Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/15369/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15369/14 17.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СКМ Київ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Дніпро» простягнення 62 100,97 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: - Гелла С.В. - дог. № 05-03/134 від 05.03.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СКМ Київ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Дніпро» про стягнення 30 941,27 грн. - основного боргу, 31 159,70 грн. - штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки товару №10313 від 01.03.2013 року не оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 941,27 грн.

Ухвалою від 28.07.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.09.2014 року (суддя Блажівська О.Є.).

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 року справу передано судді Гумезі О.В.

Ухвалою від 15.09.2014 року суддя Гумега О.В. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначила на 13.10.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою від 29.09.2014 року суддя Блажівська О.Є. прийняла справу до свого провадження.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи, призначеного розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року, справу передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 13.10.2014 року суддя Спичак О.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 27.10.2014 року.

У судовому засіданні 27.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 27.10.2014 року представника відповідача, розгляд справи відкладено на 17.11.2014 року.

В судовому засіданні 17.11.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СКМ Київ» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Дніпро» (далі - замовник, відповідач) був укладений договір поставки товару № 10313 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити товар, замовнику (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних виконавцем і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. 6.6 договору передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною, в якій вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару, що поставляється.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником на підставі товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 6.9 договору про отримання товару на об'єкті поставки (замовлена адреса), уповноважена особа замовника повинна розписатися у товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 7.4 договору оплата здійснюється замовником на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених виконавцем на вартість партії товару.

Відповідно до п. 7.5 договору замовник зобов'язується оплатити товар згідно рахунку-фактури, та замовити його на поставку після оплати.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 30 941,27 грн., що засвідчується, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, видатковими накладними: № 44 від 14.03.2013 року на суму 3 572,02 грн., №56 від 23.03.3023 року на суму 23 304,96 грн., №90 від 12.04.2013 року на суму 4 064,29 грн.

15.03.2014 року позивач надіслав відповідачеві претензію від 06.03.2014 року, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 15.03.2014 року, відповідно до якої просив відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 30 941,27 грн.

Проте, як зазначав позивач, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Однак, відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 941,27 грн.

Станом на момент розгляду справи в суді, відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 30 941,27 грн. не надав, обставини, викладені позивачем не спростував.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 30 941,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 8.2 Договору за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 31 159,70 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 8.2 Договору, ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 626,67 грн., в межах періоду прострочення, визначеного позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Дніпро» (місцезнаходження : 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1-А, оф. 5, код ЄДРПОУ 35333433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «СКМ Київ» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, пров. Машинобудівний, буд. 27, код ЄДРПОУ 38393700) 30 941 (тридцять тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 27 коп. - основного боргу, 626 (шістсот двадцять шість) грн. 67 коп. - пені, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 90 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

21.11..2014 року