Рішення

від 18.11.2014 по справі 910/19459/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19459/14 18.11.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція-2000"

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення страхового відшкодування 53 480,79 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Білотіл Г.В.(дов. від 30.09.2014)

Від відповідача Мельніченко О.Д.(дов. від 20.11.2013)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача регресної заборгованості у розмірі 53 480, 79 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19459/14 та призначено до розгляду на 01.10.2014.

В судове засідання 01.10.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 16.10.2014.

В судове засідання 16.10.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_4, оскільки у випадку стягнення з АТ "УОСК" заявленої позивачем суми, відповідач отримає право звернення до ОСОБА_4 (АДРЕСА_4) про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, а тому рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін, зокрема відносно розміру шкоди. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від16.10.2014 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_4, розгляд справи відкладено на 06.11.2014.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 06.11.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представники позивача, третьої особи в судове засідання 06.11.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладено на 18.11.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 18.11.2014, дав пояснення по справі та подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача:

- суму страхового відшкодування у розмірі 35319 грн. 16 коп.

- суму трьох процентів річних за час весь прострочки сплати страхового відшкодування - 943 грн. 46 коп.

- пеню - 2620 грн. 39 коп.

- індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 6922,55 грн.

- судовий збір.

Позивач позовні вимоги в цій частині підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2014 також з'явився, в частині задоволення позовних вимог на суму 29 591,52 грн. не заперечував, проти іншої частини позовних вимог заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання 18.11.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція-2000» (старе найменування - Агенція Безпеки «Центр» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)) (юридична адреса: вул. Новосельського, 64, кв. 47-а, м. Одеса, 65023; ЄДРПОУ 30985577; п/р № 26007010032989 в АБ «Південний» м. Одеси, МФО 328209) (далі - Позивач) на праві власності належить автомобіль ЗАЗ LANOS, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1, що підтверджується наказом № 70-ОС, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 (копії додаються).

25.07.2013 на перехресті вулиць Генерала Петрова та І. Рабіна у місті Одесі трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). Так, перед автомобілем НОМЕР_1 з бічного дворового проїзду виїхав транспортний засіб «Газель» реєстраційний номер НОМЕР_2, який не зупиняючись, намагаючись здійснити розворот перетинаючи дві суцільні лінії скоїв зіткнення переднім колесом з автомобілем ЗАЗ LANOS, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1. ДТП було оформлено у Відділенні Державтоінспекції Малиновецького району м. Одеса.

Таким чином, учасниками даного ДТП стали:

1) транспортний засіб «Газель» реєстраційний номер НОМЕР_2, власник ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5, під керуванням водія ОСОБА_4, поліс ОСЦПВВНТЗ № АС/2248706 термін дії з 18.07.2013 по 18.07.2014, виданий у ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (AT «УОСК») (далі - ПАТ «УОСК» або Відповідач).

2) автомобіль ЗАЗ LANOS, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, поліс ОСЦПВВНТЗ № АВ/9142587-58 термін дії з 07.12.2012 по 06.12.2013, виданий у приватному акціонерному товаристві «ХДІ страхування», посвідчення водія серія НОМЕР_3.

У результаті даного ДТП автомобілю ЗАЗ LANOS, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 були спричинені численні механічні ушкодження. Дані обставини підтверджені, зокрема, витягом з кримінального провадження № 12013170110002687 та довідкою від 25.07.2013 (копії в матеріалах справи).

Відповідно до постанови судді Саратського районного суду Одеської області Смірнова І.О. від 08.11.2013 по справі № 513/2043/13-п особою, винною у скоєні вищезазначеного ДТП був визнаний громадянин ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який мешкає у АДРЕСА_4 (копія Постанови № 513/2043/13-п в матеріалах справи).

31.07.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено поштою повідомлення про ДТП з усіма необхідними документами для врегулювання страхового випадку. Даний факт підтверджується фіскальним чеком № 650230000018, описом вкладення до цінного листа № 6502303382531 та рекомендованим повідомленням № 6502303382531 (копії в матеріалах справи).

10.09.2013 на адресу відповідача були направлені заяви «Про отримання належного страхового відшкодування» та «Про проведення експертизи» для встановлення дійсного розміру шкоди (з урахуванням, в тому числі, внутрішніх пошкоджень автомобіля НОМЕР_1), завданої Позивачу внаслідок ДТП від 27.07.2013. Даний факт підтверджується фіскальним чеком № 6502303382850, описом вкладення до цінного листа №6502303382850 та рекомендованим повідомленням №6502303382850 (копії в матеріалах справи).

Проте, за період з 31.07.2013 по 12.02.2014 жодних листів чи відповідей на адресу позивача від відповідача не надходило.

Статтями 3, 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що саме звіт про оцінку є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб 'єктом оціночної діяльності. Проведення оцінки майна є обов язковим, у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування.

Позивач з метою встановлення об'єктивної вартості матеріальної шкоди, спричиненої йому внаслідок ДТП, залучив незалежного оцінювача автотоварознавця ОСОБА_9, який є суб'єктом оцінювальної діяльності (сертифікат № 11270/11 від 11.01.2011). Вказаним експертом був проведений детальний огляд зовнішніх та внутрішніх пошкоджень автомобіля НОМЕР_1 та 08.09.2013 складений офіційний Висновок № 35 «Про визначення вартості матеріальних збитків автомобіля ЗАЗ ЕАМОБ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Висновок № 35).

За даними Висновку № 35, вартість матеріальної шкоди завданої Позивачу як власнику автомобіля НОМЕР_1 складає 43537 грн. 52 коп. (сорок три тисячі п'ятсот тридцять сім грн. п'ятдесят дві коп.). Висновок № 35 був відправлений поштою на адресу Відповідача 16.01.2014, що підтверджується квитанцією №03694290, описом вкладення до цінного листа № 03694290 та рекомендованим повідомленням № 6502303694290.

Таким чином сума завданих Позивачу збитків становить 43 537 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР, із змінами та доповненнями, п. 36.7 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV, із змінами та доповненнями (у подальшому - Закон № 1961-IV), ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (у подальшому - ГПКУ) позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивач своїми позовними вимогами визначив: стягнення з відповідача страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та пені.

Ціна позову становить 35 319,16 грн.(з урахуванням зменшених позовних вимог).

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом № 1961-IV порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем дотримано вимоги ст. 33 Закону № 1961-IV, в частині обов'язку вчинення передбачених дій як учасника дорожньо-транспортної пригоди, а також подано у Львівське відділення відповідача документи, передбачені ст. 35 Закону № 1961-IV.

Відповідно до вимог п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону № 1961-IV, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пакет документів поданий для отримання страхового відшкодування датується 10.09.2013. Гранична дата виплати страхового відшкодування як строк у 90 днів із з дня отримання заяви про страхове відшкодування, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV, становить 10.01.2014.

Проте, станом на день розгляду справи відповідач не здійснив виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком "ДТП".

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

За даними Висновку № 35, вартість матеріальної шкоди завданої Позивачу як власнику автомобіля НОМЕР_1 складає 43537 грн. 52 коп. (сорок три тисячі п'ятсот тридцять сім грн. п'ятдесят дві коп.).

Отже, саме на підставі даного висновку суд і задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, шкоди пов'язаної із втратою товарної вартості та націнки на запчастини у розмірі 35 319,16 грн.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 26 Закону України "Про страхування" передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, факт існування у відповідача обов'язку оплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 35 319,16 грн. належним чином доведений, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 35 319,16 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних в сумі 943,46 грн. та інфляційні збитки в сумі 6922,55 грн.

Суд не погоджується з такими вимогами позивача оскільки, так як відповідно до ст.547 та п.1ч.2ст.551 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування, що було завдано третьою особою, отже між сторонами у справі відсутні як договірні зобов'язання, так і грошові зобов'язання.

Оскільки спеціальними законами (Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), які застосовуються до даних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) чи інших санкцій у разі звернення з позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення 3% річних в сумі 943,46 грн. та інфляційних збитків в сумі 6922,55 грн.

При цьому, Положення п. 37.2 ст32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі.

Згідно п.37.2 ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ,яка діє у період ,за який нараховується пеня.

Таким чином, п.37.2 ст.32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика. Позивач не є в даному випадку ні страхувальником, ні вигодонабувачем за полісом № АС/2248706.

Аналогічна правова позиція закріплена в постанові Верховного суду від 26.09.2012 у справі 4/27-3520-2011 та Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі №44/157.

У зв'язку з наведеним суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 943,46 грн., інфляційних збитків в сумі 6922,55 грн. та пені в сумі 2620,39 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція-2000" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція-2000" (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 64, кв. 47-а, код ЄДРПОУ 30985577) суму страхового відшкодування у розмірі 35 319(тридцять п'ять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 10 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.11.2014