Рішення

від 21.11.2014 по справі 916/2448/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2014 р.Справа № 916/2448/14 Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брагіної Я.В.

судді Никифорчук М.І.

судді Степанової Л.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю;

від відповідача: Борисенко С.О. за довіреністю;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (м. Одеса);

до відповідача: Приватного підприємства "Сервісна фірма "АСТА" (м. Одеса);

про стягнення 10554,67грн.

У засіданні суду оголошувалась перерва з 03.11.2014р. по 21.11.2014р. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

23.06.14. Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Сервісна фірма "АСТА", в якій просить суд стягнути з відповідача 10554,67 грн. боргу та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 червня 2014р. порушено провадження у справі №916/2448/14 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Ухвалою суду від 05.09.2014р. справу №916/2448/14 у зв'язку зі складністю, призначено до колегіального розгляду.

Згідно автоматичного розподілу справ справу №916/2448/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Брагіна Я.В., судді - Никифорчук М.І. та Степанова Л.В., яка ухвалою суду від 09.09.14. прийняла зазначену справу до колегіального розгляд.

Ухвалою суду від 09.10.2014р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої сума боргу становить 8616,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості та просить стягнути з відповідача 7139,57грн. та судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по справі та докази часткової сплати заборгованості, позов у сумі 7139,57грн. визнав.

З врахуванням ст. 22 ГПК України суд приймає заяву про зменшення позовних вимог, надану в засіданні суду і розглядає справу в межах предмету зазначеного в ній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (надалі -теплопостачальна організація, позивач) та Приватним підприємством "Сервісна фірма "АСТА" (надалі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії №3163, згідно умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу на опалювання та гаряче водопостачання об'єкта за адресою: вул.Стовпова,21-А, м.Одеса, згідно додатку 1 до цього договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено обов'язок споживача: додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення (п.п. 3.2.1); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором (п.п. 3.2.2 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим способом.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 1015,56грн. за 1 Гкал.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Умовами п. 6.3 договору передбачено, що споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно п. 6.4 договору кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з 23.11.2012р. та діє до 31.12.2013 року (п.10.1 договору).

Умовами п. 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір є діючим.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а відповідачем фактично отримано теплову енергію за період з 01.01.13. по 01.05.14. загальною вартістю 10554,67грн

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково розрахувався за отримані послуги, у зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість в сумі 7139,57грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст.714 ЦК України).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього Кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону (ч.6 ст. 276 ГК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому, тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Отже, регулювання тарифів на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, згідно заяви про зменшення позовних вимог в сумі 7139,57грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, основний борг визнав у судовому засіданні, докази часткової сплати заборгованості надав суду.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи 26.08.14 за вхідним №22193/14 відповідач подав до суду заяву, в якій просив відстрочити виконання рішення до 31.12.14. в зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви, оскільки відповідач не надав жодних доказів в підтвердження заявленої заяви.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки останній спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна фірма "АСТА" (вул.Стовпова, 21-А, а/с 24, м. Одеса, Одеська область, 65098, код ЄДРПОУ 32429033) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) :

- 7139,57грн.- боргу;

- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 21 листопада 2014 року

Головуючий суддя Я.В. Брагіна

Суддя М.І.Никифорчук

Суддя Л.В. Степанова