Рішення

від 17.11.2014 по справі 910/19877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19877/14 17.11.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА ЦЕНТР"

про стягнення 400.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Бацура О.О. - за довіреністю від 04.09.2014 № б/н, Васильєв М.О. - за довіреністю від 22.10.2014 № б/н;

відповідача: Уколов О.Л. - за довіреністю від 19.09.2014 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА ЦЕНТР" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 400.000,00 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором поставки від 01.02.2014 № ПДЦ 03/02, що укладено між відповідачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАСТМІКС", як постачальником (далі - товариство "ЛАСТМІКС"). Як стверджує позивач, відповідач отриманий товар вартістю 400.000,00 грн не оплатив, що призвело до виникнення в останнього перед постачальником заборгованості на вказану суму.

Позивач на підставі Договору від 14.07.2014 № 1, укладеного між останнім і постачальником, набув права вимоги від відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок несплати ним отриманого на підставі договору поставки товару. Між сторонами спору здійснені взаємні розрахунки, які оформлені відповідним Актом. Однак, як вказує позивач, товар відповідачем оплачено не було, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 400.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19877/14.

Відповідачем подано до суду такі клопотання: 1) про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" доказів перерахування на користь товариства "ЛАСТМІКС" вартості відступлення права вимоги, яка складає 100.000,00 грн; 2) залучення товариства "ЛАСТМІКС" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; 3) про витребування оригіналів первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт поставки товару, та долучення їх до матеріалів справи; 4) призначення судової експертизи з метою встановлення давності складання/підписання видаткових накладних, які слугують підставою для позову, оскілки, як стверджує відповідач, останній в лютому 2014 року вказані документи не підписував.

Вказані вище клопотання відповідача судом відхилені з тих підстав, що, по-перше, перехід права вимоги від відповідача виконання ним грошового зобов'язання за договором поставки не поставлено в залежність від перерахування позивачем товариству "ЛАСТМІКС" грошових коштів, тому таке клопотання є безпідставним; по-друге, рішення зі спору у даній справі не впливатиме права або обов'язки товариства "ЛАСТМІКС" щодо однієї зі сторін, відтак клопотання про залучення вказаної юридичної особи до участі у справі як третю особу є безпідставним; по-третє: оригінали видаткових накладних були надані позивачем і оглянуті судом в судових засіданнях; обґрунтованих підстав для залучення вказаних доказів до матеріалів справи суд не знайшов; по-п'яте, твердження відповідача про те, що видаткові накладні ним у лютому 2014 року не підписувалися, жодними доказами не підтверджено, тому клопотання про призначення судової експертизи судом розцінюється як необґрунтоване, та спрямоване на затягування судового процесу у справі.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило, відтак відповідно до положень статті 75 ГПК, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17 листопада 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАСТМІКС" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА ЦЕНТР", як покупцем, (далі - відповідач) укладено Договір поставки від 01.02.2014 № ПДЦ 03/02 (далі - Договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товари в асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами Договору поставки, а відповідач зобов'язується приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість на умовах Договору (пункти 1.1, 1.2 Договору поставки).

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки, постачальником поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 400.000,00 грн. Вказаний факт підтверджується такими видатковими накладними, які підписані з обох сторін Договору поставки і скріплені відбитками їх печаток: від 04.02.2014 № 77 на суму 57.000,00 грн; від 08.02.2014 № 78 на суму 57.000,00 грн; від 12.02.2014 № 79 на суму 57.000,00 грн; від 16.02.2014 № 80 на суму 57.000,00 грн; від 20.02.2014 № 81 на суму 57.000,00 грн; від 24.02.2014 № 82 на суму 57.000,00 грн; від 28.02.2014 № 83 на суму 58.000,00 грн.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків, складеного станом на 13 березня 2014 рік, який підписаний, зокрема, директором відповідача і скріплений відбитком товариством з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА ЦЕНТР", та якій свідчить про наявність в останнього перед постачальником заборгованості на суму 400.000,00 грн.

14 липня 2014 року між постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" (далі - позивач) укладено Договір № 1 відступлення права вимоги (цесії), (далі - Договір цесії), за умовами якого постачальник відступає позивачеві, а останній набуває право вимоги, належне постачальникові, і стає кредитором за Договором поставки (п. 1 Договору цесії). У відповідності до п. 2 Договору цесії позивач набув право вимагати від відповідача сплати заборгованості в сумі 400.000,00 грн. До позивача переходить зазначене право вимоги постачальника в обсязі та на умовах Договору поставки.

Згідно з Актом прийому-передачі від 14.07.2014 до Договору цесії постачальник передав, а позивач отримав Договір поставки, видаткові накладні та Акт звірки взаємних розрахунків.

Також, матеріали даної справи містять підписаний і скріплений відбитками печаток сторін спору Акт звірки взаємних розрахунків, складений станом на 22 липня 2014 року, який містить інформацію про укладання Договору цесії та його умови, а також свідчить про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 400.000,00 грн. Оригінал вказаного Акту судом оглянуто в судових засіданнях.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Договір, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги, за своєю правовою природою є договором поставки, відтак права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором поставки, відповідач оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача не здійснив, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 400.000,00 грн. Враховуючи наведені обставини, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 400.000,00 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 400.000,00 грн підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем в порядку, визначеному ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА ЦЕНТР" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 29/2; ідентифікаційний код 36857433) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛОНІА" (03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, буд. 14; ідентифікаційний код 39263611) основну заборгованість в сумі 400.000,00 (чотириста тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 8.000,00 (вісім тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 листопада 2014 року.

Суддя С.В. Балац