Рішення

від 13.11.2014 по справі 910/19707/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19707/14 13.11.14

За позовом Дочірнього підприємства «Юпітер» Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд»

Про стягнення 172 803,12 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Юпітер» Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд» (далі - відповідач) про стягнення 172 803,12 грн., а саме: 151 430,10 грн. - основного боргу, 3 186,26 грн. - 3% річних та 18 186,76 грн. - збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату товару, поставленого останньому за Договором № 19-13 П від 29.04.13., що зумовило виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем, нарахування , 3% річних, збитків від інфляції та звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.14. порушено провадження у справі № 910/19707/14 та призначено справу до розгляду на 14.10.14.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 14.10.14. представника відповідача та з огляду на невиконання ним вимог ухвали суду від 19.09.14., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 13.11.14., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Представник позивача в судове засідання 13.11.14. не з'явився, проте 11.11.14. через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, своєї правової позиції у справі не обґрунтував, заяв чи клопотань не подав і не надіслав.

Надсилання судом ухвал на адресу відповідача виявилось неможливим, оскільки відповідач знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією України. Приймання до пересилання поштових відправлень адресованих на територію АР Крим та м. Севастополь об'єктами поштового зв'язку не здійснюється, що підтверджується листами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 13-12/101 від 10.04.14. та № 30-626 від 23.06. 14.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/19707/14.

В судовому засіданні 13.11.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.13. між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Покупець) було укладено Договір № 19-13 П (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язався в установлені строки передати до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці, а Покупець прийняти і оплатити у відповідності до умов Договору пісок Кардашивського родовища Голопристанського району Херсонської області (далі - Товар).

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з моменту його підписання (29.04.13.) і діє до 31.12.13.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна однієї тони піску, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 95,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 06.06.13. до Договору змінено п. 2.1 Договору та встановлено, що ціна однієї тони піску, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 97,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 01.07.13. до Договору змінено п. 2.1 Договору та встановлено, що ціна однієї тони піску, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 99,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 01.08.13. до Договору змінено п. 2.1 Договору та встановлено, що ціна однієї тони піску звичайного, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 99,00 грн. з ПДВ. Ціна однієї тони піску, яка відповідає вимогам ДСТУ БВ 2.7-32-95, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 109,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 01.10.13. до Договору змінено п. 2.1 Договору та встановлено, що ціна однієї тони піску звичайного, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 101,00 грн. з ПДВ. Ціна однієї тони піску, яка відповідає вимогам ДСТУ БВ 2.7-32-95, включаючи вартість доставки до станції «Севастополь-Товарний» Придніпровської залізниці становить 111,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору, умовами поставки є FCA станція «Херсон-Порт» (у відповідності до міжнародних правил Інкотермс-2010).

Датою передачі Товару є дата відвантаження піску зі складу Постачальника, вказана в накладній. Датою переходу права власності на Товар до Покупця є дата передачі Товару Покупцю, вказана в накладній. (п. п. 3.2, 3.4 Договору).

Положеннями п.п. 4.1-4.3 Договору сторони погодили, що платежі за пісок, що поставляється за Договором, здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець здійснює передплату в розмірі 100% від вартості замовленого Товару. У випадку, якщо сторони дійшли згоди, що Постачальник поставить Товар без передплати, то Покупець зобов'язався оплатити Товар протягом трьох банківських днів з моменту його отримання.

Позивачем, на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних (оригінали яких було оглянуто судом в судовому засіданні), поставлено відповідачу Товар за Договором на загальну суму 1 707 886,40 грн.

Вказані видаткові накладні підписано повноважним представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Податкові накладні наявні в матеріалах справи.

Спір у справі виник в зв'язку з неоплатою Товару, поставленого відповідачу на підставі вказаних видаткових накладних за Договором.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт одержання товару підтверджується видатковими накладними, які містять підписи представників сторін та скріплені їх печатками.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем поставлено за вищезгаданими видатковими накладними товар, а відповідачем його прийнято на загальну суму 1 707 886,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як відзначалось судом, Покупець здійснює передплату в розмірі 100% від вартості замовленого Товару. У випадку, якщо сторони дійшли згоди, що Постачальник поставить Товар без передплати, то Покупець зобов'язався оплатити Товар протягом трьох банківських днів з моменту його отримання (п. п. 4.2, 4.3 Договору).

Крім того, позивачем відповідачу було направлено претензію № 44 від 01.08.14. з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Відповіді на вказану претензію відповідачем надано не було, вказане останнім не спростовано.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, відповідач розрахувався за отриманий від позивача Товар лише частково, сплативши 1 556 456,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним Товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві його вартості, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в розмірі 151 430,10 грн., що складає борг відповідача станом на момент прийняття даного рішення.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3 186,26 грн. - 3% річних та 18 186,76 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 3 186,26 грн., розмір збитків від інфляції складає 18 186,76 грн., що відповідає обґрунтованим розрахункам позивача, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідачем розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції не оспорено.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд» (99014, м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, б. 16; ідентифікаційний код 34224756) на користь Дочірнього підприємства «Юпітер» Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» (73000, м. Херсон, вул. Причальна, б. 5; ідентифікаційний код 24958618) 151 430 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста тридцять) грн. 10 коп. - основного боргу, 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 26 коп. - 3% річних, 18 186 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 76 коп. - збитків від інфляції, 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 05 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.14.

Суддя Т.М. Ващенко