Рішення

від 20.11.2014 по справі 923/1491/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 р. Справа № 923/1491/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯАГРОІНВЕСТ", м. Генічеськ, Херсонської області,

про стягнення 257 798 грн. 50 коп.,

за участю представників:

позивача - Лупан І.С., представник, дов. № 661 від 27.10.14 р.;

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.14 № 2-1-10/427, просить стягнути з відповідача 224400грн.00коп. основного боргу, 9200грн.40коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1678грн.39коп. з урахуванням 3% річних, 13347грн.31коп. пені, 15680грн.00коп. штрафу, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 19.09.2013 року № 64. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-217, 231-232 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України» (надалі за текстом рішення - ПАТ «ДПЗКУ», Позивач, Продавець), в особі філії «Великолепетиський елеватор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯАГРОШВЕСТ» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 64 від 19 вересня 2013 р. (надалі за текстом рішення Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві наступні товари: продукцію: подрібнене зерно пшениці в кількості 136 (сто тридцять шість) тонн за ціною 1650, 00 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. з ПДВ за одну тонну.

Згідно умов п. 1.2 Договору Покупець зобов'язується оплатити суму договору в розмірі 224 400, 00 грн.

П. 4.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату товару в строк до 01.07.2014 р. згідно виставленого рахунку.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору датою постачання товару є дата товарної накладної на передачу товару.

Позивач передав Відповідачу подрібнене зерно пшениці в кількості 136 тонн за ціною 1650,00 грн. за одну тонну з ПДВ на загальну суму 224 400,00 грн. з ПДВ, що підтверджують накладні № 73, № 74, № 75, № 76, довіреність № 128, а також товарно-транспортні накладні та податкові накладні (а. с. 11 - 24).

За поставлене подрібнене зерно пшениці Позивач виставив рахунок на загальну суму 224 400, 00 грн., однак Відповідач не розрахувався за поставлене подрібнене зерно, основний борг Відповідача перед Позивачем становить 224 400, 00 грн.

04 липня 2014 року на адресу Відповідача направлено Претензію № 144 від 04 липня 2014 року, однак відповіді не надійшло.

Відповідачеві було повторно направлено претензію № 262 від 25.09.2014 p., виставлено рахунок на непогашену суму та направлено акт звірки розрахунків.

Згідно з умовами п. 4.2. Договору в разі прострочення платежу Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 13347,31грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 9200,40грн. та 1678,39грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 224400грн.00коп. основного боргу, 9200грн.40коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1678грн.39коп. з урахуванням 3% річних, 13347грн.31коп. пені. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення штрафу у розмірі 15680грн.00коп., оскільки умовами Договору не передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (5286,13 : 264306,10 х 248626,10 = 4972,53).

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯАГРОІНВЕСТ" (ідентифікаційний код - 37638858, адреса - 75500, Херсонська область. Генічеський район, місто Генічеськ, вул. Шабовти, 3) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ідентифікаційний код - 37243279, адреса - 01033, місто Київ, вул. Саксаганського, 1) 224400грн.00коп. основного боргу, 9200грн.40коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1678грн.39коп. з урахуванням 3% річних, 13347грн.31коп. пені, 4972грн.53коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "24" листопада 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов