнику підприємства матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку під час надання основної щорічної відпустки, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення із комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2435,95 грн. є обґрунтованими, відносно вимог заявлених до Тягинської сільської ради Херсонської області, голови Тягинської сільської ради Херсонської області Мацури Тараса Петровича задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки», ст.ст. 3, 47, 83, 116, 117, ст. 233 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, Постановою Пленуму Верховного Суду України в № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» (74331, Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, вул. Поштова, буд. 5В, ідентифікаційний код 35329191) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі в сумі 18467,90 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят сім гривень 90 копійок), матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2435,95 грн. (дві тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 95 копійок), а всього 20903 грн. 85 коп..
В задоволенні позовних вимог до Тягинської сільської ради Херсонської області, голови Тягинської сільської ради Херсонської області Мацури Тараса Петровича відмовити.
Стягнути із комунального підприємства «Тягинська комунальна дільниця» (74331, Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, вул. Поштова, буд. 5В, ідентифікаційний код 35329191) в дохід держави 243,6 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя В. В. Захарчук
Суд | Бериславський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41497557 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бериславський районний суд Херсонської області
Захарчук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні